Рішення № 105502900, 01.08.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1209/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Васькевича Віталія Олександровича (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Васькевич Віталій Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" про стягнення заборгованості у сумі 185000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі п.п. 2, 3, 5 ч. 3 ст.162 ГПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

30.05.2022 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивачем зменшено позовні вимоги та усунуто недоліки. З урахуванням уточненої позовної заяви Фізична особа-підприємець Васькевич Віталій Олександрович просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" заборгованість у сумі 184710,00грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міському сполученні №21-04/2021 від 21.04.2021 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали.

Про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Отримання відповідачем ухвали суду від 01.06.2022 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав ухвалу 24.06.2022 (а.с. 51 том 1).

Враховуючи дату отримання ухвали суду 24.06.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 11.07.2022 включно.

Станом на 01.08.2022 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи 01.08.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" (далі замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Васькевичем Віталієм Олександровичем (далі перевізник, позивач) укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міському сполученні №21-04/2021 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та перевізником при плануванні, розрахунках і здійсненні доставки вантажів автомобілями в міжміському та міському сполученні.

Відповідно до пункту 1.2 договору перевізник зобов`язується виконати транспортне перевезення за маршрутом, вказаним у разовій транспортній заявці замовника (яка є невід`ємною частиною цього договору, яка може бути отримана електронною поштою і має юридичну силу нарівні з оригіналом до моменту її заміни на оригінал), залучаючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони, а замовник прийняти і оплатити перевезення в порядку, передбаченому цим договором.

Замовник забезпечує якісне оформлення товарно-транспортної документації та своєчасність розрахунків за перевезення (п. 2.1 договору).

Згідно з пунктом 6.5 договору замовник здійснює оплату транспортних послуг перевізника в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом семи банківських днів з моменту надання оригіналів акту, рахунку, податкової накладної.

Документом, що підтверджує факт надання транспортних послуг, є акт, підписаний обома сторонами та реєстр рейсів додаток №2 до договору (п. 6.7 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору датою пред`явлення претензії вважається дата отримання цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення. У разі ухилення (відмови) сторони від отримання зазначеного повідомлення у відділенні поштового зв`язку чи нез`явлення у відділення поштового зв`язку для отримання повідомлення, вважається, що зазначене повідомлення отримане стороною на 7 (сьомий) календарний день з дня направлення його іншою стороною. Сторона, яка отримала претензію зобов`язана розглянути її і відповісти по суті (підтвердити згоду на повне або часткове її задоволення або повідомити про повну або часткову відмову в її задоволенні) не пізніше одного місяця від дати отримання претензії. Претензії, що виникли під час перевезення вантажів, пред`являють протягом двох тижнів після виникнення підстав для їх пред`явлення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно. До договору застосовуються умови відповідно ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 9.1 договору).

Позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з перевезення вантажу на суму 220780,00грн, що підтверджується, підписаними сторонами, актами наданих послуг, копії яких долучені до матеріалів справи:

- №ОУ-0000030 від 21.02.2022 на суму 38920,00грн;

- №ОУ-0000031 від 28.02.2022 на суму 38920,00грн;

- №ОУ-0000036 від 07.03.2022 на суму 38920,00грн;

- №ОУ-0000037 від 11.03.2022 на суму 38920,00грн;

- №ОУ-0000039 від 21.03.2022 на суму 32550,00грн;

- №ОУ-0000040 від 28.03.2022 на суму 32550,00грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за договором №21-04/2021 від 21.04.2021, підписаного сторонами, станом на 24.03.2022 заборгованість відповідача складала 223630,00грн (а.с. 27-28 том 1).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи замовником було здійснено, а перевізником зараховано часткову оплату у сумі 38920,00грн, сплачену за платіжним дорученням №2919 від 25.03.2022 (а.с. 5 том 1).

Із зазначеної суми позивачем частково було зараховано та погашено попередню заборгованість за актом №ОУ-0000025 від 14.02.2022 у розмірі 2850,00грн та за актом №ОУ-0000030 від 21.02.2022 у розмірі 36070,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим, перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 184710,00грн.

Вказане і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо виконання позивачем послуг перевезення вантажів та щодо виконання/невиконання відповідачем своїх зобов`язань з їх оплати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що строк дії договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міському сполученні №21-04/2021 від 21.04.2021, на який посилається позивач, закінчився 31.12.2021.

Таким чином, позивачем надані послуги за зазначеними актами поза межами дії договору.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідачем прийняті послуги, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу.

До цих правовідносин мають застосовуватися положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та частинами 1,7 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом частини першої статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною першою статті 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Як зазначалось вище, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 220780,00грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 15-20 том 1).

Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 38920,00грн, що не заперечується позивачем та підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення (а.с. 5 том 1).

Із зазначеної суми позивачем частково було зараховано та погашено попередню заборгованість за актом №ОУ-0000025 від 14.02.2022 у розмірі 2850,00грн та за актом №ОУ-0000030 від 21.02.2022 у розмірі 36070,00грн.

Таким чином, не оплаченою за спірними актами залишається сума 184710,00грн.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з претензією №07.04 від 07.04.2022 до відповідача про погашення заборгованості, що підтверджується накладною ПАТ "Укрпошта" №4903700449593 від 07.04.2022 та описом вкладення до цінного листа від 07.04.2022 (а.с. 24-25 том 1).

У вказаній претензії позивач вимагав відповідача сплати заборгованість протягом семи календарних днів з моменту отримання.

Згідно з відомостями з офіційного веб-сайту «Укрпошта» поштове відправлення №4903700449593 вручено адресату 23.05.2022 (а.с. 52 том 1).

Враховуючи дату отримання відповідачем вимоги позивача, строк оплати за спірними актами є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати вартості наданих послуг на суму 184710,00грн відповідач не надав і доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 184710,00грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2775,00грн за квитанцією №0.0.2547781968.1 від 17.05.2022 (а.с. 26 том 1).

З урахуванням зміни ціни позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) судовий збір становить 2770,65грн (184710,00 х 1,5% = 2770,65).

Надмірно сплачений позивачем судовий збір 4,35грн (2775,00 2770,65 = 4,35).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Станом на час ухвалення рішення у справі клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого ним судового збору до суду не надходило, що унеможливлює вирішення цього питання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2770,65грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Васькевича Віталія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" про стягнення заборгованості в розмірі 184710,00грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус консалт" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А, ідентифікаційний код 42234821) на користь Фізичної особи-підприємця Васькевича Віталія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 184710,00грн - основного боргу, 2770,65грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 01.08.2022.

Суддя В.О. Татарчук