Ухвала суду № 105523009, 28.07.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8551/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2022 р. Печерського районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі Трубінській І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України 507 913,58 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неконституційним рішенням Верховної Ради України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та їй встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Черкаській області, отримує пенсію, як особа з інвалідністю, яка пов`язана з аварією на ЧАЕС та на неї поширюються дії статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХII.

Зауважує, що Рішенням Конституційного суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми активами мінімальні розмірі пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що має право на відшкодування завданої матеріальної шкоди у вказаному вище розмірі за період з 01 січня 2015 року по червень (включно) 2021 року (у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ.

17 лютого 2022 року визначено суддю для розгляду справи та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 23 лютого 2022 року у справі відкрито провадження для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання для розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), що підтверджується відповідним посвідченням та відповідно до довідки Черкаської обласної спеціалізованої МСЕК являється інвалідом ІІІ групи в зв`язку із захворюванням, пов`язаним з впливом аварії на ЧАЕС з 15 січня 2004 року та, відповідно, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підставою для звернення з позовом позивач вказувала завдання їй матеріальної шкоди, що виразилась у вигляді недоотриманої пенсії, яку вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене застосуванням до неї визнаного неконституційним правового акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76 VIII, яким текст ст. 54 Закону №796-XII викладено у такій редакції:

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань .

Отже, із урахуванням змін внесених Законом №76-VIII, нормами ст. 54 Закону №796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ від 07 квітня 2021 року №І-р(ІІ) 2021 у справі №3-333/2018(4498/18) вирішено наступне:

Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.1 Рішення).

Частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п.2 Рішення).

Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком (п.3 Рішення)».

На виконання Рішення Конституційного Суду України, Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29.06.2021 №1584-ІХ (далі - Закон №1584-ІХ).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1584-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01 липня 2021 року.

У пункті 2 Закону № 1584-ІХ статтю 54 викладено в такій редакції: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».

Отже, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, Верховною Радою України був прийнятий Закону №1584-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідачем у даній справі є держава в особі Державної казначейської служби України, яка є суб`єктом владних повноважень.

Предметом спору є матеріальна шкода у вигляді недоотриманої пенсії, передбаченої ч. 3 ст. 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вирішення цього спору по суті буде залежати від правомірності нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, а такі правовідносини за своїм змістом є публічно-правовими та ґрунтуються на нормах публічного права, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №757/63985/16.

Отже, спір у даній справі стосовно недоотриманої суми пенсії, яку позивач визначила як матеріальна шкода є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року (справа № 640/16456/19, провадження № 61-2705св20), де предметом судового розгляду справи також є вимога про стягнення з держави України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області та держави України в особі Державної казначейської служби України, шкоди, завданої прийняттям неконституційного закону, а спір стосується виплати пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд, вважає за необхідне, роз`яснити позивачеві, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 255, 256, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди - закрити.

Роз`яснити позивачу її право на звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду.

Суддя О.Л. Бусик