Рішення № 105493398, 12.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2022Справа № 910/13569/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-інвест";

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним та скасування рішення.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Плигань І. Ю., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування та визнання рішення № 60/44-р/к від 08.06.2021 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-інвест" залишено без руху, надано позивачеві строк для виправлення встановлених судом недоліків.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-інвест" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13569/21, призначено підготовче засідання 16.11.2021.

До господарського суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 15.11.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 представником позивача було подане клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/13229/21.

Відповідно до пункту п`ятого частини 1 статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 3.16 Постанови № 18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 господарський суд розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення оскільки встановлені у справі № 910/13229/21 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/13569/21 у закритому судовому засіданні та зобов`язано Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надати господарському суду: лист ДП "Прозорро" від 07.10.2019 № 206/2716/03 (вх. №60-01/3741 від 21.10.2019); лист АТ КБ "ПриватБанк" від 05.02.2020 № 20.1.0.0.0/7-200130/6435 (вх. №60-01/151 кі від 11.02.2020); лист ТОВ "НетАсіст" від 10.03.2020 № 200310-01 (вх. № 60-01/951 від13.03.2020); лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2019 № 250078/06 (вх. № 60-01/827кі від 21.10.2019); лист Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2019 № 4506/9/26-15-02- 06-20 (вх. №60-01/1003 кі від 22.11.2019); лист Головного управління ДПС у м. Києві від 28.10.2019 № 4506/9/26-15-02-06-20 (вх. №60-01/1003 кі від 22.11.2019); лист ТОВ "Мережа Ланет" від 27.07.2020 № 01-2707/2020вв (вх. № 60-01/2889 від 03.08.2020); лист ТОВ "Укрнет" від 31.01.2020 № 32/01/01-08 (вх. № 60-01/110 кі від 04.02.2020); лист ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" б/д, б/н (вх. № 60-01/303 від 28.01.2020); лист АТ "КРИСТАЛБАНК" від 23.07.2020 № 23.07.2020/8-БТ (вх. № 60-01/936кі від 27.07.2020); лист ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2021 № 6135/5/26-15-04-18-14 (вх. № 60-01/451 від 16.03.2020); лист Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.04.2021 № 456/5/31-00-04-03-05-05, вх. № 60-01/852кі від 30.04.2021).

02.12.2021 від позивача на адресу господарського суду надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 25.01.2022 розглядалося клопотання позивача про витребування доказів від 14.12.2021, розглянувши яке, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки докази, які позивач просить витребувати від відповідача уже містяться у матеріалах справи.

Також у підготовчому засіданні 25.01.2022 розглядалося клопотання позивача про витребування доказів від 21.01.2022.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуюче те, що клопотання про витребування доказів було заявлено позивачем з пропуском встановленого частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України строку, а причини такого пропуску не були судом визнані поважними, суд прийшов до висновку про залишення клопотання про витребування доказів від 21.01.2022 без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/13569/21 до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 22.02.2022 було оголошено перерву до 15.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 судове засідання призначено на 21.06.2022.

У судовому засіданні 21.06.2022 оголошено перерву до 12.07.2022.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму відзиві на позовну заяву.

У судове засідання 12.07.2022 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про оголошення перерви у судовому засіданні від 21.06.2021.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, відділення) № 60/44-р/к від 08.06.2021 (далі - рішення № 60/44-р/к) у справі № 60/60/68-рп/к.20 визнано, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" (далі - ТОВ "Дельтабудгруп") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" (далі - позивач, ТОВ "Спецпроект-Інвест") вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом першим частини 1 статті 50 та пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі із закупівлі «Реставрація адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6 (пам`ятка архітектури та містобудування, наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 р. № 706/0/16-10, охоронний № 609-кв) ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», яка проводилась Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-23-001715-b;

- ТОВ "Дельтабудгруп" та ТОВ "Спецпроект-Інвест" (далі разом - учасники) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом першим частини 1 статті 50 та пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі із закупівлі «Реставрація корпусу №16-келії Флорівського монастиря (будинок Артинова, 1809-1811рр.), пам`ятка містобудування і архітектури національного значення, охоронний № 18/13, за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 6/8, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», яка проводилась Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій за допомогою електронної системи «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-23-001730-b;

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які зазначені в пунктах першому та четвертому резолютивної частини рішення № 60/44-р/к, накладено на ТОВ "Спецпроект-Інвест" штраф у сукупному розмірі 136 000 гривень.

Позивач не погоджуючись з висновками Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернувся до Господарського суду міста Києва на підставі статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійним та скасування рішення № 60/44-р/к від 08.06.2021 з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення було отримано позивачем 18.06.2021, що підтверджується інформацією, яка міститься веб-порталі Акціонерного товариства "Укрпошта" з штрихкодовим ідентифікатором 0303513521220.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.06.2021 № 60/44-р/к у справі № 60/60/68-рп/к.20 позивач отримав 18.06.2021, останній звернувся до господарського суду 16.08.2021 з позовом про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення у межах строку, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Київським Науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (далі - замовник) було опубліковано оголошення про проведення торгів, а саме:

1) "Реставрація адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)", ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-23-001715-b, очікувана вартість закупівлі - 4 720 395,60 грн (процедура закупівлі - 1);

2) "Реставрація корпусу №16-келії Флорівського монастиря (будинок Артинова, 1809-1811 рр.), за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 6/8, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)", ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-23-001730-b, очікувана вартість закупівлі - 8 261 521,20 грн (процедура закупівлі - 2) (далі разом - процедури закупівель).

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у процедурі закупівлі - 1 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- ТОВ "Дельтабудгруп" (тендерна пропозиція подана 08.05.2019 о 14:54 год., 14:55 год. та 14:58 год.);

- ТОВ "Спецпроект-Інвест" (тендерна пропозиція подана: 08.05.2019 об 11:32 год., 11:33 год. та 20.05.2019 о 10:46 год. , 11:02 год. , 11:06 год., 11:09 год.).

Процедура закупівлі - 1 розпочалася 10.05.2019 об 11:24 год. та закінчилася 10.05.2019 об 11:45 год.

Як вбачається із матеріалів справи, участь у процедурі закупівлі взяли два товариства (відповідачі у справі відділення).

Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ "Спецпроект-Інвест".

Із ТОВ "Спецпроект-Інвест" замовник уклав договір від 03.06.2019 № 3005/1 на загальну суму 4 691 920,64 грн з ПДВ.

Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій, для участі у процедурі закупівлі - 2 свої тендерні пропозиції надали наступні суб`єкти господарювання:

- ТОВ "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління" (тендерна пропозиція подана 08.05.2019 о 16:48 год. та 14.05.2019 об 11:10 год., 11:25 год.);

- ТОВ "Дельтабудгруп" (тендерна пропозиція подана 08.05.2019 о 15:17 год., 15:18 год. та 15:22 год.);

- ТОВ "Спецпроект-Інвест" (тендерна пропозиція подана 08.05.2019 об 12:10 год., 12:11 год. та 20.05.2019 о 11:12 год.).

Процедура закупівлі - 2 розпочалася 10.05.2019 об 12:20 год. та закінчилася 10.05.2019 об 12:47 год.

Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТОВ «Спецпроект-Інвест».

Із ТОВ "Спецпроект-Інвест" замовник уклав договір від 03.06.2019 № 3005 на загальну суму 8 160 965,88 грн з ПДВ.

Відділенням у пункті 20 спірного рішення встановлено, що єдиним критерієм оцінки пропозицій учасників є ціна. Тобто пропозиція учасника, ціна якої є найменша, визначається найвигіднішою, та за умови відповідності кваліфікаційним та іншим вимогам замовника, такий учасник визначається переможцем торгів. Таким чином, зі зменшенням ціни зростає вірогідність перемоги в торгах.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом електронного аукціону у процедурі закупівлі - 1 ТОВ "Дельтабудгруп" та ТОВ "Спецпроект-Інвест" не змінювали свої цінові пропозиції. Позивачем указаний факт також не заперечується.

