Ухвала суду № 105514453, 11.07.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12366/22

Провадження № 2/761/9101/2022

УХВАЛА

11 липня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2022 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування.

Разом з тим, під час вивчення цієї позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем ОСОБА_2 до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому останній посилається на положення п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та надає копію посвідчення учасника бойових дій.

Положеннями п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 р. у справі № 545/1149/17 виходила з того, що для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з врахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 490/8128/17.

В ухвалі від 06.05.2020 р. у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Таким чином, з врахування вищевказаних правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду, суддя не вбачає підстав для звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки останній звернувся до суду з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, за подання позовної заяви ОСОБА_2 має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Тобто, позивачам необхідно сплатити судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви, зокрема за одну вимогу майнового характеру, в сумі 992,40 грн. у рівних частках, а саме кожним по 496,20 грн., та надати суду кожним з позивачів окремий оригінал документа на підтвердження цього.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: