Ухвала суду № 105496814, 29.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3843/22

Провадження №2/461/1105/22

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"29" липня 2022 р. м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Польського підприємства ТзОВ «Етрус» про стягнення середнього заробітку за час не проведення остаточного розрахунку та виплати компенсації за невикористану відпустку,-

в с т а н о в и в :

28.07.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Польського підприємства ТзОВ «Етрус», в якій позивач просить стягнути компенсацію за невикористану відпустку в сумі 42540,00 грн.; стягнути середній заробіток за час не проведення остаточного розрахунку з моменту звільнення по день звернення з 28.04.2022 року по 28.07.2022 року в сумі 26885,95 грн.; звільнити його від сплати судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Дослідивши позовну заяву та долучені до такої документи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно доп.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ст.116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст.117 КЗпПУ, згідно з приписами якої у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за вказану роботу.

При цьому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

А тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1ст. 3 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177, 185,260,261 КК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

в задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Польського підприємства ТзОВ «Етрус» про стягнення середнього заробітку за час не проведення остаточного розрахунку та виплати компенсації за невикористану відпустку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://gl.lv.court.gov.ua/sud1304/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Кротова О.Б.