Вирок № 105586863, 04.08.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1476/22

Провадження №1-кп/944/766/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2022м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участюсекретаря судовогозасідання Климейко Л.Г.,

прокурора Ковальчука Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Прожугана Ю.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2022 року за № 22022140000000013, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Долина Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працює, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільнонебезпечний та кримінально-караний характер своїх дій, з метою контрабандного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, 03 лютого 2022 року, о 21:40 год, прямуючи пасажиром рейсового автобусу марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , сполученням «Чернівці-Прага», з України в Республіку Польща, через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» Львівської митниці, що знаходиться у смт. Краковець Яворівського району Львівської області, приховавши від митного контролю із застосуванням засобів, що утруднюють виявлення, а саме у внутрішній кишені штанів, в які був одягнений, намагався перемістити через митний кодон України особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 0,29 г, однак свого умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки прихований ним наркотичний засіб було виявлено та вилучено в ході проведення прикордонно-митного контролю.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу шляхом його переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України.

30 квітня 2022 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури Ковальчуком Т.О. та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. ст. 468, 472 Кримінального процесуального кодексу України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України,враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 69 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт строком на 240 годин, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, норми ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Захисник Прожуган Ю.М. у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Суд з`ясував, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України як закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто його переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання.

Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, раніше не судимий, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, які пом`якшують покарання, передбачені до ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення йому угодженого між сторонами покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, враховуючи положення ст. 69 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт строком на 240 годин, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, постановою слідчого СВ УСБУ у Львівській області від 04 лютого 2022 року визнано речовими доказами: целофановий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; саморобну металеву сейф-конструкцію золотистого кольору; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , без сім-карти; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03 лютого 2022 року на 1 аркуші; митну декларацію громадянина України ОСОБА_1 на 1 аркуші.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ,який бувнаданий сторонікримінального провадженняабо неювилучений,повинен бутиякнайшвидше повернутийволодільцю,крім випадків,передбачених статтями160-166,170-174цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що речові докази: целофановий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; саморобну металеву сейф-конструкцію золотистого кольору слід знищити; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , без сім-карти повернути законному володільцю ОСОБА_1 ; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03 лютого 2022 року на 1 аркуші та митну декларацію громадянина України ОСОБА_1 на 1 аркуші залишити в матеріалах кримінального провадження.

Також ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2022 року накладено арешт на речові докази, а саме: целофановий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; саморобну металеву сейф-конструкцію золотистого кольору; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , без сім-карти; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03 лютого 2022 року на 1 аркуші; митну декларацію громадянина України ОСОБА_1 на 1 аркуші.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2022 року на описані вище речові докази.

Також у кримінальному провадженні здійснено процесуальні витрати у розмірі 1029 грн 00 коп на проведення експертизи, що підтверджується довідкою Львівського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути витрати на залучення експерта в у розмірі 1029 грн 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 394, 424, 468, 469, 471, 472, 473, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2022 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2022 року за № 22022140000000013, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури Ковальчуком Тарасом Орестовичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, та згідно із статтею 69 Кримінального кодексу України призначити покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1029 (одну тисячу двадцять дев`ять) гривень 00 копійок витрат за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Речові докази у справі :

целофановий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; саморобну металеву сейф-конструкцію золотистого кольору знищити;

мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , без сім-карти повернути законному володільцю ОСОБА_1 ;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03 лютого 2022 року на 1 аркуші та митну декларацію громадянина України ОСОБА_1 на 1 аркуші залишити в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2022 року на: целофановий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; саморобну металеву сейф-конструкцію золотистого кольору; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , без сім-карти; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03 лютого 2022 року на 1 аркуші; митну декларацію громадянина України ОСОБА_1 на 1 аркуші.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- обвинуваченим і його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Д.Б. Поворозник