Рішення № 105562201, 03.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/2675/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК» (04208, місто Київ, пр-т. Гонгадзе, будинок 7, кв. 197) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» (02121, місто Київ, вулиця Харківське Шосе, будинок 175) про стягнення 735 887,56 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» про стягнення 735 887,56 грн та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК» суму заборгованості у розмірі 735 887,56 грн з яких 591750,86 грн сума основної заборгованості та 144136,70 грн - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» взяті на себе зобов`язання за договором №24/03-14 про надання послуг не виконав, а саме в частині розрахунків за надані послуги у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

21.02.2022 автоматизованою системою документообігу Господарського суду міста Києва здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/2675/22 та справу передано 22.02.2022 на розгляд судді Демидову В.О.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 04.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також для подання всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 14.05.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105477682215) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 14.05.2021, який направлявся на адресу відповідача (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 2/4) був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

28.06.2022 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відповідно до останньої представник 28.06.2022 ознайомився з матеріалами справи.

14.07.2022 від представника відповідача надійшов відзив (направлений засобами поштового зв`язку 13.07.2022.

Відповідно до останнього, представник відповідача заперечуючи стосовно позовних вимог зазначив, що 01.04.2014 між ТОВ «РОЗВИТОК» та ТОВ «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» було укладено договір про надання послуг № 24/03-14.

Щодо термінів дії правочину, то п. 8 Базового Договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє невизначений термін і може бути припинений будь-якою зі сторін з письмовим попередженням іншої сторони за один місяць наперед. Незважаючи на припинення цього договору, усі умови та положення Договору продовжують діяти на всі активні замовлення послуг до їх повного виконання або припинення.

В подальшому, з метою покращення якості телекомунікаційної послуги, 29.05.2018 сторонами було укладено Додаткову Угоду А 2 до Базового Договору про надання послуг № 24-03-14 від 01.04.2014. У відповідності до цієї Угоди сторони узгодили модернізувати пропускну здатність послуги підключення до мережі Інтернет по Формі Замовлення послуги № 1 до Базового Договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 до 24 Мбіт/сек. (пункт 1 Угоди). Для цієї модернізації провайдером прокладено нову оптоволоконну лінію зв`язку у серверну кімнату замовника (п. 1.1 Угоди), після підписання Акту технічного приймання модифікованої послуги до експлуатації буде встановлена щомісячна плата в розмірі 21 127, 80 гри. (включно ПДВ 20 %), що є еквівалентом 690,00 Євро по курсу Національного Банку України, станом на 25 травня 2018 року.

В подальшому, у зв`язку з переїздом за іншою адресою, користуючись встановленим в п. 8.1 Базового Договору правом, Замовник здійснив письмове попередження Провайдера про припинення дії Базового Договору та у зв`язку з чим, останнім днем дії Договору визначено 28.02.2019.

На виконання вимог п.п. 4.2 та 4.2.3 Базового Договору ТОВ «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» припинило користування послугами та 18.02.2019 було проведено демонтаж обладнання та пристроїв, що забезпечували надання телекомунікаційної послуги, з їх передачею-прийняттям ТОВ «РОЗВИТОК». Із врахуванням вищевикладеного представник відповідача вважає, що оскільки договір припинений, а позивачем демонтовано обладнання послуги, відтак послуги не надавались.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК» (далі - Провайдер, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУП СЕБ УКРАЇНА» (далі Замовник, відповідач) укладено базовий договір про надання послуг №24/03-14 (далі договір) за умовами якого Сторони дійшли згоди, що цей Договір і пов`язані з ним Замовлення Послуг, встановлюють терміни і умови, згідно з якими Провайдер надаватиме Послуги Замовнику. Сторони узгодили, що Замовник може час від часу замовляти Послуги у Провайдера на умовах викладених нижче та описаних у Додатках. Умови, встановлені Договором є дійсними для кожного Замовлення Послуги яке було отримано та погоджено Провайдером якщо Замовлення Послуги не передбачає інших умов.

Пунктом 2.6 Договору, Провайдер забезпечує технічне обслуговування телекомунікаційних послуг для Замовника. Перед здійсненням робіт з технічного обслуговування Провайдер інформує Замовника у письмовій формі про початок робіт з технічного обслуговування та їх заплановану тривалість згідно з процедур, визначених у цьому Договорі.

Розділом 3 договору, передбачено права і зобов`язання замовник, так п. 3.3 та 3.7 Договору сторони погодили, що Замовник повертає обладнання Провайдера у належному робочому стані по закінченню терміну дії Замовлення Послуги або іншої узгодженої дати. Замовник несе відповідальність за будь-яке можливе пошкодження обладнання Провайдера послуг під час його знаходження під наглядом Замовника.

Протягом періоду дії Договору Замовник користується телекомунікаційними послугами, використовуючи відповідним чином сертифіковане кінцеве обладнання.

У відповідності до п. 4.1.1 Договору, Провайдер повинен надати Послугу, вказану в окремому Замовленні Послуги, на весь вказаний у ній Початковий Період Послуги. Після завершення початкового періоду, замовлення автоматично подовжується кожний раз на один місяць на невизначений період часу - якщо інше не вказане у Замовленні Послуги.

Якщо Договір підписано Сторонами запити на телекомунікаційні та інші послуги повинні виконуватися Замовником у письмовій формі шляхом заповнення Замовлення Послуги. що надається Провайдером. Замовлення Послуги має містити усі необхідні дані (п. 4.1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, у випадку припинення Замовлення Послуги однією із Сторін в односторонньому порядку. Замовник зобов`язаний: негайно припинити користування Послугами, Обладнанням та Пристроями що надавались згідно цього Замовлення Послуги; надати Провайдерові доступ до Місця Замовника для демонтажу Пристроїв та Обладнання.

Згідно з п. 4.2.3 Договору, Провайдер зобов`язується демонтувати Обладнання та Пристрої протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту дострокового припинення або закінчення терміну дії відповідного Замовлення Послуги, за виключенням випадків, коли дії Замовника зроблять демонтаж Обладнання та Пристроїв неможливим протягом вказаного терміну.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Замовник сплачує Провайдерові щомісячні платежі шляхом після оплати, починаючи з дня, зазначеного у Акті Технічного Приймання Послуги до експлуатації, включаючи випадки коли Послуга не була підтверджена (5.5 а)) або погоджена (5.7).

Якщо Дата Прийняття до Експлуатації, зазначена в Акті Технічного приймання послуги до експлуатації, не збігається з першим календарним днем періоду за який виставляється рахунок, Провайдер стягує плату лише за фактичну кількість днів, коли надавалися телекомунікаційні послуги.

Пунктом 5.5 а та п. 5.7 Договору передбачено, що Замовник протягом трьох робочих днів після отримання Акту Технічного Приймання Послуги до експлуатації повинен:

(а) Підтвердити Провайдерові прийняття послуги своїм зустрічним підписом такого Акту Технічного Приймання Послуги (п. 5.5 а).

У випадку, якщо Замовник не дотримується часових вимог щодо повідомлення Провайдерові про Акт Технічного Приймання Послуги, що стосується невідповідності Послуги, тоді вважається, що Замовник погодив Послугу та затвердив Акт Технічного Приймання Послуги без жодних заперечень (п. 5.7).

Провайдер виставляє рахунки на всі суми, що підлягають сплаті за Договором, а у разі оплати по факту разом з 2 копіями Акту Здавання-Приймання Послуги, підписаними Провайдером, то надсилає їх оригінали по електронній пошті та рекомендованим листом Замовнику не пізніше, ніж на 7-й календарний день місяця, що слідує за місяцем надання Послуги. Оригінали цих документів мають бути отримані Замовником не пізніше, ніж на 20-й календарний день наступного місяця (п. 6.3 Договору).

У відповідності до п. 6.8 Договору, Місячна платня сплачується Замовником згідно з рахунком Провайдера на зазначений у вимозі цьому рахунку банківський рахунок, до кінцевої Дати Платежу згідно п.п.6.13. Замовник підписує Акт Здавання-Приймання Послуги та відправляє одну підписану копію рекомендованим листом Провайдеру протягом 7 (семи) календарних днів після отримання оригіналів.

Згідно з п. 6.12 - 6.14 Договору, Провайдер може стягувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного Замовником зобов`язання за кожний день прострочення (п. 6.12).

