Ухвала суду № 1055868, 10.10.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

09 жовтня 2007 року

м. Севастополь Справа № 2-25/156-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Плута В.М.,

Гоголя Ю.М.,

секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А

за позовом закритого акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Північна, 1а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А позов закритого акціонерного товариства "УКпостач" задоволено, податкове повідомлення–рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 29.11.2005 № 0000242304/0 скасовано.

Постанова суду мотивована тим, що передані за отриману продукцію позивачем векселі відповідно до статті 21 Закону України „Про цінні папері і фондову біржу” є цінними паперами та є такими, що передані у якості розрахунку за отриману продукцію.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що передані за отриману продукцію позивачем векселі слідує розглядати як товар, а не як засіб платежу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 у справі № 2-25/156-2006А апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2007 у справі № 2-25/156-2006А касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 24.09.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач у судові засідання не з’явився. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України позивач належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела документальну позапланову перевірку підтвердження вірогідності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "УКпостач" за період з 01.08.2005 по 31.08.2005, про що 16.11.2005 складено акт перевірки № 158/30169718/23-4/257 (т. 1, а. с. 24).

На підставі зазначеного акту Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 29.11.2005 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000242304/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн (т. 1, а. с. 23).

Бюджетне відшкодування зменшено згідно з підпунктами „б”, „в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення платником податків підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість стали наступні обставини.

04.01.2005 між дочірнім підприємством „Українська пивна компанія” (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір постачання № 28-01-3/04 обладнання для розливу та охолодження пива та безалкогольних напоїв (т. 1, а. с. 46). Згідно розділу 3 цього договору оплата може бути здійснена шляхом перерахування грошових коштів на поточній рахунок Постачальника або у вексельній формі.

У рахунок погашення заборгованості за цим договором у сумі 1 472 975, 29 грн позивач передав Постачальникові прості векселі, що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 29.07.2005 (т. 1, а. с. 8). В акті перевірки зазначено, що операція по передачі простих векселів, що відображені в акті прийому-передачі від 29.07.2005, не знайшла відображення в податковому обліку позивача. Враховуючи те, що операція з передачі цих векселів, на думку відповідача, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, то позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн.

Але відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах. Тобто Законом України „Про податок на додану вартість” прямо передбачено, що операції з погашення цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселедавцем векселів, якими позивач погасив заборгованість за договором постачання № 28-01-3/04 від 04.01.2005, є дочірнє підприємство „Українська пивна компанія” (т. 1, а. с.10-22). Враховуючи те, що погашення векселя – це здійснення платежу за векселем векселедавцем, то повернення векселя векселедавцю в рахунок погашення заборгованості перед ним слід розглядати також як його погашення, оскільки таке погашення припиняє грошове зобов'язання векселедавця.

Отже, позивачем здійснено розрахунок за договором постачання № 28-01-3/04 від 04.01.2005 у сумі 1 472 975, 29 грн шляхом передачі (погашення) векселів, а тому така операція не є об'єктом оподаткування.

Слід також зазначити, що частиною 4 статті 1 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” передбачено, що цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків.

Доводи відповідача про те, що у даному випадку векселі є товаром, а не засобом платежу, не відповідають чинному законодавству, виходячи з того, що пунктом 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що цінні папери є товарами, якщо вони використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Оскільки в даному випадку є погашення векселів, то операція по передачі векселів не є бартерною і не буде підлягати оподаткуванню податком на додану вартість. Тому зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн є неправомірним.

Отже, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення–рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 29.11.2005 № 0000242304/0 підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.М. Плут

Ю.М. Гоголь