Ухвала суду № 105531551, 02.08.2022, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 178/631/20

№ 1-кп/207/258/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Пильовій І.О.

за участю прокурора Монатко Д.С.

захисника Адигезалова М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське кримінальне провадження № 12017040460000650 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.6, 12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до п.20-5 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби ( COVID 19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У зв`язку зі знаходженням членів коллегії - судді Юрченко І.М. та судді Бистрової Л.О. у щорічній відпустці питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішує головуючий суддя О.К. Подобєд.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв`язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник Адигезалов М.А. та обвинувачений ОСОБА_3 просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд враховує те, що ОСОБА_3 є громадянином Палестини, на території України не зареєстрований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для продовження стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд вважає обґрунтованим наявність ризику вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень в подальшому та продовження злочинної діяльності, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило. Суд враховує, що обвинувачений на момент затримання офіційно не працював, не мав постійного заробітку, не мав сталих соціальних зв`язків.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).

Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутого щодо ОСОБА_1 обвинувачення, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178,331 КПК України, враховуючи матеріалисправи,які свідчать,що іншізапобіжні заходине забезпечатьналежної поведінкиобвинуваченого підчас розглядусправи,суд приходитьдо висновку,що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжитистрок триманняпід вартоюне більшеніж нашістдесят днів,тобто по30вересня 2022року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачуєтьсяувчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.п.6, 12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 185 КК України, до 30 вересня 2022 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника Адигезалова М.А. та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Подобєд О.К.