Суми, які періодично повторюються або не повторюються, а також разова плата, підлягають сплаті Замовником Провайдеру за цим Договором і мають сплачуватися повністю без будь-яких відрахувань (за винятком випадків, коли це вимагається законом) в найближчий платіжний день після 30 календарних днів з дати Акту Здавання-Приймання Послуги надані Провайдером.

Більш детальні умови оплати Разова плати можуть бути описані у Замовленні послуги (п. 6.13).

Без шкоди іншим правам, Провайдер має право у будь-який час на свій розсуд розірвати Замовлення Послуги або призупинити надання відповідної Послуги із негайними наслідками, шляхом письмового повідомлення Замовника якщо:

(а) Замовник не здійснює платежі протягом 30 днів після отримання офіційного письмового повідомлення від Провайдера про затримання платежів, або

(б) по відношенню до майна Замовника порушено процес про неспроможність (або у порушенні такого процесу відмовлено через відсутність майна), або існують передумови для цього (п. 6.14).

Пунктом 8.1 та 8.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє невизначений термін і може бути припинений будь-якою із Сторін із письмовим попередженням іншої Сторони за один місяць наперед.

Незважаючи на припинення цього Договору, усі умови та положення Договору продовжують діяти на всі активні Замовлення Послуг до їх повного виконання або припинення (п. 8.1).

Припинення конкретної або усіх Замовлень Послуг не має дії на дійсність Договору.

Будь-яке положення цього Договору або припиненого Замовлення послуги, яке передбачає виконання або дотримання після будь-якого завершення, продовжує діяти і зберігає юридичну силу (п. 8.2).

У відповідності до п. 8.3.1 та 8.3.2 Договору, кожна Сторона Договору може припинити конкретне Замовлення Послуги після завершення її початкового періоду із тридцяти денним письмовим попередженням. Замовлення послуги буде припинена на 30-й день після доставки повідомлення про скасування якщо не передбачено інше інших умов (п. 8.3.1).

Додатково до п.8.3.1 без шкоди іншим правам Провайдер має право у будь-який час на свій розсуд розірвати Замовлення Послуги або призупинити надання відповідної послуги із негайними наслідками шляхом, письмового повідомлення Замовника згідно п. 6.14 цього Договору (п. 8.3.2).

Якщо Замовник розриває Замовлення Послуги у період починаючи з дати підписання Замовлення Послуги та раніше кінця Початкового Періоду Послуги, зазначеного у Замовленні Послуги інакше, ніж описано в п.8.3.3. Замовник повинен а) надіслати повідомлення Провайдеру за 30 днів до скасування і б) оплатити усі заборгованості щодо виплат за Замовленням Послуги за термін який дорівнює Початковому Періоду Послуги, що вважається єдиною мірою, яка може бути застосована Провайдером як наслідок такого передчасного розірвання протягом Початкового Періоду Послуги. У такому випадку дане Замовлення Послуги припиняє свою дію на 30-й день після отримання повідомлення про скасування, якщо не передбачено інше.

Якщо Початковий Період послуги минув, Замовник може припинити відповідне Замовлення Послуги за умови надіслання письмового повідомлення щонайменше за 30 днів, а Замовлення Послуги припиняє діяти на 30-й день після отримання такого повідомлення, якщо не визначено інше (п. 8.4 Договору).

У відповідності до п. 10.1 Договору, цей Договір, включаючи додатки до нього, містить повну домовленість між Сторонами по відношенню до його предмета і замінює собою всі попередні Договори, переговори, пропозиції та домовленості між ними стосовно предмета цього Договору.

Відповідно до додатку №1 замовлення послуги сторони погодили, що термін договору становить 3 роки.

Додатковою угодою А1 від 08.05.2015 до Базового договору про надання послуг №24/03-14 від 01.04.2014, сторони дійшли згоди Викласти пункт «Додаткова інформація» Замовлення послуги №1 наступним чином:

Щомісячна плата за послуги (без ПДВ 20%), буде розраховуватись як еквівалент 490,00 Євро у гривні по курсу Національного Банку України на останній день місяця у якому надається послуга. Прямий доступ до Інтернет по наземному каналу включаючи / 30 IP адреси: 80.78.63.49; 80.78.63.50.

Додатковою угодою А2 від 29.05.2018 до Базового договору про надання послуг №24/03-14 від 01.04.2014, сторони узгодили наступне:

- Модернізувати пропускну здатність послуги підключення до мережі інтернет по Формі Замовлення Послуги №1 до Базового Договору про надання послуг №24/03-14 від 01.04.2014 до 20Мбіт/сек.

Після підписання Акту технічного приймання модіфікованної послуги до експлуатації буде встановлена щомісячна плата в розмірі 21 127,80 грн (включно ПДВ 20%), шо є еквівалентом 690,00 Евро (Шістсот дев`яносто Євро 00 Євроцентів) по курсу Національного Банку України, станом на 25 травня 2018 року. Фактична місячна вартість буде визначатись по курсу гривні до Євро, встановленого Національним Банком України на останній день відповідного місяця, у якому надається послуга шляхом множення зазначеного курсу на 690,00 євро та відображенням зазначеної суми у відповідному Акті.

Встановити Початковий Період Послуги у 36 місяців, підписання Акту технічного приймання нової послуги до експлуатації.

Відповідач у відповідності до Акту технічного приймання послуги до експлуатації до Додаткової угоди А2 від 01.07.2018 прийняв результат тестування.

Відповідач, листом б/д за вих № 2501/05 повідомив позивача про припинення дії договору та зазначив, що останнім днем дії договору вважати 28.02.2019 р.

Листом від 29.03.2019 за вих. №29/03-П, відповідач повідомив позивача, що Додаткова угода А2 від 01 липня 2018 року є не новою послугою, а модернізацією вже існуючої послуги, що була замовлена відповідно до Замовлення № 1 від 01.04.2014 році.

Також Сторонами в п. 3 Додаткової угоди А2 від 01 липня 2018 року було підтверджено, що початковим періодом надання послуги є період в 36 місяців, що і було визначено Сторонами раніше, отже новий термін не встановлювався. Оскільки Сторонами нове Замовлення не складалось, нова послуга не замовлялась, а відбулось лише технічне поліпшення/модернізація існуючої з 2014 року послуги, відповідач правомірно вважає, що Початковий період надання послуги, що визначена Замовленням послуги № 1 та Додатковими угодами А1 та А2 становить 36 місяців і сплив в 2017 році.

Листом б/д за вих. №130119-2, відповідач у відповідь на лист позивача №2019/02/28-1 від 28.02.2019 повідомив про наступне:

Відповідно до умов Договору терміном договору в додатку № 1 до Договору зазначено 3 (три) роки та узгоджена дата готовності до експлуатації 01.05.2014 року. Крім того, відповідно до Додаткової угоди № 2 від 29.05.2018 року до Договору, якою Сторони дійшли згоди модернізувати пропускну здатність послуги, що надається за Замовленням послуги № 1 від 01.04.2014 року, тобто вже існуючої, а не нової послуги за вже існуючим Замовленням та підтвердили, що Початковий період надання послуги залишається 36 місяців, як це й було зазначено в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно Початковий період надання послуги вже минув в період з травня 2014 по травень 2017 року

Представниками ТОВ «Розвиток» за власної ініціативи 18.02.2019 демонтовано обладнання, що належало ТОВ «Розвиток». Це унеможливлює надання Послуги за Договором через відсутність технічної можливості.

А також у вищевказаному листі замовник наполягав на припиненні договору з 28.02.2019 р.

Позивачем було направлено ряд рахунків відповідачеві, зокрема:

- Рахунок №SB59 від 30.04.2019 про наявність заборгованості станом на 01.04.2019 у розмірі 21 091,69 грн та заборгованості станом на 01.05.2019 у розмірі 20 429,99 грн;

- Рахунок №SB69 від 29.02.2020 про наявність заборгованості станом на 01.02.2020 у розмірі 237 613,94 грн та заборгованості станом на 29.02.2020 у розмірі 259 595,98 грн;

- Рахунок №SB72 від 31.05.2020 про наявність заборгованості станом на 01.05.2020 у розмірі 308538,11 грн та заборгованості станом на 31.05.2020 у розмірі 332420,09 грн.

А також долучено ряд інших рахунків за якими заборгованість відповідача перед позивачем становить 591 750,86 грн. Зокрема позивачем було направлено акти звірення відповідачеві, які не підписані з боку останнього.

Листом від 09.04.2019 за вих. №09/04-П, відповідач надіслав позивачу мотивовану відмову від підписання Актів Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року.

Відповідно до останнього відповідач зазначив, що ТОВ «Розвиток» на адресу відповідача направило Рахунок № SB58 від 31.03.2019 року та по два примірники Актів Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року, що датовані 31.01.2019 р., 28.02.2019 р. та 31.03.2019 р.

Акти Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року, що датовані 31.01.2019 р. та 28.02.2019 р. не підлягають підписанню, адже зазначені Акти Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року вже були підписані та оплачені відповідачем, а ТОВ «Розвиток» було направлено їх примірник. В разі не отримання або втрати власних примірників зазначених Актів з боку ТОВ «Розвиток», відповідач може, за відповідним запитом, надати копії таких актів або підписати дублікат.

Акт Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року, що датований 31.03.2019 р. не підлягає підписанню, адже, з дотриманням умов Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року відповідач належним чином повідомив ТОВ «Розвиток» про припинення дії Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року з 28 лютого 2019 року, а отже період надання послуг, як і період дії договору минув.

Окремо відповідач зазначив, що підписання Актів Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року, після припинення дії Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року є неможливим через відсутність правових підстав для надання та отримання послуг.

Відповідачем було направлено позивачеві ряд однотипних листів за вих. № 19/4-П від 19.07.2019, вих. №10/06-П від 10.06.2020, вих. № 248-П від 24.09.2020, вих. № 07/07-П від 07.07.2020 наступного змісту:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп СЕБ Україна» (далі - ГСУ) засвідчує Вам свою повагу. Розглянувши Рахунок за травень 2020 року за телекомунікаційні послуги до Договору № 24/03-14 від 01.04.2014 року повідомляємо наступне:

ГСУ та ТОВ «Розвиток» спільно визнали, що дію Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року (надалі - Базовий договір) було припинено з 28 лютого 2019 року. ГСУ було підписано та оплачено Акти Здавання-приймання послуг до Базового договору про надання послуг № 24/03-14 від 01.04.2014 року за лютий місяць 2019 року, включно Після зазначеної дати жодні послуги ГСУ у ТОВ «Розвиток» не замовлялись, а надання послуг, що були замовлені під час дії Базового договору було припинено 28.02.2019 разом з Базовим договором, жодні документи між ГСУ та ТОВ «Розвиток» щодо замовлення, надання телекомунікаційних послуг після 28.02.2019 р. не підписувались та наразі не існують.

ГСУ було надіслано ТОВ «Розвиток» «Акт сверки взаимных расчетов за период 1 квартал 2019», що не було повернуто до ГСУ з боку ТОВ «Розвиток», але, в той же час ТОВ «Розвиток» не надало жодних зауважено до зазначеного «Акта сверки взаимных расчетов за период 1 квартал 2019», а отже ГСУ вважає цей акт прийнятим та погодженим з боку ТОВ «Розвиток» без зауважень.

Подальше направлення з боку ТОВ «Розвиток» будь-яких документів на адресу ГСУ з посиланням на Базовий договір №2019/04/11-1 від 12.04.2019р. не є коректним, адже зазначений Базовий договір вже не діє, жодного чинного замовлення телекомунікаційних послуг не існує».

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так у підтвердження надання послуг позивачем у спірний період, а саме після надіслання відповідачем листа б/д за вих. № 2501/05, який був отриманий позивачем, що підтверджується посиланням у листі від 28.02.2019 №2019/02/28-1, за яким надано відповідь на лист №2501/05, позивачем виставлялись рахунки: №SB59 від 30.04.2019 про наявність заборгованості станом на 01.04.2019 у розмірі 21 091,69 грн та заборгованості станом на 01.05.2019 у розмірі 20 429,99 грн; №SB69 від 29.02.2020 про наявність заборгованості станом на 01.02.2020 у розмірі 237 613,94 грн та заборгованості станом на 29.02.2020 у розмірі 259 595,98 грн; №SB72 від 31.05.2020 про наявність заборгованості станом на 01.05.2020 у розмірі 308538,11 грн та заборгованості станом на 31.05.2020 у розмірі 332420,09 грн.

