Ухвала суду № 105545348, 04.07.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4002/22

Провадження № 1-кс/201/1246/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 р. м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді Нагорний А.О., при

секретарі судового засідання Антоненко Д.О., за участю прокурора Дзюби В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Токарєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Шевченко М.В., погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дзюби В.В., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021040030000171, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2021 р., відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, раніше не засудженого, директора ТОВ«Ака-консалт», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Старшим слідчим СВ ВП № 5 ДРУП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченко М.В. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021040030000171 від 04.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 195 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюють прокурори Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

Згідно клопотання слідчого, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на підставі рішення учасників СТОВ «УКРАЇНКА» від 16.05.2018 р. на посаді директора СТОВ «УКРАЇНКА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до статуту СТОВ «УКРАЇНКА» будучи уповноваженим здійснювати оперативне керівництво поточною діяльністю товариства, укладати та підписувати від імені товариства господарські та інші договори, виступати розпорядником коштів та майна, видавати довіреності на право вчинення дій від імені товариства, приймати на роботу та звільняти працівників товариства, застосовувати щодо них заохочення та стягнення, тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вчинив корупційний злочин проти власності та при наступних обставинах.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, дату та час у ОСОБА_1 , який будучи службовою особою юридичної особи приватного права, виконуючи відповідно до Статуту СТОВ «Українка», організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, виник злочинний умисел на привласнення та розтрату майна підприємства, шляхом зловживанняслужбовим становищем, в особливо великому розмірі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, директор СТОВ «Українка» ОСОБА_1 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 20.09.2019 р., зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливим мотивом, з метою погашення особистої заборгованості перед ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, без будь-яких правових підстав, передав у фактичну власність ОСОБА_2 майно, належне СТОВ «Українка», а саме - колісні транспортні засоби: трактор колісний «К-701-1» 1983 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість якого становить 132855,00 грн. та комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE» 1995 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого становить 588547,65 грн., спричинивши СТОВ «Українка» майнову шкоду у розмірі 721402,65 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СТОВ «Українка» ОСОБА_1 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 20.09.2019 р. з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підшукав невстановлених осіб, яких не проінформував про свій злочинний намір, та реалізуючи свій злочинний умисел на привласнення майна товариства, зловживаючи службовимстановищем, надав незаконну вказівку щодо демонтажу конструкцій з чорного металу, які являлись складовими будівлі складу товарного зерна та складу продуктів, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с/рада Українська, автодорога Дніпропетровськ-Золотоноша 265 км., загальною площею 989,9 кв. м., гаражу для вантажних автомобілів, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Українка, вул. Дорожна, буд. 25, загальною площею 148,7 кв. м., гаражу для легкових автомобілів, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 75,4 кв.м., навісу для комбайнів що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с/рада Українська, автодорога Дніпропетровськ-Золотоноша 258 км., загальною площею 735,5 кв.м. Загальна вага чорного металу склала 186 870,79 кг, вартість якого складала 822231,48 грн. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку лом чорного металу по балансам підприємства не облікував, привласнивши його на власну користь, спричинивши СТОВ «Українка» майнову шкоду у розмірі 822231,48 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, директор СТОВ «Українка» ОСОБА_1 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 20.09.2019 р. з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно передав невстановленим особам, тим самим розтратив, належну на праві власності СТОВ «Українка» пшеницю вагою 131 580 кг класу «3», вартість якої відповідно складає 571484,84 грн. спричинивши СТОВ «Українка» майнову шкоду у зазначеному розмірі.

В результаті вказаних злочинних дій, ОСОБА_1 , які виразились у привласненні та розтраті майна підприємства, шляхом зловживанняслужбовим становищем, СТОВ «Українка» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2115118,97 грн., що у 2202 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

Таким чином ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України розтрата та привласнення майна підприємства в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 повідомлено 27.06.2022 р.

На даний час встановлена наявність ризиків, що підозрюваний може вчинити дії передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність звернутись з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурорв судовому засіданні вимоги поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі. Встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.) 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів неможливо. Крім того, у разі вирішення питання щодо визначення підозрюваному застави, її розмір визначити у розмірі суми завданих збитків, тобто у сумі 2115118,97 грн.

Також прокурор зазначив, що підозрюваний за місцем реєстрації не проживає, що свідчить про те, що він переховується від органів досудового слідства.

Захисникв судовому засіданні звернувся з заявою, у якій просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на його підзахисного зобов`язань, передбачених ст. 194 КПК України. На думку захисника саме такий запобіжний захід надасть підозрюваному змогу захищати свої права належним чином, в тому числі збираючи та надаючи органу досудового розслідування та суду доказів своєї невинуватості. При ухваленні рішення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання врахувати репутацію підозрюваного, який до кримінальної відповідальності ніколи не притягався, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога ніколи не находився, від досудового розслідування та суду не ухилявся, а також міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який має постійне місце проживання, утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дітей серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , виданими повторно, у яких підозрюваний записаний батьком дітей.

Захисник надав суду копію рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2020 р. у справі № 203/1439/20 провадження № 2/203/766/2020, яким в задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк`до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа-орган опіки та піклування виконавчого комітету Центральної районної у м. Дніпрі ради про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування житлом-відмовлено. Рішення набрало законної сили 05.01.2021 р.

На думку захисника, дане рішення спростовує твердження сторони обвинувачення, що саме не проживання підозрюваного за місцем реєстрації є підтвердженням переховування від органів досудового розслідування або суду.

Захисник також надав суду витяг з кримінального провадження № 12019040030002344, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2019 р. щодо вчинення самоуправних дій, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 356 КК України, направлених на заволодіння грошовими коштами заявника ОСОБА_1 .

Підозрюванийв судовому засіданні підтримав позицію свого захисника і зазначив, що на теперішній час він дійсно за місцем реєстраціє не проживає. Постійно з`являється до органів досудового слідства на їхні виклики.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків,а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/абосуду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177

цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

27.06.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: розтрата та привласнення майна підприємства в особливо великому розмірі шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ;

- протоколами оглядів;

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 22.11.2021 року № 4639;

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 07.12.2021 року № 4859;

- висновком судово-транспортно-товарознавчої експертизи від 21.10.2021 року № СЕ-19/104-21/33011АВ ;

- висновком судово-транспортно-товарознавчої експертизи від 21.10.2021 року № СЕ-19/104-21/33006АВ.

КПК України не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПКУкраїни, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, характер вчинення такого правопорушення.

Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість ризику переховування.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

Тому такий ризик, як вплив на свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні №12021040030000171 існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа є необґрунтованим, так як в контексті його обґрунтування стороною обвинувачення не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя бере до уваги, характеризуючі дані підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має постійне місце реєстрації і проживання, постійне місце роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не засудженого.

Обставин, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою в судовому засіданні встановлено не було.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи те, що підозрюваний під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді директора СТОВ «Українка», що кримінальним правопорушенням спричинено СТОВ «Українка» матеріальну шкоду на загальну суму 2115118,97 грн., а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні даного питання суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції , покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.

Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Суд вважає, що у клопотанні належним чином не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру прокурором застави у 2115118,97 грн. будь-якими аргументами, які могли би бути враховані, так як під час розгляду клопотання суд встановив, що колісний трактор « К-701-1»,1983 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 132855,00 грн.(висновок експерта № СЕ-19/104-21/33006 АВ від 21.10.2021 р.) та колісний зернозбиральний комбайн « JOHN DEERE»,1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 588547,65 грн.(висновок експерта № СЕ-19/104-21/33011 АВ від 21.10.2021 р.) на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2021 р. у справі № 201/8925/21 накладено арешт і дане майно передано на відповідальне зберігання СТОВ «Українка» ( а.с.67-70).

При визначенні розміру застави, слідчий суддя разом з доведеними двома ризиками також враховує, що у кримінальному провадженні, по якому ОСОБА_1 оголошено підозру, підозрюваний не тільки з травня 2018 року по жовтень 2019 року , був директором СТОВ «Українка», а як встановлено у судовому засіданні, був також і власником зазначеного підприємства з номінальною вартістю частки 43 %, що значно зменшує ступінь суспільної небезпеки даного діяння.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривні, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, і саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Частиною 6 статті 182 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Внаслідок наявності доведених ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки відповідно до визначеного пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України переліку, який буде наведено в резолютивній частині ухвали.

При цьому слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК України містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто запобіжний захід (застава) безстроково забезпечує виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК України, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись п. 18) ч.1 ст. 3, ст.ст.177, 178, 183, 372, 376 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Шевченко М.В., погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дзюби В.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021040030000171, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2020 р., за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 191 КК України задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 01 вересня 2022 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 198480,00 грн., ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти покласти на підозрюваного на строк до 01 вересня 2022 року включно, такі обов`язки:

1) прибувати на першу вимогу до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора та суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчих які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні №12021040030000171;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду до України.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів , які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 08.07.2022 р. о 09 год.54 хв.

Слідчий суддя

Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська А.О. Нагорний