Як вбачається із вимоги за вих. № 60-02/3977 від 20.07.2020, відділенням було направлено на адресу позивача вимогу про надання інформації, у тому числі локальні кошториси, що були надані позивачем для участі у процедурах закупівель.

Доказів надання такої інформації матеріали справи не містять, а тому суд погоджується із твердженнями відповідача, що розрахунок цінових пропозицій позивача для здійснення аналізу наданий не був.

Для доведення порушення у вигляді спотворення результаті торгів не є обов`язковим аналіз цінових пропозицій учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією.

При цьому, змагальність учасників процедур закупівель ґрунтується на тому, що кожен з них не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умови за найнижчими цінами.

Судом відхиляються твердження позивача щодо ненадання відповідачем оцінки правильності складання та відповідності вимогам закону кошторисної документації, долученої до матеріалів справи, оскільки у межах справи антимонопольного комітету такі докази надані не були та відділенням не розглядалися, а на правильність висновків, викладених у рішенні, суттєвого значення не має.

Відділенням встановлено, що відповідно до листа ДП "Прозорро" від 07.10.2019 за вих. №206/2716/03, ТОВ "Спецпроект-Інвест" для участі у процедурі закупівлі - 1 та процедурі закупівлі - 2 заходило в аукціон з ІР-адреси НОМЕР_1 , ТОВ "Дельтабудгруп" для участі у процедурі закупівлі - 1 заходило в аукціон з ІР-адреси НОМЕР_2 .

Учасники свої пропозиції подавали з одного електронного майданчика Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Груп» (далі - ТОВ «Юкрейн Проперті Груп»).

Окрім того, АТ КБ "Приватбанк" листом від 05.02.2020 за вих. №20.1.0.0.0/7-200130/6435 надало інформацію, відповідно до якої ТОВ "Дельтабудгруп" та ТОВ "Спецпроект-Івест" у період проведення торгів здійснювало керування своїм банківським рахунком за допомогою системи "Клієнт-Банк" з ІР-адреси НОМЕР_2 .

ТОВ "НетАсіст" листом від 10.03.2020 за вих.№200310-01 повідомило, що послуги з доступу до мережі Інтернет з ІР-адресою НОМЕР_2 під час проведення торгів надавалися лише одному абоненту, а саме: ОСОБА_1 . Адреса надання послуг: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2019 за вих. №250078/06, ОСОБА_1 у період проведення процедур закупівель працювала та отримувала дохід у ТОВ "Дельтабудгруп".

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2019 за вих. №4506/9/26-15-02-06-20 надано інформацію, із якої вбачається, що ТОВ "Дельтабудгруп" у період проведення торгів подавало фінансову звітність з ІР-адрес: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; а ТОВ "Спецпроект-Інвест" у період проведення торгів подавало фінансову звітність з ІР-адрес, зокрема: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

Суд вважає за необхідне зазначити, що у тексті рішення зазначено, «лист Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2019 за вих. №4506/9/26-15-02-06-20», однак у матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у м. Києві від 28.10.2019 за вих. №4506/9/26-15-02-06-20. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що це описка у тексті рішення, однак на момент розгляду справи описка не виправлена.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи суд дійшов висновку, що мала місце описка у найменуванні органу, який видав лист, у той час як вхідні і вихідні номери документа, дата, та наведена у листі інформація відповідає викладеним у спірному рішенні обставинам.

Листом ТОВ "Мережа Ланет" за вих. №10-2707/2020вв від 27.07.2020 повідомило, що ІР-адреса НОМЕР_3 у період проведення процедур закупівель була надана у користування абоненту ОСОБА_2 . Фактична адреса надання послуг: АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2019 за вих. №250078/06, ОСОБА_2 у період проведення процедур закупівель працював та отримував дохід у ТОВ "Дельтабудгруп".

