Рішення № 105507119, 01.08.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2022 року Справа № 280/278/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управлінняПенсійного фонду України в Черкаськійобласті (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538),

Головного управлінняПенсійного фонду України в Запорізькійобласті (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнанняпротиправним та скасуваннярішення, зобов`язаннявчинитипевнідії, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшовпозов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управлінняПенсійного фонду України в Черкаськійобласті (далі відповідач 1), Головного управлінняПенсійного фонду України в Запорізькійобласті (далі відповідач 2), відповідно до якогопозивач просить суд:

- визнатипротиправним та скасуватирішення Головного управлінняПенсійного фонду України в Черкаськійобластівід 01.12.2021 №083950011356 про відмову у призначенніпозивачупенсії за віком на пільговихумовах за Списком №1;

- зобов`язативідповідача 2 зарахуватипозивачуперіодроботи з 03.07.1992 по 31.08.2015 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкимиумовамипраці за Списком №1;

- зобов`язативідповідача 2 призначити та виплачуватипозивачупенсію за віком на пільговихумовах за Списком №1 з дня звернення за пенсією.

Ухвалою суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини 9 статті 31 КАС України невирішені судовісправи за вмотивованимрозпорядженнямкерівникаапарату суду, щододається до матеріалівсправи, передаються для повторного автоматизованогорозподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядаєтьсяодноособово) абосуддя-доповідачіз складу колегіїсуддів (якщо справа розглядаєтьсяколегіально) у визначених законом випадках не можепродовжуватирозглядсправибільшечотирнадцятиднів, щоможеперешкодитирозглядусправи у строки, встановленіцим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №29 від 01.06.2022 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ адміністративна справа №280/278/22 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації судді Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С. з 10.03.2022.

Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Конишевій О.В.

Ухвалою суду від 06.06.2022 адміністративну справу №280/278/22 прийнято до провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у листопаді 2021 року звернулася до відповідача 2 з заявою від 30.11.2021 пропризначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням відповідача 1 від 01.12.2021 № 083950011356 у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено з посиланням на недосягнення позивачем на момент звернення за призначенням пенсії пенсійного віку 49 років 6 місяців відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Крім того, зазначено, що страховийстаж позивача становить 26 років 2 місяці 8 днів. Пільговий стаж особи - 0 років. Допільгового стажу не зараховано період з 03.07.1992 по 31.08.2015, оскільки довідка від26.09.2017 №125-350 не відповідає додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажудля призначення пенсій та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, а саме: відсутній підсумок пільгового стажу.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Щодо не зарахування допільгового стажу період роботи позивача з 03.07.1992 по 31.08.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3, 4.2. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Мінпраці га соцполітики № 383 від 18.11.2005 (далі Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дані їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

В даному випадку наявність пільгового стажу за Списком 1 підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_2 відповідно до якої позивач з 03.07.1992 по 31.08.2015 працював у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» оператором поста управління стана горячої прокатки.Зазначене також підтверджується й довідкою ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» від 26.09.2017.

Суд не погоджується із твердженням наведеним в оскаржуваному рішенні, про те, що пільгова довідка не містить підсумку пільгового стажу, а тому не може бути врахована при призначенні пенсії, оскільки період виконання роботи за Списком 1 (із зазначенням пункту, підрозділу та розділу Списку 1) чітко визначено в такій довідці.

Отже, період роботи позивача з 03.07.1992 по 31.08.2015 має бути зарахований до пільгового стажу за Списком 1.

Щодо визначеннявікувиходу на пенсію, суд виходить з наступного.

Згідно з п. "а"ст.13 Закону України "Пропенсійнезабезпечення"у редакції доЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII напільгових умовах мають право на пенсіюзавіком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, -засписком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, ізарезультатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50роківі при стажі роботи не менше 20років,з них не менше 10роківна зазначених роботах; жінки - після досягнення 45роківі при стажі роботи не менше 15років,з них не менше 7років 6 місяцівна зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015 року, віковий ценз для жінок збільшено до 50роківіз одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Так, до досягненнявіку,встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсіюзавіком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такоговіку:

45років- по 31 березня 1970 року включно;

45років 6 місяців- з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46років- з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46років 6 місяців- з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47років- з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47років 6 місяців- з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48років- з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48років 6 місяців- з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років- з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців- з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50років- з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Завідсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсіязавіком на пільгових умовах призначаєтьсязанаявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20років 6 місяціву чоловіків і не менше 15років 6 місяціву жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16роківу жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року6 місяціву чоловіків і не менше 16років 6 місяціву жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22роківу чоловіків і не менше 17роківу жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22років 6 місяціву чоловіків і не менше 17років 6 місяціву жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23роківу чоловіків і не менше 18роківу жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23років 6 місяціву чоловіків і не менше 18років 6 місяціву жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24роківу чоловіків і не менше 19роківу жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24років 6 місяціву чоловіків і не менше 19років 6 місяціву жінок.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017 року, текстЗакону №1058-IVдоповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п.1 ч.2 якої на пільгових умовах пенсіязавіком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами працізасписком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, тазарезультатами атестації робочих місць, - після досягнення 50роківізанаявності страхового стажу не менше 25роківу чоловіків, з них не менше 10роківна зазначених роботах, і не менше 20роківу жінок, з них не менше 7років 6 місяцівна зазначених роботах. До досягненнявіку,встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсіюзавіком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.

Вказана норма набула чинності з 01.10.2017 року.

Натомість, Рішенням Конституційного Суду України№ 1-р/2020від 23.01.2020 року, визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними),статтю 13,частину другустатті 14,пункти „б"-„г"статті 54 Закону України „Пропенсійнезабезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення" від 2 березня 2015 року№ 213-VIII.(п. 1 рішення).

