Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/9230/22
Провадження № 1-кс/344/3529/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Підхомної Н.М., прокурора Рудого О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Синишина П.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області Дроніва І.М. про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження 12022090000000003 від 05.01.2022 року,-
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що відділом розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУ НП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 05.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022090000000003 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. ст. 309, 317 КК України, будучи судимим за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України та інших корисливих злочинів, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Зокрема, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений час та у невстановленому місці незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку зберігав у себе з метою незаконного подальшого збуту.
04 травня 2022 року ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. ст. 309, 317 КК України та будучи судимим за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами, в центральній частині м. Надвірна, Івано-Франківського району,
Івано-Франківської області, у період часу із 16 год 45 хв по 18 год 35 хв, збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 500 гривень психотропну речовину обіг якого обмежено - амфетамін, в загальній кількості 0,072 грама.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. ст. 309, 317 КК України та будучи судимим за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, 07.06.2022 у період часу із 10 год 15 год по 13 год 31 хв, перебуваючи в м. Надвірна по
вул. Панаса Мирного, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін в кількості 1,353 грама.
Також, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та 07.06.2022 під час затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в ході його особистого обшуку виявлено порошкоподібну речовину яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін в кількості 0,4139 грама, яку ОСОБА_1 зберігав без мети збуту.
При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчим суддею враховано наявність ризиків передбачених п.п. 1,3, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини.
Зазначені, під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ризики не зменшилися. Змінивши застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід, останній буде мати можливість переховуватись від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання заперечив, просив зменшити раніше визначений розмір застави з 80 прожиткових мінімумів до 20, оскільки сума застави є непосильною для підозрюваного.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
07 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Овруч, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, а саме: 08.11.2012 Надвірнянським районним судом за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 23.04.2019 Івано-Франківським апеляційним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
08 червня 2022 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
09 червня 2022 року ОСОБА_1 . Івано-Франківським міським судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 05.08.2022.
30 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
02 серпня 2022 року ухвалою Івано-Франківського міського суду строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження продовжено до чотирьох місяців, тобто до 08.10.2022 року.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Причетність до вказаного злочину ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, його вік, міцність соціальних зв`язків, відсутність офіційного місця роботи.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В той же час положенням ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням того, що ухвалою Івано-Франківського міського суду було визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 198480 грн., застава підозрюваним не сплачена, наявність визначеної застави в таких розмірів на думку слідчого судді може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, правових підстав зменшення розміру застави слідчим суддею не встановлено.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у раніше визначеному розмірі 198480 гривень.
Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 30 вересня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 30 вересня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити заставу 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , на строк до 30 вересня 2022 року включно обов`язки:
прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утриматися від спілкування щодо обставин вчинених злочинів із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,
та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Рудого О.Б.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Бабій О.М.
Судове рішення № 105523505, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 02.08.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/9230/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: