Рішення № 10558619, 09.07.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 2-336/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2010 року Лебединський районний

суд Сумської області

в складі: головуючого судді Стеценко В.А.

при секретарі - Вєчкановій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про визнання дій управління пенсійного фонду протиправними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється інвалідом третьої групи по захворюванню, повязаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Лебедині. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено звязок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що розмір пенсії нарахованої і виплаченої йому відповідачем значно менший, ніж встановлено спеціальним Законом. А тому він звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України щодо відмови проведення перерахунку пенсії, зобовязати відповідача перерахувати і виплачувати йому пенсію в розмірі 3237 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги і просили визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та зобов»язати його здійснити перерахунок основної пенсії позивача і виплачувати її з моменту звернення з 20.01.10 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, які обчислені згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з наступним збільшенням її розмірів у відповідності до чинного законодавства України та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії позивача і виплачувати її з моменту звернення з 20.01.10 року в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка обчислена згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з наступним збільшенням її розмірів у відповідності до чинного законодавства України.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи по захворюванню, повязаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Разом із цим відповідач вважає, що посилання позивача на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах, зокрема інвалідам третьої групи 50 % мінімальної пенсії за віком, а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено звязок із захворювання, повязаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче: зокрема по третій групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком є необґрунтованими.

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", якою зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідачем не застосовувався, так як відповідно до ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Тому нарахування позивачу пенсії проводилось відповідно до порядку, визначеного Кабінетом міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Положення Закону України «Про Державний бюджету України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян", якою чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок із Чорнобильською катастрофою.

В письмовому запереченні відповідач зазначив, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, і не погодився на поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і інвалідом третьої групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.08.2007 року (а.с.7).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по третій групі інвалідності, як 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов'язання, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, встановлено, що інвалідам третьої групи призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, нарахування позивачу пенсії проводилось відповідно до порядку, визначеного Кабінетом міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» положення ст. ст. 49, 50, 51, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ні зупинені, ні змінені не були.

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача, а тому позовні вимоги з приводу перерахунку пенсії за підлягають задоволенню.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, враховуючи положення ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку про необхідність зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивачу згідно ст. ст. 49, 50, 51, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період із 22 травня 2008 року по серпень включно 2009 року, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

При цьому суд враховує, що ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком з першого числа місяця, коли пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно і з першого числа наступного місяця, якщо

заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа.

В частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області виплачувати в подальшому позивачу пенсію з наступним збільшенням її розмірів у відповідності до діючого законодавства України, суд вважає необхідним відмовити, оскільки до суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси. При цьому суд вважає, що позивачем на час звернення до суду з даним позовом не має підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси, а отже задоволенню дані вимоги не підлягають.

Тому суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині по не виконанню приписів ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та враховуючи те, що позивач звернувся за перерахунком 20.01.10 року зобов»язати відповідача здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 за період із 01.02.10 року та провести відповідні виплати за виключенням фактично виплачених сум.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в силу ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 4, 10, 15, 60, 109, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 1, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

В И Р І Ш И В : Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області про визнання дій управління пенсійного фонду протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підвищенням її до 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 лютого 2010 року та провести відповідні виплати за виключенням фактично виплачених сум.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підвищенням її до 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 лютого 2010 року та провести відповідні виплати за виключенням фактично виплачених сум.

Стягнути з УПФУ в м. Лебедині Сумської області на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. на р/р 31413537700010 код 22090100, ідентифікаційний код отримувача 23636456, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013.

Стягнути з УПФУ в м. Лебедині Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: В.А. Стеценко.