Рішення № 105525413, 21.07.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2022 Справа №905/2176/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Донбаський центр механізації колійних робіт" філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідач - Комунальне підприємство "Покровськтепломережа".

Про стягнення 450308,64 грн.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Донбаський центр механізації колійних робіт" філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (далі - відповідач) про стягнення 450308,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про відступлення права вимоги №ЦРЕКМ/ДЦМКР/Д-20137 від 18.11.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ухвали суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 22.12.2021.

Отже, відповідач в межах встановленого судом строку не скористався правом на подання відзиву на позов.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

18.11.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Донбаський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі первісний виконавець) та Комунальним підприємством «Покровськтепломережа» (далі новий виконавець) укладено договір №ЦРЕКМ/ДЦМКР/Д-20137 (далі - договір), згідно з п.1.1. якого, первісний виконавець передає належне йому право боргу за теплову енергію у абонентів боржників багатоповерхових будинків, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Покровськ, вул.Авангардна, б.№2А, 2Б, 2В, та по вул.Добропільська, б.48, а новий виконавець приймає право вимоги, що належне первісному виконавцю (а.с.39-46).

Відповідно до п.2.1 договору за передане право вимоги до абонентів боржників новий виконавець сплачує первісному виконавцю суму, яка зазначена у переліку абонентів боржників багатоповерхових будинків, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Покровськ, вул.Авангардна, б.№2А, 2Б, 2В, та по вул.Добропільська, б.48, що склала станом на 01.11.2020 358316,89 грн.

Згідно з п.2.2 договору, новий виконавець зобов`язується перерахувати у повному обсязі суму визначену в п.2.1 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунку нового виконавця на поточний рахунок первісного виконавця рівними частинами починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіку платежів, не пізніше останнього числа відповідного місяця…

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, але не пізніше ніж 01.11.2020 і діє до 31.03.2021 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (п.9.1 договору).

Графік платежів був погоджений сторонами в додатку №2 до договору (а.с.45).

Позивач зазначив, що відповідач частково виконав зобов`язання з оплати перед позивачем на суму 5176,89 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 353140 грн.

Позивачем відповідачу були направлені листи від 02.01.2021 №114/1, від 10.02.2021 №134/1, від 10.02.2021 №135/1, від 24.03.2021 №316/1 щодо виконання своїх грошових зобов`язань відповідно до умов договору від 18.11.2020 (а.с.47-50).

25.03.2021 відповідач надав відповідь №486 у якій просив не здійснювати заходів примусового стягнення боргу, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства (а.с.56).

19.05.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №ДЦМКР-548/1, в якій просив оплатити заборгованість та пеню в загальному розмірі 391138,85 грн (а.с.51-52).

Відповідь на вказану претензію надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за договором від 18.11.2020 виконав лише в частині, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 353140 грн, яка підлягає стягненню.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором від 18.11.2020 в повному обсязі до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 353140грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 97167,75 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони в п.4.2 договору погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань новий виконавець сплачує первісному виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що для визначення розміру пені має бути застосована подвійна облікова ставка НБУ.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 39571,15 грн.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Захисників України, 4А, ідентифікаційний код юридичної особи - 32213475) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) в особі виробничого структурного підрозділу "Донбаський центр механізації колійних робіт" філії "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03126, м.Київ, вул.Качалова, 7, код ВП ЄДРПОУ - 40123454) заборгованість у розмірі 353140 (триста п`ятдесят три тисячі сто сорок) грн, пеню у розмірі 39571 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн 15 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 5890 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн 67 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.08.2022.

Суддя О.В. Говорун