Як вбачається з долученої відповідачем розписки, яка міститься на бланку позивача та зареєстрована останнім за вих. № 44 від 18.02.2019, відповідач передав позивачеві наступне обладнання:

Коммутатор Cisco WS -C 2950-12 сер. № FOC0638y150;

Коммутатор Linkses 224G4 сер. №RRK00K906385;

Оптичний модуль.

Вищевказане обладнання отримано 18.02.2019, Бобовніковим Н.М.

Як вбачається з долучених позивачем листів, та не заперечується останнім, що відповідач, листом б/д за вих № 2501/05 повідомив позивача про припинення дії договору та зазначив, що останнім днем дії договору вважати 28.02.2019 р.

Вищевказаний лист був отриманий з боку позивача, що також не оспорюється останнім.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено 01.04.2014 базовий договір про надання послуг №24/03-14 за умовами якого Сторони дійшли згоди, що цей Договір і пов`язані з ним Замовлення Послуг, встановлюють терміни і умови, згідно з якими Провайдер надаватиме Послуги Замовнику. Сторони узгодили, що Замовник може час від часу замовляти Послуги у Провайдера на умовах викладених нижче та описаних у Додатках. Умови, встановлені Договором є дійсними для кожного Замовлення Послуги яке було отримано та погоджено Провайдером якщо Замовлення Послуги не передбачає інших умов.

Відповідно до вищевказаного договору сторони уклали замовлення послуги №1 та погодили, що термін договору становить 3 роки.

Інших доказів, які б підтверджували, що між сторонами було укладено ще замовлення до договору про надання послуг №24/03-14 учасниками справи суду не надали.

У відповідності до п. 4.2.1 Договору, у випадку припинення Замовлення Послуги однією із Сторін в односторонньому порядку. Замовник зобов`язаний: негайно припинити користування Послугами, Обладнанням та Пристроями що надавались згідно цього Замовлення Послуги; надати Провайдерові доступ до Місця Замовника для демонтажу Пристроїв та Обладнання.

Згідно з п. 4.2.3 Договору, Провайдер зобов`язується демонтувати Обладнання та Пристрої протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту дострокового припинення або закінчення терміну дії відповідного Замовлення Послуги, за виключенням випадків, коли дії Замовника зроблять демонтаж Обладнання та Пристроїв неможливим протягом вказаного терміну.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач передав позивачеві обладнання, що не заперечується позивачем.

Суд звертає увагу, що за відсутності підписаних між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, зважаючи на характерну ознаку послуги, а саме те, що не мають результату майнового характеру, а споживаються в процесі їх надання, належними та допустимими доказами на підтвердження факту споживання (отримання) відповідачем послуг могли бути докази, які б свідчили про надання позивачем трафіку за спірний період, зокрема роздруківка з бази позивача, тощо.

Втім позивачем таких доказів суду не подано, а зважаючи на заперечення відповідача викладених у листах, що долучені позивачем до позовної заяви, що останній не споживав інтернет послуги у спірний період та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази повернення відповідачем обладнання за допомогою якого відбувалось споживання послуг, а доказів існування інших замовлень окрім долученого до матеріалів справи №1, останні не містять, суд дійшов до висновку про безпідставність виставлених рахунків відповідачеві.

Як стверджує позивач щодо термінів дії, п.8 Договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання і діє невизначений термін і може бути припинений будь-якою із Сторін із письмовим попередженням іншої Сторони за один місяць наперед.

Незважаючи на припинення цього Договору, усі умови та положення Договору продовжують діяти на всі активні Замовлення Послуг до їх повного виконання або припинення.

Припинення конкретної або усіх Замовлень Послуг не має дії на дійсність Договору.

Оскільки доказів наявності інших замовлень окрім № 1 в матеріалах справи відсутні, а позивачем не заперечується, що останнім було демонтовано Обладнання та Пристрої встановлені замовнику, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено надання послуг відповідачеві у заявленому розмірі, а відтак у позові слід відмовити.

У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання..

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтовання своїх позовних вимог.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішеннях в справі «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» та «Руїс Торіха проти Іспанії» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до приписівст. 129 ГПК України, з підстав відмови в позові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