Суд приходить до висновку, що наведеними вище доказами підтверджено, що у період проведення торгів ТОВ "Спецпроект-Інвест" та ТОВ "Дельтабудгруп" використовувалася одні ІР-адреси, що у сукупності з іншими доказами може свідчити про узгодженість дій учасників торгів.

Відповідно до інформації, наданої листом ГУ ДПС у м. Києві від 28.10.2019 за вих. №4506/9/26-15-02-06-20, ТОВ "Дельтабудгруп" у період проведення торгів подавало фінансову звітність з електронної поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ТОВ "Спецпроект-Інвест" з електронної поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається зі листа ТОВ "Укрнет" від 31.01.2020 за вих. №32/01/01-08, електронна поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована 27.02.2018, при реєстрації вказано ім`я користувача: ОСОБА_3 , а електронна поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 , при реєстрації вказано ім`я користувача: ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується із твердженнями відповідача та зазначає, що наведені обставини свідчать про те, що учасники спільно здійснювали свою господарську діяльність.

Як встановлено відділенням, під час реєстрації для участі у торгах ТОВ "Спецпроект-Інвест" зазначило директором ОСОБА_4 . Зазначене підтверджується листом ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" (за вхід. №60-01/303 від 28.01.2020).

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до листа ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" (за вхід. №60-01/303 від 28.01.2020), ТОВ "Дельтабудгруп" зазначено директором ОСОБА_5 .

Відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві від 28.10.2019 за вих. №4506/9/26-15-02-06-20, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ТОВ "Дельтабудгруп" з 01.04.2019 та останньому нараховано дохід за другий квартал 2019 року. У аналогічний період у трудових відносинах із ТОВ "Дельтабудгруп" перебував ОСОБА_5 та за другий квартал 2019 року ТОВ "Дельтабудгруп" нарахувало останньому дохід.

Окрім того, позивачем не заперечується факт, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із ТОВ "Дельтабудгруп". Позивач зазначає, що ОСОБА_4 залучався до виконання окремих робіт на об`єкті будівництва.

Разом з тим, зазначене не спростовує висновки відділення про наявність спільних працівників та можливості узгоджувати учасниками торгів свою поведінку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у сукупності з іншими фактами, вказані обставини можуть свідчити про спільну узгоджену діяльність учасників процедур закупівель.

Відділенням у пункті 48 рішення № 60/44-р/к встановлено, що для участі у процедурах закупівель учасники у складі своїх тендерних пропозицій надали банківські гарантії, видані одним банком - АТ "Кристалбанк", а саме: ТОВ "Дельтабудгруп" - від 06.05.2019 №Г/2019/722-01 та від 06.05.2019 №Г/2019/723-01; ТОВ "Спецпроект-Інвест" - від 06.05.2019 №Г/2019/648-01 та від 06.05.2019 №Г/2019/649-01.

Доказів наявності у позивача та ТОВ "Дельтабудгруп" рахунків у АТ "Кристалбанк" у період проведення торгів матеріали справи не містять.

Відповідно до пунктів 51, 53 рішення, за результатами аналізу заяв учасників про надання гарантій для участі у процедурі закупівлі-1 та процедурі закупівлі-2 відділенням було встановлено, що вони датовані одним днем та мають спільні особливості в оформленні, а саме: у другому стовпчику першої комірки "Заявник, повна назва, код за ЄДРПОУ/РНОКПП" таблиць в учасників однаково зазначено організаційно-правову форму великими літерами: "ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"; у другому стовпчику сьомої комірки "Договір або посилання на реквізити тендерної документації про проведення тендера, де передбачено основне зобов`язання" таблиць в учасників однаково вказано посилання та реквізити тендерної документації: у процедурі закупівлі-1: "ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ на закупівлю Реставрація адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6 (пам`ятка архітектури та містобудування, наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 р. №706/0/16-10, охоронний № 609-кв) (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ - ВІДКРИТІ ТОРГИ"; у процедурі закупівлі-2: "ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ на закупівлю Реставрація корпусу №16-келії Флорівського монастиря (Будинок Артинова, 1809-1811рр.), пам`ятка містобудування і архітектури національного значення, охоронний №18/13, за адресою: м.Київ, вул.Фролівська, 6/8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 код CPV за ДК 021:2015 - (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ - ВІДКРИТІ ТОРГИ". У тендерних документаціях замовника такі особливості у назві предметів закупівель та найменуванні процедур закупівель "Відкриті торги" відсутні; у комірці "Умови гарантії" у другому стовпчику таблиць в учасників однаково текст розміщено з відступом від лівої межі комірки.

