Ухвала суду № 105531180, 01.08.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 серпня 2022 року справа № 703/3570/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., перевіривши матеріали адміністративного позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2022р. до Черкаського окружного адміністративного суду із Черкаського апеляційного суду надійшла справа за позовом Національної академії внутрішніх справ (далі - позивач) з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ 111 436,22 грн., з яких 92338,13 грн. - заборгованості, пов`язаної з утриманням у навчальному закладі, 13 262,31 грн. - інфляційне збільшення боргу, 5836,28 грн. - 3% річних від несплаченої заборгованості.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з наявними в ній недоліками.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 і постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року в справі №400/1758/19, від 17.09.2020р. в справі №540/1862/19.

Таким чином, строк звернення до суду із даним позовом складає 1 місяць, який починає відлік із дати наявності підстав для звернення з ним.

Як вбачається із підстав позову, позивач просить стягнути витрати, пов`язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору- звільнення зі служби в поліції протягом 3 років після закінчення навчання. Як вбачається із матеріалів справи, між Національної академії внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено договір про підготовку здобувача вищої освіти у Національній академії внутрішніх справ. Відповідно до витягу з наказу від 09.07.2019р. №749, позивачу присвоєно ступінь вищої освіти бакалавра, відраховано з числа курсантів у зв`язку із завершенням навчання. Також, Національною академією внутрішніх справ сформовано довідку від 09.07.2019р., відповідно до якої, вартість витрат утримання під час навчання 92338,13 грн. та ознайомлено відповідача.

Судом встановлено, що наказом Департаменту кіберполіції НП України від 03.09.2019р. №123 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч.1 ст. 77 ЗУ Про національну поліцію (за власним бажанням).

З урахуванням зазначеного, після звільнення відповідача зі служби в поліції 03.09.2019р., у позивача виникли підстави для звернення із даним позовом протягом 1 місяця із 03.09.2019р.

Разом з тим, позивач звернувся до суду із даним позовом 30.10.2021р. (згідно поштового відтиску на конверті - 03153 0010827 0), тобто з пропуском місячного строку звернення, більш як на 2 роки.

При цьому, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення в суд з цим позовом позивач не надав.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення із даним позовом до позову не додано.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, суд зазначає про необхідність надання позивачем доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, частиною 13 статті 171, статтею 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО