Рішення № 105578514, 03.08.2022, Тетіївський районний суд Київської області

03.08.2022 Провадження по справі № 2/940/207/22

Справа № 940/221/22

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.

представника позивача адвоката Конкіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Адвокат Конкін В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якомупросить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120646,73 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 5138,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5316, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120646,73 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 5138,60 грн. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимогПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 в частині встановлення факту безспірності заборгованості, дотримання строків в межах яких дозволено вчинення виконавчого напису та з порушенням приписів постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині вчинення виконавчого напису на підставі не передбаченого вказаним Переліком борговому документі, який нотаріально не посвідчений.

За даних обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 17.03.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18.02.2022 року заяву адвоката Конкіна В.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до відкриття провадження у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65033436 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120646 грн. 73 коп., яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, до розгляду справи по суті.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 01.06.2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Конкін В.В. позовні вимоги підтримав в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 120646,73 грн. та стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору. Від позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на надання професійної правової допомоги в розмірі 3650,00 грн. відмовився.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк представник відповідача суду не надав.

Положеннями ч. 8ст. 178 ЦПК Українипередбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. у судове засідання не прибув, про дату,час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 5316, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 126/П/19/2008-980 від 07 квітня 2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Комерційний банк «Надра» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26 серпня 2020 року. Стягнення заборгованості у розмірі 120646,73 грн. здійснюється за період з 26 серпня 2020 року по 22 жовтня 2020 року та складається з: суми заборгованості за кредитом 30296,37 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом 58063,93 грн., суми заборгованості за штрафними санкціями 31986,43 грн., суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 300,00 грн. (а. с. 12).

На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул І.І. 02.04.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65033436. Крім того, приватним виконавцем 02.04.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та 04.06.2021 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. (а. с. 13-16).

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог законодавства.

Вирішуючи даний спір суд застосовує положення норм цивільного законодавства України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5 (надалі Порядок) та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зіст.87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172(далі - Перелік документів).

З моменту прийняття вказаної постановиі до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку документів, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10.12.2014 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на не посвідченому нотаріально кредитному договорі.

Зазначене відповідає висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Як встановлено із матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що виконавчий напис вчинений на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору.Доказів та обґрунтувань протилежного учасниками справи не надано.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 року в справі №910/10374/17 зазначила, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до пункту 1постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Однак, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пунктах 38-43; 47-49; постанови від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами направлення позивачу ОСОБА_1 та отримання ним письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання за договором, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (пункт 52постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі №645/1979/15-ц).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за виконавчим написом визначена за період з 26.08.2020 року по 22.10.2020 року та становить 120646,73 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом 30296,37 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом 58063,93 грн., суми заборгованості за штрафними санкціями 31986,43 грн., суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису 300,00 грн.

Натомість, жодних розрахунків, виписок та інших документів, що підтверджують правомірність нарахування зазначених сум, ні стороною відповідача, ні приватним нотаріусом надано не було.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У цій же постанові зазначено, щоу разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зістаттею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

З огляду на викладене, відповідач відповідно дост. 1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених відсоткам за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

За таких обставин, вказану у оспорюваному виконавчому написі суму заборгованості не можна вважати безспірною.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не надано суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача, тому зазначені вище обставини дають суду підстави зробити висновок про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн. та заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1488 грн. 60 коп. (992,40+496,20) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 141, 142, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03листопада 2020рокуприватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 5316, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222) заборгованості у розмірі 120646 гривень 73 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 04.08.2022 року.

Суддя: С.В.Мандзюк