Окрім того, у пункті 55 рішення, відділенням описані властивості файлів тендерної документації, які завантажені до системи Prozorro учасниками у процедурах закупівель.

Дослідивши вказані в таблицях 3-7 властивості, суд дійшов висновку, що наведені обставини є свідченням того, що учасники мали можливість узгодити умови участі у процедурах закупівель, оскільки могли використовувати спільне обладнання.

Окремі назви файлів свідчать про спільність підготовки документації.

Враховуючи, що завантажені файли були створені за допомогою одного програмного забезпечення, одним автором, з однаковими заголовками та темою, та враховуючи особливості формування "імені файлів", у сукупності із іншими встановленими фактами, вказані дії позивача та ТОВ "Дельтабудгруп" свідчать про можливість узгоджувати власну поведінку під час участі у процедурах закупівель.

За приписами пункту першого частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини 1 і 2 статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

У розгляді справ про оскарження рішень Антимонопольного комітету України щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність або відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином висновки відповідача за результатом розгляду справи № 60/60/68-рп/к.20 ґрунтуються на сукупності доказів (обставин) узгодження поведінки під час участі у процедурах закупівель, що вбачається у:

- подані учасниками фінансової звітності під час участі у процедурах закупівель з однієї ІР-адреси, що належала фізичній особі, яка була працівником ТОВ "Дельтабудгруп";

- здійсненні учасниками керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-банк" під час участі у процедурах закупівель з однієї ІР-адреси, що належала фізичній особі, яка була працівником ТОВ "Дельтабудгруп";

- заходженні ТОВ "Дельтабудгруп" в аукціон для участі у процедурі закупівлі-1 з ІР-адреси, з якої учасники здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи «Клієнт-банк», що належала фізичній особі, яка була працівником ТОВ "Дельтабудгруп";

- використанні учасниками для подачі фінансової звітності під час участі у процедурах закупівель електронних поштових скриньок, які зареєстровані одним користувачем;

- зазначенні ТОВ "Спецпроект-Інвест" для участі у процедурах закупівель директором фізичну особу, яка була працівником ТОВ "Дельтабудгруп" (конкурента);

- спільній особливості в оформленні заяв на отримання банківських гарантій для участі у процедурах закупівель;

- однакових властивостях більшості файлів тендерних пропозицій учасників, наданих для участі у процедурах закупівель;

- не зниженні цінових пропозицій учасників під час аукціону у процедурі закупівлі-1;

- поданні тендерних пропозицій учасниками для участі у процедурі закупівлі-1 в один день, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів процедури закупівлі.

Судом встановлено, що відповідач у спірному рішенні дійшов правильного висновку, що ТОВ "Дельтабудгруп" та ТОВ "Спецпроект-Інвест" під час підготовки документів для участі у процедурах закупівель діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наявні у справі докази, беручи до уваги обставини, встановлені Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в оспорюваному рішенні, суд погоджується з висновками, викладеними у рішенні № 60/44-р/к відповідача, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником публічних закупівель, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективних для нього результатів, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Матеріалами справи підтверджено, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, чим порушено право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Зазначені вище дії позивача призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), у зв`язку з чим, він вчинив порушення, передбачене пунктом першим частини 1 статті 50 та пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у рішенні №60/44-р/к висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку нормами чинного законодавства не передбачено.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (зі змінами), у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини учасників.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до пункту другого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.07.2022.

Суддя О.В. Мандриченко