Згідно з п. 2 Рішення № 1-р/2020,стаття 13,частина другастатті 14,пункти „б"-„г"статті 54 Закону України „Пропенсійнезабезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення" від 2 березня 2015 року№ 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до п. 3 Рішення № 1-р/2020, застосуванню підлягаютьстаття 13,частина другастатті 14,пункти „б"-„г"статті 54 Закону України „Пропенсійнезабезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення" від 2 березня 2015 року№ 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсіюзавіком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, -засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, ізарезультатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50роківі при стажі роботи не менше 20років,з них не менше 10роківна зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45роківі при стажі роботи не менше 15років,з них не менше 7років 6 місяцівна зазначених роботах.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, таЗаконом № 1058-ІV- з іншого в частинівікунабуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45років,тоді як другий - у 50років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якостізакону", передбаченуКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме нормиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-ІV.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року в справі № 360/3611/20.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Судузарезультатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішеннізарезультатами розгляду зразкової справи.

Тому відмова управління ПФУ в призначенніпозивачу, яка на часзверненняіз заявою пропризначення пенсіїдосягла 45років,мала необхідний страховий стаж роботи, у тому числі на роботахзасписком № 1,пенсіїна пільгових умовахзавіком з посиланням на не досягненнявіку,визначеного п. 1 ч.2статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

Затаких обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача 1 про відмову в призначенніпенсії позивачупідлягає скасуванню із покладенням на нього обов`язку вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо органуПенсійногофонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного правапозивача,суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповіднодо ст. 81 Закону України «Пропенсійнезабезпечення»призначенняпенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органамиПенсійногофонду України.

Заправиламист. 82 цього Закону документи пропризначенняпенсій розглядаються органом, що призначаєпенсії(стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенніпенсіїіз зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначаєпенсії,видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1058-IV, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державногопенсійногострахування,призначення,перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштівПенсійногофонду, що формуютьсязарахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною п`ятоюстатті 45 Закону№ 1058-IVвизначено, що документи пропризначення(перерахунок)пенсіїрозглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення пропризначення(перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку)пенсії.

Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядокзвернення за призначенням(перерахунком)пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносинпризначення(перерахунок)пенсіїздійснюєтьсяза зверненнямособи або автоматично (беззверненняособи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням(перерахунком)пенсіїздійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних дляпризначення(перерахунку)пенсії,до територіального органуПенсійногофонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення(перерахунку)пенсіївизначається правліннямПенсійногофондузапогодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

На виконання названих нормЗакону № 1058-IVпостановою правлінняПенсійногофонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів дляпризначення(перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 рокуза№1566/11846).

Відповідно до п.1.1 Порядку 22-1 в редакції на часзверненняпозивачки до органуПенсійногофонду із заявою від 02.07.2021 заява пропризначення,перерахунокпенсії,поновлення, переведення з одного видупенсіїна інший (Заява про призначення/перерахунокпенсії- додаток 1) подається заявником до територіального органуПенсійногофонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1в редакції ПостановиПенсійногофонду№ 25-1 від 16.12.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021за№ 339/35961, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналізверненьоргану, що призначає пенсію (п.4.1 Порядку№ 22-1).

Пунктом 4.2 цього Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядкупризначення(перерахунку)пенсії;реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів дляпризначення пенсіїтапам`ятку пенсіонеру(додаток6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпеченнязапринципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електроннупенсійнусправу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальнихзаздійснення операцій.

Рішеннязарезультатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеноїпенсіїта розмірпенсіїдо виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та«Про захист персональних даних». Електроннапенсійнасправа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 післяпризначення пенсії,поновлення виплати раніше призначеноїпенсії,переведення з одного видупенсіїна інший електроннапенсійнасправа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію,замісцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплатипенсії.

Таким чином, з 01.04.2021 органиПенсійногофонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюваннізаявпропризначеннята перерахунки пенсій, що передбачено постановою правлінняПенсійногофонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правлінняПенсійногофонду України», суть якого полягає в опрацюваннізаявпропризначенняпенсій територіальними органамиПенсійногофонду України в порядку черговості надходження такихзаявнезалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивачки пропризначення пенсіїрозглянутазапринципом екстериторіальності головним управліннямПенсійногофонду України в Черкаській області,зарезультатом якої прийнято рішення про відмову у призначенніпенсії№083950011356 від 01.12.2021. І саме головне управлінняПенсійногофонду України в Черкаській області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

Головним управлінняПенсійногофонду України в Запорізькій області не приймалось рішення про відмову у призначенніпенсіїна пільгових умовах, а лише було повідомлено позивачку про результат розгляду заяви з зазначенням підстав відмови в призначенніпенсії.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги, пред`явлені до головного управлінняПенсійногофонду України в Запорізькій області, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідальнимзаопрацювання заяви позивачки та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний органПенсійногофонду -головне управлінняПенсійногофонду України в Черкаській області, яке у даній справі є відповідачем-1.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 - Головне управлінняПенсійногофонду України в Черкаській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним правпозивача.

Враховуючи, що відповідач 1 безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, суд вважає що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача 1 зарахувати позивачу періоди роботи з 03.07.1992 по 31.08.2015 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 30.11.2021 (з дати звернення до відповідача).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управлінняПенсійного фонду України в Черкаськійобласті (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538), Головного управлінняПенсійного фонду України в Запорізькійобласті (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаськійобласті №083950011356 від 01.12.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» з 03.07.1992 по 31.08.2015, та з 30.11.2021 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Пропенсійнезабезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодопенсійногозабезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.

В задоволенні позовних вимог до Головного управлінняПенсійногофонду України в Запорізькій області відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (девятост лдевяносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняПенсійного фонду України в Черкаськійобласті (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 01.08.2022.

Суддя О.В. Конишева