Рішення № 105543282, 25.07.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/282/22

Провадження №2-а/951/12/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі

головуючої судді Братків І. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у смт. Козова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

24.05.2021 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

В позовній заяві позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 10.05.2022 серії БАБ №610663; справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказана постанова є необґрунтована та винесена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зокрема відповідачем при винесенні постанови не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з`ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із оскаржуваної постанови видно, що поліцейським невірно кваліфіковано дії, так як у графі «правопорушення передбачене частиною» зазначено 126 та 121, у графі «статті» 2 та 6. Також не вказано, яким транспортним засобом керував водій, із чого неможливо встановити, яка категорія та право керування необхідна для такого транспортного засобу. Також оскаржувана постанова містить виправлення, що порушує норми Інструкції.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 27.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.

Відповідач ГУНП в Тернопільській області подав відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

В обґрунтування свої позиції вказував, як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно керуючи транспортним засобом не можливо чітко визначити номерний знак з відстані 20 м., чим порушив 2.9 «в» ПДР України. До матеріалів справи долучив відеоматеріали з реєстратора службового автомобіля на диску DVD-R, в яких чітко спостерігається, що позивач керував ТЗ без посвідчення на право керування відповідної категорії та без реєстрації ТЗ в уповноваженому органі МВС.

25.07.2022 від позивача надійшла заява, відповідно до якої він просив розглянути справу без його часті та задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

У зв`язку з неприбуттям сторін у судове засідання на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, тому числі оглянувши відеоматеріали з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, 10.05.2022 поліцейським РПП СПД № 1 (смт. Козова) ГУНП в Тернопільській області Виклюком Павлом Володимировичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №610663, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Так, відповідно до постанови 10.05.2021 о 15 год 08 хв в смт. Козова вул. Довженка ОСОБА_1 керував ТЗ не маючи відповідної категорії та права керування даним ТЗ, також ТЗ був без номерного знаку, чим порушив п. 2.1 А; 2.9 в ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

За вчинення вищенаведених правопорушень, відносно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із змісту ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративних правопорушень, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.5 ст.14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до ч.2ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії).

Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст.268 КУпАП.

Окрім того, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений, тому таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.

Щодо твердження позивача, що оскаржувана постанова містить виправлення, що порушує норми Інструкції, суд зазначає таке. Дійсно, у відповідності до пп. 8-9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком.

Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Разом з тим, оцінюючи ці твердження позивача, суд не погоджується з його доводами щодо наявності виправлення у постанові, адже такі ґрунтується виключно на суб`єктивній думці позивача і не підтверджені належними та допустимим доказами, зокрема, що такі внесено після підписання ОСОБА_1 особою, щодо якої вона винесена.

Оцінюючи доводи позивача, що поліцейським невірно кваліфіковано дії, так як у графі «правопорушення передбачене частиною» зазначено 126 та 121, у графі «статті» 2 та 6, суд враховує практику Верховного Суду.

Зокрема, суд враховує висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 826/15341/15, від 11.09.2018 по справі № 826/11623/16, від 28.11.2018 по справі № 537/1214/17, де Суд дійшов висновків про те, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Водночас Верховний Суд зазначив, що якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Отже, суд також відхиляє доводи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови в цій частині, оскільки таке вважає не помилковою кваліфікацією, а опискою, що безумовно є дефектом рішення, проте дозволяє встановити, зокрема і позивачу порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, а відтак не може сприйматися як безумовна підстава для висновку щодо протиправності оска і, як наслідок, про його скасування.

Разом з тим, оцінюючи доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи, суд виходить з наступного.

Частина третя статті 283 КУпАП містить імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій зокрема у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 607/3394/17.

Тобто, відеозаписи, які долучені до матеріалів справи не можуть вважатися належними доказами у зв`язку з тим, що постанова про адміністративне правопорушення щодо позивача не містить посилань на такий технічний засіб, за допомогою якого здійснена фіксація, що нівелює доказове значення наданого працівниками поліції відеозаписів.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідний транспортний засіб без номерного знаку і що ОСОБА_1 керував ним не маючи відповідної категорії та права керування.

Окрім того, щодо твердження позивача про те, що поліцейським не вказано, яким транспортним засобом керував водій, із чого неможливо встановити, яка категорія та право керування необхідна для такого транспортного засобу, то в оскаржуваній постанові у графі «керуючи транспортним засобом» зазначено «YAMAHA YBR 125». Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній не вказано конкретно, якої саме категорії цей транспортний засіб і, відповідно, якої саме категорії позивач не має, що не дає йому права керувати конкретним транспортним засобом.

Отже, відповідач не довів в судовому порядку, що позивач керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачами не спростовано. Тому суд дійшов висновку, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, отже і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.202о, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір підлягає стягненню в користь позивача із відповідача суб`єкта владних повноважень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 610663 від 10.05.2022, винесену поліцейським РПП СПД № 1 (смт. Козова) ГУНП в Тернопільській області Виклюком Павлом Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І. І. Братківз