Ухвала суду № 105595845, 02.08.2022, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/5688/22

Номер провадження № 1-кс/756/1009/22

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Пономаренка А. А., за участю секретаря судового засідання Ситника М. Р., прокурора Івахненко Л. Д., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Скотара О. М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001229, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, маючого середню освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

27.07.2022 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві Поважного С. В. поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001229, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Івахненко Л. Д.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 24.07.2022, близько 13:30 год. ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні магазину «АШАН», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 15-а, у останнього, в умовах воєнного стану по особистим справам і бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 в той же час і того ж дня, перебуваючи в приміщенні магазину «АШАН» впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, задля власного збагачення, шляхом вільного доступу, викрав товар, а саме: Форель «Норвен» охолоджн. філе 2531117017486, вагою 1,748 кг, варістю 916 грн 24 коп. (без урахування ПДВ), Форель «Норвен» охолоджн. філе 253117016403, вагою 1,64 кг, вартістю 859 грн 63 коп. (без урахування ПДВ), Шкарпетки чол. «Нова лінія» 2000008226622 в кількості 1 шт., вартістю 12 грн 83 коп. (без урахування ПДВ), Шкарпетки чол. заниж «PS» 4820163311593 в кількості 1 шт, вартістю 29 грн 17 коп. (без урахування ПДВ), Шкарпетки чол. «Нова лінія» 2000008226806 в кількості 2 шт, вартістю 17 грн 17 коп. за одну одиницю (без урахування ПДВ).

Після чого, ОСОБА_1 виконавши всі дії, які вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, не розрахувавшись за вказаний товар, намагався залишити приміщення магазину «Ашан», однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину.

Унаслідок вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» майнової шкоди на загальну суму 1 852 грн 21 коп.

Отже, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненого повторно в умовах воєнного стану, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді двадцяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор Івахненко Л. Д. підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.

В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місце проживання. Підозрюваний шляхом вмовляння, погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, що підсилює суспільну небезпеку підозрюваного, а також те, що він 04.02.2021 був засуджений за вчинення крадіжки, що дає підстави вважати про його схильність до вчинення подібних кримінальних правопорушень, навіть не зважаючи на воєнний стан, який діє на території України, ніде не працює та не має офіційних джерел доходів.

Захисник Скотар О. М. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід. Так, він посилається на те, що клопотання є необґрунтованим, підозра про вчинення кримінального правопорушення базується на припущеннях, що суперечить нормам Конституції України. Крім того, захисник у випадку застосування запобіжного заходу до його підзахисного, просив обрати домашній арешт з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання, або обрати більш м`який запобіжний захід. Між тим підозрюваний повністю визнав обставини, за яких йому було повідомлено про підозру, як і обставини учинення ним злочину, зокрема викрадення в магазині продуктів харчування. Також підозрюваний просив надати йому шанс, на позбавляти свободи, обіцяючи, що подібне більше не відбудеться.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001229, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

24.07.2022 в рамках кримінального провадження №12022100050001229 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.07.2022, згідно якого невстановлена особа 24.07.2022 винесла за лінію кас неоплачений товар на суму 1852 грн 21 коп.;

- протокол огляду предмета від 25.07.2022, згідно якого було оглянуто оптичний диск з відеозаписом камери спостереження та на якому убачається невстановлена особа, яка взявши товар з полиць магазину пройшла за лінію кас не розплатившись за товар, після чого була затримана працівниками поліції;

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 25.07.2022 згідно якого остання повідомила службу охорони щодо підозрілого чоловіка;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2022, згідно якого ОСОБА_2 впізнала особу, яка причетна до подій, які мали місце 24.07.2022, за загальними рисами обличчя, формою очей та носа. Відповідно до довідки ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1 на фотознімку № 3;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 25.07.2022, згідно якого останній отримав повідомлення від оператора про підозрілого чоловіка, якого пізніше було затримано за спробу викрадення товару;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2022, згідно якого ОСОБА_3 впізнав особу, яка причетна до подій, які мали місце 24.07.2022, за формою брів, підборіддя та очей. Відповідно до довідки ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 на фотознімку № 2;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 25.07.2022, згідно якого останній у якості понятого був присутнім при добровільній видачі ОСОБА_1 викрадених речей;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 25.07.2022, згідно якого останній у якості понятого був присутнім при добровільній видачі ОСОБА_1 викрадених речей.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, зокрема показання підозрюваного та відомості, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненого повторно в умовах воєнного стану, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та/ або суду, а також те, що він може учинити нове кримінальне правопорушення (п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Бо, як свідчать надані матеріали кримінального провадження, підозрюваний неодноразово був засуджений. І наразі обвинувальний акт щодо нового інкримінованого кримінального правопорушення спрямовано до суду.

При цьому суд не бере до уваги посилання прокурора на те, що підозрюваний може впливати на свідків. Бо свідками є безпосередньо працівники магазину «АШАН», що на думку суду виключає можливість впливу на них.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненого повторно в умовах воєнного стану, який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001229, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у частині застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 липня 2022 року для працездатних осіб складає 2600 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52 000 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 29.08.2022 було відповідно до вимог ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 затримали в порядку ст. 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 308, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050001229, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з моменту затримання - 24.07.2022.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 52000 (п`ятдесят дві тисячі) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, відповідно до стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останній день строку дії ухвали - 21.09.2022.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя А. А. Пономаренко