Ухвала суду № 105539605, 25.07.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8323/22

Провадження № 2/752/6632/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.07.2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Представництва Холо Траст в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпутки у розмірі 27 000 грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, посилаючись ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.

На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовуєтьсятримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, висловлений у цій постанові, узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц (провадження № 6-1395цс16) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18 (провадження № К/9901/10912/19), від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17 (провадження № К/9901/49937/18), від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17 (провадження № К/9901/37996/18) та не узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19) від якого Велика Палата Верховного Суду відступає.

Згідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплати судовий збір за вимогу майнового характеру у сумі 1 % ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн., визначеному ст. 1 Закону України "Про судовий збір", сплаченого за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101 , код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783 , банк отримувача - казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002 , код класифікації доходів бюджету - 22030101 .

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Представництва Холо Траст в Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: