Постанова № 105495841, 19.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/806/22

Провадження № 2-а/752/224/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2022 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

за участі секретаря Потапенко Д.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с. Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Криницього Євгена Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначив, що 03.01.2022 року стосовно нього інспектором взводу №1 роти №1 БПП в с. Чайки БПП старшим лейтенантом поліції Криницьким Євгеном Олександровичем була винесена постанова серії БАВ №291602 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до нього застосовано адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн..

В обгрунтування позову також зазначає, що відеозапис чи фото, зроблені приладом TRUCAM, на який посилається інспектор поліції Криницький Є.О. та які не були надані для ознайомлення позивачу, не зазначені у постанові. Позивач зазначає, що лазерний вимірювач не був зафіксований під час вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача, а тому його дані не можуть бути визнані належними та допустимими доказами. Також позивач стверджує, що йому не було надано можливості скористуватись правовою допомогою при винесенні оскаржуваної постанови.

Позивач зазначає, що сплатив штраф, однак просить суд повернути сплачену суму штрафу у розмірі 340,00 грн, оскільки вказана постанова є протиправною.

Також позивач просить стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

18.01.2022 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відповідачам встановленострок для подання відзиву.

17.05.2022 року на адресу суду надійшов відзив від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області, відповідно до якого відповідач зазначає, постанова була винесена правомірно. Також зазначає. що відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував своє право на оскарження постанови.

Відповідач зазначає, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TRUCAM LTI 20/20 №ТС 001135, за результатами роботи якого отримано файл, відеозапис фіксації та вимірювання швидкості. Вказує, що лазерний вимірювач швидкості використовувався відповідно до норм, а також те, що він є сертифікованим, а твердження позивача про те, що такий вимірювач не можна використовувати у ручному режимі є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №291602, 03.01.2021 року об 11:42 на автомобільні дорозі М07 Київ-Ковель 66 км с. Поташня Інспектором взводу №1 БПП в с. Чайки ДПП старший лейтенант поліції Криницьким Євгеном Олександровичем було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який 03.01.2022 року о 11:37, керуючи ТЗ зі швидкістю 74 км/год перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті с. Поташня, позначеного дорожнім знаком 5.49 на 24 км/год, чим порушив п.п.12.4. ПДР України (швидкість вимірювалась приладом TRUCAM), чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до квитанції №9256-1360-7744-0110 від 05.01.2022 року позивачем вказаний штраф сплачено.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України "Про дорожній рух" регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.

Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частин перша, друга, третя , п`ята і шоста статті 122 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в населеному пункті порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України на 24 км/год.

Так спірна постанова серії БАВ №291602 від 03.01.2022 року не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності (лише вказано, що швидкість вимірювалась приладом TRUCAM), крім того, як вбачається з постанови місце скоєння правопорушення є траса М07, Київ-Ковель, 66 км. Та зазначено, що водій перевищив швидкість у населеному пункті с. Поташня.

У відзиві містяться фотознімки з приладу TRUCAM ТС001135, на яких містяться фото ТЗ з д.н.з. НОМЕР_1 , дата - 03.01.2022 року, час - 11:37, швидкість 74 км/год, швидкісний ліміт - 50 км./год, назва вулиці - АД М07 66 км.

З роздруківки карти місцевості вбачається, що місце, де була зафіксована швидкість позивача, знаходиться за межами населеного пункту Поташня.

Таким чином, докази, надані відповідачем, не підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Крім того, відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду підстави прийти до обгрунтованого висновку щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.139 КАС України та вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачену ним суму судового збору.

Однак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів витрат, понесених на отримання правничої допомоги не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати не підтверджені належними доказами у справі, а саме не наведено перелік наданих послуг, розрахунок витраченого часу та вартості таких послуг, не підтверджена їх оплата.

Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с. Чайки управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Криницього Євгена Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову від 03.01.2022 року серії БАВ №291602 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 496,20 грн. судового збору.

У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення відповідно до ч.1 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :