Ухвала суду № 105598943, 05.08.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13237/22

Провадження № 1-кс/947/7264/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Мамирбаєвій Д.С., за участю прокурора Занько Я.А., захисника підозрюваного адвоката Горобець О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мартієнко О.О., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Занько Я.А., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001361 від 19.11.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чубівка Подільського району Одеської області, громадянина України, с середньоюосвітою,не одруженого,офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконної вирубки дерев у захисних лісових насадженнях, розташованих на території земель АТ «Укрзалізниця», з метою подальшого перевезення, зберігання вказаної деревини, та подальшого продажу за грошові кошти, при цьому розуміючи настання шкоди, яка буде завдана державним інтересам.

Надалі, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконну вирубку та заволодіння лісопродукції державного акціонерного товариства він не в змозі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, запропонував ОСОБА_3 вчиняти злочин, пов`язаний з незаконною порубкою дерев, заволодінням лісопродукції АТ «Укрзалізниця», на що останній погодився.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропонували вчиняти зазначений злочин групі осіб у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , на що останні також погодились.

Так, з метою вчинення зазначеного злочину, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , повинні виконувати вказівки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направлені на вчинення вказаного злочину.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою із зазначеною групою осіб, приблизно з кінця листопада 2021 року по 26 січня 2022 року всупереч законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів, без наявності спеціального дозволу на вирубку таких лісових ресурсів, незаконно вирубали дерева, які зростали на земельній ділянці АТ «Укрзалізниця» у межах захисних лісових насаджень Чубівського лісомайстерського відділення Роздільнянської виробничої дільниці виробничого підрозділу Одеська дистанція захисних лісонасаджень АТ «Українська залізниця», а саме на земельних ділянках, розташованих:

- на 1340 км + 200 м 1343 км + 700 м перегону Чубівка-Мардарівка з правої сторони колії у виділах №54, 56, 58, 62 у кількості 281 дерево;

- на 1349 км + 50 м 1349 км + 810 м і 1350 км +90 м 1351 км + 800 м перегону Чубівка-Мардарівка з правої сторони колії у виділах № 80, 84 у кількості 101 дерево.

В подальшому, незаконно зрублені дерева завантажувались за попередньою змовою ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , до транспортних засобів, які організовував ОСОБА_2 та ОСОБА_8 для незаконної перевозки до місць відстоювання, з метою подальшого продажу та отримання матеріальної вигоди, яка в подальшому розподілялась між всіма учасниками групи осіб.

Зазначеними діями АТ «Укрзалізниця» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 6.466.364 гривень.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_3 , повторно виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконної вирубки дерев у захисних лісових насадженнях, розташованих на території Подільської територіальної громади Одеської області, з метою подальшого перевезення, зберігання вказаної деревини, та подальшого продажу за грошові кошти, при цьому розуміючи настання шкоди, яка буде завдана державним інтересам.

Надалі, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконну вирубку та заволодіння лісопродукції державного акціонерного товариства він не в змозі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, запропонував вчиняти зазначений злочин групі осіб у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , на що останні погодились.

Так, ОСОБА_3 з метою вчинення зазначеного злочину, визначив за собою роль керівництва такою групою, склав план злочинної діяльності, спрямований на вчинення незаконної порубки дерев, визначив способи його виконання та ролі кожного із членів групи осіб, розподіливши обов`язки кожного учасника групи, спрямовані на реалізацію вказаного плану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 за попередньою змовою із зазначеною групою осіб, приблизно з 01 липня 2022 року по 04 липня 2022 року всупереч законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів, без наявності спеціального дозволу на вирубку таких лісових ресурсів, незаконно вирубали дерева, які зростали на земельній ділянці у межах захисних лісових насаджень Подільської територіальної громади Одеської області, а саме на земельній ділянці, розташованій між селами Олексіївка та Косослобідка Подільського району Одеської області у кількості 29 дерев.

В подальшому, незаконно зрублені дерева загальним об`ємом біля 5,2 кубічних метри ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 були переміщені на транспортному засобі до місця відстоювання, де здійснено їх розпил та рубка на дрова.

З метою подальшого продажу та отримання матеріальної вигоди 05.07.2022 року ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_3 завантажили частину рублених дров об`ємом біля 2,8 кубічних метри у транспортний засіб «Volkswagen LT» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_9 , та доставили до місця збуту за адресою: АДРЕСА_3 , де були викриті та затримані співробітниками поліції.

В подальшому, 06.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 06.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.07.2022 року вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що ризики викладені в клопотанні не обґрунтовані, його підзахисний має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Крім цього, підозрюваний з підозрою погоджується, свою вину визнає та співпрацює зі слідством. На підставі викладеного захисник просив відмовити в задоволені клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника. У вчиненому каявся.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 246 КК України.

06.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 246 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 246 КК України.

Також наявність обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_1 перевірялася під час обрання запобіжного заходу відносно останнього.

Крім того,слідчий суддя акцентує увагу,що наданій стадіїкримінального провадження,слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 06.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.07.2022 року вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 та ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 246 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, приходить до переконання що мінімальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, на даний час, продовжує існувати, хоч і є незначним з огляду на те, що підозрюваний співпрацює зі слідством, свою вину визнає та щиро кається.

Оскільки матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту свідків, тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

4.4. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Так, слідчий суддя враховує надані захисником підозрюваного характеризуючі матеріали на підозрюваного, відповідно до яких останній: має постійне місце реєстрації та проживання, тобто має відносно міцні соціальні зв`язки, характеризується за місцем мешкання виключно з позитивного боку, свою вину у вчиненому визнає, щиро кається, що вказує на можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам та буде відповідати висновкам, викладеним у вищезазначеному рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України».

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,193,194,196,376КПК України,слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті МартієнкоО.О.,яке погодженепрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ЗанькоЯ.А.,про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою врамках кримінальногопровадження №12021160000001361від 19.11.2021року відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його цілодобово не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 05.09.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05.09.2022 року, включно, наступні обов`язки:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.