Ухвала суду № 105593510, 05.08.2022, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/16753/22

Провадження № 2-а/947/129/22

УХВАЛА

05.08.2022 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Пучкова І.М., розглянувши матеріали справи за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову серії ЕАР № 5621656 про притягнення його, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути з патрульної поліції в Одеській області на його користь понесені витрати на правову допомогу, що складають 5000 грн., водночас у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Пучковій І.М.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позов слід залишити без руху, оскільки він поданий з порушенням ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає про не співмірність штрафу та сумі судового збору.

З цього приводу суд зазначає, що, відповідно до ч.1ст.133 КАСУ,суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом Українивід 08.07.2011 №3674 "Про судовий збір".

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким, згідно з нормамист.5Закону № 3674,встановлені пільги щодо його сплати.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, згіднозі ст.8Закону №3674 від 08.07.2011 "Про судовий збір", відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначеною статтею також регламентовано умови, за яких відстрочення сплати судового збору може відбуватися. До таких умов належать: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав, що наведені вище.

Єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору або відстрочення його сплати, аніЗакон № 3674-VI, ані норми КАСУне передбачають.

Суд враховує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних доказів, які б давали смогу оцінити майновий стан позивача, з огляду на що, суддя дійшов висновку про відсутність передбаченихст.8Закону № 3674 від 08.07.2011 "Про судовий збір"та ч.1ст.133КАС України правових підстав для звільнення від сплати судового збору.

Суддя приймає до уваги посилання, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Так, Велика Палата Верховного Суду виходячи із системного, цільового та граматичного тлумачення наведеного законодавчого регулювання відносин, що пов`язані зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, дійшла висновку про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), про те, що за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановленихЗаконом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем і відповідачем судового рішення.

Таким чином,зважаючи викладене,суддя дійшов висновку,що позивач,на підставіст.288КУпАП,не підлягаєзвільненню відсплати судовогозбору,розмір судовогозбору уцій справіповинен становити 496 грн.20 коп., що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збіртреба перераховувати нарозрахунковий рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає відповідачем Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України.

Згідно з положеннямист.46 КАС України,сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно дост.213 КУпАП,справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2ст.222 КУпАП).

При цьому, приписами ч.1ст.13 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи, у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а.

З огляду на викладене, оскільки відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним підрозділом Національної поліції України, який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

При цьому, відповідно дост. 48 КАС України, суд може замінити первісного відповідача належним відповідачем тільки за згодою позивача.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві його право на звернення до суду з відповідним клопотанням про заміну неналежного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків адміністративного позову, до 25.08.2022 року, однак, не пізніше п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити позивача, що, у разі невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Пучкова І. М.