Справа № 1-54/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Денисової Т.С.
за участю секретаря Тимківа Б.М.
прокурора Дуди В.Б.
потерпілої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Пилипче Борщівського району, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_3 04 квітня 2010 року біля 10.00 год., знаходячись у стані алкогольного сп»яніння у житловому будинку господарства ОСОБА_4, що у с.Кудринці Борщівського району, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа-1200» вартістю 140.00 грн. з SIM-карткою «Київстар» вартістю 25.00 грн., а всього майна, що належить ОСОБА_4 на суму 165,00 грн.
Того ж дня, 04 квітня 2010 року біля 17 год., знаходячись у стані алкогольного сп»яніння у житловому будинку господарства ОСОБА_5, що у с.Кудринці Борщівського району, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа-1200» вартістю 140.00 грн. з SIM-карткою «Djuice» вартістю 25.00 грн., а всього майна, що належить ОСОБА_1 на суму 165,00 грн.
Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що в даний час проживає у сім»ї рідного брата, підробляє на різних роботах. 03 квітня 2010 року поїхав в с.Кудринці Кам»янець-Подільського району погостити до родичів братової дружини, а 04 квітня біля 10 год. зайшов в гості до ОСОБА_4, жителя с.Кудринці Борщівського району. Випиваючи в будинку із ОСОБА_4 горілку, на столі помітив мобільний телефон марки «Нокіа-1200», який вирішив викрасти. Він взяв телефон в руки, оглянув його, а коли ОСОБА_4 вийшов з кімнати, викрав його і швидко покинув господарство ОСОБА_4 По дорозі він вийняв з телефону сім-карту «Київстар» та викинув її, а телефон поставив у кишеню піджака та носив біля себе. Того ж дня, біля 17 год. зайшов в гості до свого знайомого ОСОБА_5, жителя с.Кудринці Борщівського району. Перебуваючи у житловому будинку останнього, на столику біля телевізора помітив мобільний телефон марки «Нокіа-1200», що належав бабці ОСОБА_5 - ОСОБА_1 Скориставшись відсутністю ОСОБА_5, який вийшов на подвір»я господарства, викрав телефон і пішов з господарства ОСОБА_5. На вулиці вийняв з телефону сім-карту «Діджус», а сам телефон носив у кишені піджака. 05 квітня, коли до господарства братової дружина прийшов ОСОБА_6 і сказав, що йому відомо про крадіжку мобільного телефону з будинку ОСОБА_5, він віддав викрадений телефон. Інший, викрадений у ОСОБА_4 мобільний телефон привіз у с.Пилипче по місцю проживання і заховав у приміщенні майстерні. 10 травня 2010 року під час огляду господарства працівниками міліції було виявлено та вилучено цей мобільний телефон марки «Нокіа-1200», який останній викрав у ОСОБА_4 У вчиненому розкаюється.
Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.
Потерпіла ОСОБА_1 показала, що 04.04.2010р. до її внука ОСОБА_5 прийшов в гості підсудний. Вона накрила їм стіл у будинку і вони там випивали, розмовляли. В цей час вона залишила у будинку на столі, біля телевізора, свій мобільний телефон марки «Нокіа-1200», щоб їй не заважав. Біля 21 год., коли ОСОБА_3 залишив господарство, вона хотіла забрати свій телефон, однак його ніде не виявила. Разом з внуком вони оглянули весь будинок, однак телефону ніде не було і вони зрозуміли, що його викрав ОСОБА_3, бо більше нікого не було. Оскільки вже було пізно, наступного дня, 05.04.2010р. біля 6 год., вона прийшла до ОСОБА_6 і розповіла про всі обставини вчиненого злочину. Надалі останній пішов у с.Кудринці Кам»янець-Подільського району, де у ОСОБА_3 забрав мобільний телефон. В міліцію вона не зверталася. Підсудний попросив у неї пробачення. Просить суворо не карати підсудного.
Потерпілий ОСОБА_4, що вбачається з оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту (а.с.49), показав, що 04 квітня 2010 року біля 10 год. до нього додому прийшов ОСОБА_3 Так як було свято, він пригостив останнього. В розмові ОСОБА_3 зацікавився його мобільним телефоном марки «Нокіа-1200», оглядав телефон, переглядав номера. Після того як він вийшов з хати, ОСОБА_3 швидко залишив господарство і більше не приходив. Через деякий час він помітив відсутність свого мобільного телефону, а коли почав набирати номер телефону, той був відключений. Він зрозумів, що ОСОБА_3 викрав мобільний телефон, а тому звернувся із заявою в міліцію. 10 травня 2010 року під час огляду господарства ОСОБА_3, в приміщенні майстерні працівниками міліції було виявлено та вилучено викрадений у нього мобільний телефон.
Свої покази щодо вчинення крадіжок підсудний підтвердив при проведенні відтворення обстановки та обставин подій, що підтверджується протоколами від 18.05.2010р. (а.с.51,66).
З протоколу огляду місця події (а.с.27) від 10 травня 2010 року вбачається, що під час огляду господарства у с.Пилипче, в якому проживає ОСОБА_3, виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа-1200», який, як пояснив присутній при огляді ОСОБА_3, він викрав 04 квітня 2010 року у ОСОБА_4
Інший телефон марки «Нокіа-1200», що вбачається з пояснення (а.с.7) потерпілої ОСОБА_1 від 10 травня 2010 року, остання добровільно видала працівникам міліції при відібранні у неї зазначеного пояснення.
Згідно довідок, виданих магазином мобільного зв»язку м.Борщева, вартість SIM-картки «КиївСтар» та SIM-картки «Djuice» станом на 04 квітня 2010 року становить 25.00 гривень (а.с.16,38).
З висновків судових товарознавчих експертиз №15/103/10 та №15/104/10 від 19 травня 2010 року вбачається, що вартість мобільних телефонів марки «НОКІА-1200», що були викрадені у ОСОБА_4 та у ОСОБА_1 та вилучені працівниками міліції, становить 140.00 грн. кожен. (а.с.79, 87)
Вину підсудного також повністю доведено іншими, наявними в матеріалах справи доказами, які в порядку ст.299 КПК України не досліджувалися в судовому засіданні, проти чого ніхто з учасників судового засідання не заперечував.
Підходячи до кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3, суд находить, що останній вчинив таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_1, кваліфікуючими ознаками яких є вчинення злочину повторно, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння, пом”якшуючі покарання обставини: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, а тому вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді обмеження волі.
Судом також враховується можливість виправлення підсудного без відбування покарання у виді обмеження волі, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.
У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_3 слід покласти певні обов”язки.
Витрати за проведення судових товарознавчих експертиз слід покласти на підсудного.
Речові докази: два мобільних телефони «Нокіа-1200», повернуті органом досудового слідства потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під розписку, вважати повернутими за приналежністю.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язок в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Речові докази: два мобільних телефони «Нокіа-1200» вважати повернутими за приналежністю.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області 601,76 грн. за проведення судових товарознавчих експертиз (код 24524727, Банк одержувач УДК в Тернопільській області, МФО-838012, р\р 35221003000215).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його оголошення.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.
Судове рішення № 10558677, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 26.07.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-54/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: