Рішення № 105506116, 01.08.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3847/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій щодо не проведення нарахування та виплати індексації заробітної плати за період з 25.12.2011 по 20.03.2013; зобов`язання провести перерахунок та виплату індексації заробітної плати за період з 25.12.2011 по 20.03.2013 із застосуванням лютого 2008 року як базового місяця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 25.12.2011 призначена на посаду головного спеціаліста державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маневицького районного управління юстиції Волинської області, з 21.03.2013 по 16.09.2013 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, з 17.09.2013 по 17.06.2016 знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

16.02.2022 позивач звернулася до відповідача із адвокатським запитом з приводу нарахування та виплати індексації заробітної плати, в якому просила у разі нарахування ~ зазначити розмір нарахованої та виплаченої індексації, а у випадку не нарахування - нарахувати її та виплатити згідно чинного законодавства.

Листом від 23.02.2022 № 2646/о/1-22/123-04 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що згідно абзацу 3 зазначеного ОСОБА_1 проводилось нарахування індексації за період з 05.12.2011 по 11.08.2016 з встановленням базових місяців: грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, і грудень 2013 року так як відбувалося підвищення заробітної плати працівника за рахунок збільшення її постійних складових (посадового окладу). Проте згідно абзацу 5 листа право на індексацію заробітної плати за період роботи в реєстраційній службі Маневицького районного управління юстиції Волинської області взагалі не настало.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації заробітної плати протиправною.

На думку позивача основним нормативним документом, який регулює умови оплати праці відповідача є постанова Кабінету Міністру України 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Відповідно до зазначеного нормативного документу останнє підвищення посадових окладів працівників відбулось v лютому 2008 році, а тому базовим періодом для обчислення індексації заробітної плати позивачу за період з 25.12.2011 по 20.03.2013, є лютий 2008 року.

ОСОБА_1 вважає, що у відповіді відповідачем підтверджено факт не нарахування та не виплати позивачу суми індексації заробітної плати у періоді з 25.12.2011 по 20.03.2013 відповідно до Закону №1282-ХІІ.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції.

Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

При цьому, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий «базовий» місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом. Так, індексація грощових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує: - 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-ХІІ в редакції, що діяла до 01.01.2016).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, «базовим» місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

(1)підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

(2)зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Позивач вважає, що базовим місяцем повинен бути лютий 2008 року. Разом з тим, позивач в органах юстиції розпочала державну службу з 05.12.2011.

Підвищення розмірів заробітної плати позивача відбулося в наступних місяцях: грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, грудень 2013, що послугувало визначенням цих місяців «базовими», що підтверджується копіями карток особового рахунку позивача за спірний період.

Згідно даних Держстату України за спірний період з 05.12.2011 (в позові 25.12.2011) по 20.03.2013 індекси споживчих цін не перевищували 101%, відтак правових підстав для нарахування індексації заробітної плати за період з 05.12.2011 по 20.03.2013 в головного управління юстиції не було.

Відповідно до норм Порядку №1078 в редакції, що діяла до грудня 2015 року, «базовим» місяцем вважався місяць, в якому відбулося, зокрема, зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок будь-яких постійних складових зарплати чи грошового забезпечення).

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим» місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Отже, тільки з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 (спірний період не підпадає під дію даного нормативно-правового акту), початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов`язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою. Відтак, у період, за який позивачу було нараховано індексацію грошового забезпечення, Порядок № 1078 діяв у різних редакціях та встановлював відмінні підстави для нарахування індексації та встановлення базового місяця.

Більше того, визначити розмір посадового окладу по посаді, яку займала позивач, з січня 2008 року є фактично не можливим, у зв`язку з тим, що дана посада тільки була введена згідно нового штатного розпису Головного управління юстиції у Волинській області (що і зазначено в преамбулі наказу про призначення позивача).

Чи відбувалася зміна розміру заробітної плати ОСОБА_1 , яку вона отримувала в органі пенсійного фонду, відповідачу невідомо, оскільки такі дані в головному управлінні юстиції були відсутні, відтак в архіві Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні.

Наведене вказує, що посилання позивача на постанову КМУ від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», якою визначалися розміри посадових окладів, є взагалі безпідставним, оскільки до 15.12.2015 посадові оклади не враховувалися при індексації заробітної плати, що вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходила державну службу в органах юстиції з 25.12.2011 по 11.08.2016.

Згідно з наказом Головного управління юстиції у Волинській області від 05.12.2011 № 1140-к позивач була призначена на посаду головного спеціаліста реєстраційної служби Маневицького районного управління юстиції в порядку переведення.

Відповідно до наказу від 11.08.2016 № 1077/3 позивач була звільнена 11.08.2016 у зв`язку з ліквідацією Маневицького районного управління юстиції Волинської області; проведений повний розрахунок.

16.02.2022 представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила:

1. надати інформацію чи нараховувалась ОСОБА_1 індексація заробітної плати за пророблений нею період;

2. у разі нарахування зазначити розмір нарахованих та виплачених сум індексації, місяці їх виплати та вказавши базовий місяць, який брався для проведення індексації заробітної плати;

3. у випадку не нарахування нарахувати та виплатити індексацію відповідно до чинного законодавства.

Листом від 23.02.2022 №2646/0/1-22/12.3-04 К Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) повідомило представника позивача про те, що нарахування індексації заробітної плати ОСОБА_1 , яка працювала на посаді головного спеціаліста реєстраційної служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області з 05.12.2011 по 11.08.2016, проводилось з встановленням базових місяців: грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, грудень 2013 року так, як відбувалося підвищення заробітної плати працівника за рахунок збільшення її постійних складових (посадового окладу).

Також, ОСОБА_1 з 21.03.2013 по 16.09.2013 перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, з 17.09.2013 по 17.06.2016 знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 18.06.2016 по 11.08.2016 перебувала у відпустці для догляду за дитиною без збереження заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, у працівника ОСОБА_1 право на індексацію заробітної плати за період роботи в реєстраційній службі Маневицького районного управління юстиції Волинської області не настало.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Статтею 19 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.2001 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ)

Згідно із абзацом другим статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - 101%).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга-четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно із статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Аналогічні положення закріплені і у пункті 6 Порядку №1078.

Таким чином, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

09.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Постановою №1013 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

При цьому, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий базовий місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);

- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 в органах юстиції розпочала державну службу з 05.12.2011.

Підвищення розмірів заробітної плати позивачки відбулося в наступних місяцях: грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, грудень 2013, що послугувало визначенням цих місяців «базовими», що підтверджується копіями карток особового рахунку ОСОБА_1 за спірний період.

Згідно з даними Держстату України за спірний період з 05.12.2011 по 20.03.2013 індекси споживчих цін не перевищували 101%, відтак правових підстав для нарахування індексації заробітної плати за період з 05.12.2011 по 20.03.2013 в головного управління юстиції не було.

Постанова №1013 не містить вказівок про те, що її положення застосовуються до правовідносин щодо нарахування індексації за період до набрання нею чинності (тобто зворотна дія в часі). З огляду на це твердження позивача щодо визначення січня 2008 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 25.12.2011 по 20.03.2013 є помилковими.

Посилання ОСОБА_1 на постанову КМУ від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», якою визначалися розміри посадових окладів, є безпідставним, оскільки до 15.12.2015 посадові оклади не враховувалися при індексації заробітної плати, що вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, місто Львів, площа Шашкевича, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43317547) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський