Ухвала суду № 105522074, 01.08.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6298/22

2/357/2456/22

У Х В А Л А

01.08.2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: 1) Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про зняття заборони відчуження з об`єкта нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника АА 421300 від 05.09.2003 року Відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 1254877, зареєстрований 25.08.2004 року за № 1254877 реєстратором: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неможливістю позивачем відчужити нерухоме майно, належне їй на праві власності, оскільки в реєстрі наявний арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця при примусовому виконанню ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2003 року про забезпечення позову по стягненню 14 642 грн. матеріальної та 3 000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, процедура зняття арешту з нерухомого майна в межах конкретної справи врегульована процесуальним законодавством.

Позивачем не додано до позовної заяви копії ухвали суду від 02.09.2003 року, або доказів неможливості її отримання.

Так, ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України передбачають, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що суд вправі скасувати заходи забезпечення позову і з власної ініціативи за наявності відповідного судового провадження (клопотання) з цього приводу.

У зв`язку з цим на стадії відкриття провадження у справі відсутні підстави вважати, що позивачем вірно визначений порядок (процедура) про припинення (зняття) обтяження, що накладено конкретним судовим рішенням, тому позивачу слід визначити чи правильно обрано спосіб захисту її прав у позовній заяві, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України, враховуючи наявність процедури зняття арешту, накладеного судовим рішенням, що передбачена Цивільним процесуальним кодексом України.

Слід роз`яснити, що скасування арешту на підставі постанови Відділу ДВС не скасовує дію відповідної ухвали суду про забезпечення позову.

Отже, для вирішення питання про визначення способу захисту прав позивача, вважаю за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позову враховуючи наведені вище роз`яснення, при цьому позивач вправі і надалі наполягати на вирішенні заявлених ним позовних вимог по суті, наслідком вирішення яких буде відповідне судове рішення.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 175, 177, 183, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: 1) Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про зняття заборони відчуження з об`єкта нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Ю. Цуранов