Рішення № 105590062, 04.08.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/5135/21 Провадження №2/0274/375/22

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.22р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 доРайгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якоє є СамчикМ.Ю.,провизначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк один місяць, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що йому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті гарного знайомого ОСОБА_2 , у зв`язку з неприйняттям спадщини у встановлений законодавством України строк, цей строк він пропустив з поважних причин, оскільки не знав про існування заповіту, про який дізнався з листа нотаріуса у травні 2021р.

Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила, проте від неї надійшов відзив без доказів його надіслання (надання) ОСОБА_1 , у якому вона вказує, що не заперечує проти позовних вимог.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом від 15.04.2016р. про смерть (а.с.7).

Відповідно до заповіту від 21.01.2012р. ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 2,5016га, кадастровий номер 1820881200:06:000:0041, заповів ОСОБА_1 (а.с.8).

Таким чином, зважаючи на зміст статей 1216 1218, 1222 та 1223 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частин першої та другої статті 1269 Цивільного кодексу України сспадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленого статтею1270 цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї. Спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах уповноваженійна цепосадовій особівідповідного органумісцевого самоврядуваннязаяву проприйняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином ОСОБА_1 як такий, що на час відкриття спадщини постійно з ОСОБА_2 не проживав, для прийняття спадщини повинен був подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не зробив цього, що випливає зі змісту його позовної заяви, довідки від 10.02.2021р. №54 Великоп`ятигірського старостинського округу Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області та постанови від 03.06.2021р. №132/01-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області ЮрчукН.І. (а.с.50, 9)

Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацами першим та другим пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто відповідачами у цій справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , і лише за їх відсутності територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи №18/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 випливає, що спадкоємцем ОСОБА_2 за законом є його брат ОСОБА_3 , який на час відкриття спадщини постійно з ним проживав, а тому, зважаючи на положення частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї), вважається таким, що прийняв спадщину (а.с.49, 50)

Таким чином належним відповідачем у справі має бути саме ОСОБА_3 , а Райгородоцька сільська ради Бердичівського району Житомирської області є неналежним відповідачем.

Пред`явлення позову до не належного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні такого позову, а відтак Суд вважає за недоцільне встановлювати інші обставини справи, оскільки незалежно від їх встановлення позов не може бути задоволено.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Райгородоцької сільськоїради Бердичівськогорайону Житомирськоїобласті (Житомирська область, Бердичівський район, с.Райгородок, вул.Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04345569) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Корбут