Ухвала суду № 105499168, 01.08.2022, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4293/22

Справа № 754/5549/22

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київінформ» про виплату недоїмок по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

19.07.2022 року до провадження Деснянського районного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про виплату недоїмок по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року вказану позову заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надано строк для усунення її недоліків - 10 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, було направлено позивачу в електронному вигляді на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 26.07.2022 року, та отримано позивачем 26.07.2022 року про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

На виконання ухвали суду від 21.07.2022 року, ОСОБА_1 29.07.2022 року подала до суду заяву на усунення недоліків, згідно якої, просить суд прийняти дану заяву до розгляду; вважати позовну заяву такою, що поданий без пропущення строків позовної давності, змінити пункт 2 позовних вимог, поданої 18 липня 2022 року та викласти його у наступній редакції: «стягнути з КП «Київінформ» на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 409 112, 65 грн.»; долучити до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

У поданій заяві на виконання ухвали суду від 21.07.2022 року жодних даних, як того вимагає ст.ст. 175, 177 ЦПК України вказана заява не містить, так, зокрема, у ньому повторно відсутні:

- перебіг місячного строку звернення до суду для позивача розпочався 23.07.2020 р. (дата видачі наказу про звільнення, видача трудової та частковий розрахунок при звільненні) і закінчився 23.08.2020 року. Водночас, позивач звернулась до суду лише 19.07.2022 р., поза межами встановленого строку, та не надала доказів поважності причин пропущення вказаних строків, позивач не подала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з вказаним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми ЦК України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з вказаного, встановлений у ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Позивач звернулась до суду з позовом, предметом спору якого є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, на підставі приписів ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Отже позовна заява ОСОБА_1 про виплату недоїмок по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,подана з пропуском позовної давності.

Крім того, в заяві позивача від 29.07.2022 року позивач змінила пункт 2 позовних вимог. Позивачу необхідно було надати нову позовну заяву з чітко визначеними позовними вимогами.

Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином, у визначений судом строк недоліки позовної заяви було усунено не в повному обсязі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст.185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Оскільки, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, тому заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київінформ» про виплату недоїмок по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.

Суддя: