Рішення № 105491088, 28.07.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 р. Справа № 480/14068/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 2 протоколу № 139 від 09.09.2021, про відмову в призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги як матері загиблого військовослужбовця та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути її заяву та додані до неї документи та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі нового висновку Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 3212 від 15 листопада 2019 року про пов`язаність смерті ОСОБА_2 з виконанням обов`язків військової служби з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (2021 р.). Позовні вимоги мотивує тим, що в період з 17 по 18 жовтня 2016 року за невстановлених обставин в місті дислокації військової частини № НОМЕР_2 (смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області) загинув її син - військовослужбовець контрактної служби ЗСУ, учасник бойових дій молодший сержант ОСОБА_2 . 19 жовтня 2016 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону за фактом загибелі ОСОБА_2 було розпочато досудове розслідування за ст. 115 ч. 1 КК України - умисне вбивство. На даний час досудове розслідування триває.

На виконання відповідного рішення суду рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим пунктом 13 протоколу від 31.08.2018 № 89, позивачці виплачено грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі.

Разом з тим, за час неодноразового судового оскарження позивачем протиправних дій органів Міністерства оборони України та відновлення своїх прав як члена сім`ї загиблого військовослужбовця були внесені зміни в законодавчі акти, зокрема, щодо розміру одноразової грошової допомоги.

Так, відповідно до ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Ця норма викладена у редакції Закону України від 06.04.2017 р. N 2004-VIII, який набрав чинності 07.05.2017.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Позивач зазначає, що оскільки рішення про призначення їй одноразової грошової допомоги та її виплати мали місце після набрання чинності вказаним Законом, то на неї поширюється його дія. Відповідно, вона має право на зазначену виплату у збільшеному розмірі, а саме в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина - військовослужбовця Збройних Сил України - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, на що отримала відмову. Зазначена відмова була оскаржена нею до суду й за наслідками судового розгляду рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 480/6738/20 зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути її заяву та додані документи та прийняти рішення щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі нового висновку ЦВЛК ЗСУ № 3212 від 15.11.2019 про пов`язаність смерті ОСОБА_2 з виконанням обов`язків військової служби з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на дату загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2.

На виконання рішення суду в цій справі відповідачем розглянуто подані документи та прийнято рішення про відмову в призначенні позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина - молодшого сержанта ОСОБА_2 - смерть якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, чим порушив її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

На підставі п. 3 цього Порядку у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У даному випадку син позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, до спірних правовідносин мають бут застосовані норми законодавства, чинні на дату його смерті.

Відповідно до п.п. "а" п. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення права у позивача на виплату одноразової грошової допомоги) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,

Зазначена норма містилася й у п. 5 постанови від 25 грудня 2013 р. N 975 у редакції, чинній на час виникнення права у позивача на виплату одноразової грошової допомоги.

У зв`язку з цим з урахуванням висновків суду позивачці була призначена допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі її сина, в сумі 689000 грн (п. 13 протоколу засідання комісії від 31.08.2018 № 89).

Отже, дата смерті військовослужбовця, зазначена у свідоцтві про смерть, є днем виникнення права на отримання одноразової допомоги, відповідно слід застосовувати той порядок, який діяв на дату смерті, зазначену у свідоцтві про смерть, зокрема і при визначенні розміру одноразової грошової допомоги. Вважає, що виплативши позивачці допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідачем порушень вимог чинного законодавства не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 17 по 18 жовтня 2016 року за невстановлених обставин в місті дислокації військової частини № НОМЕР_2 (смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області) загинув син позивачки - військовослужбовець контрактної служби ЗСУ, учасник бойових дій молодший сержант ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3212 від 15.11.2019 травма та причина смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби (а.с.6).

На підставі п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачці надано статус "Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни" (а.с.18).

На виконання рішення суду рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим пунктом 13 протоколу від 31.08.2018 № 89, позивачці виплачено грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі.

Позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина - молодшого сержанта ОСОБА_2 - смерть якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, на що отримала відмову. Зазначена відмова була оскаржена позивачем до суду й за наслідками судового розгляду рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 480/6738/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021, зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 та додані документи та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі нового висновку ЦВЛК ЗСУ № 3212 від 15.11.2019 про пов`язаність смерті ОСОБА_2 з виконанням обов`язків військової служби з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на дату загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-12,13-17).

На виконання рішення суду в цій справі відповідачем розглянуто подані документи та прийнято рішення про відмову в призначенні позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина - молодшого сержанта ОСОБА_2 - смерть якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Рішення про відмову оформлене протоколом № 139, пункт 2, засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09.09.2021 (а.с.7).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити позивачці одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина - військовослужбовця Збройних Сил України - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, необгрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується, що травма та причина смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, призначається і виплачується одноразова грошова допомога

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Текст статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в такій редакції шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" від 6 квітня 2017 року N 2004-VIII. Закон від 06.04.2017 р. N 2004-VIII набрав чинності 07.05.2017.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

У спірних правовідносинах на підставі рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим пунктом 13 протоколу від 31.08.2018 № 89, позивачці виплачено грошову допомогу у зв`язку із загибеллю сина у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі, що не заперечується відповідачем. Тобто така допомога призначена їй після набрання чинності Законом від 06.04.2017 р. N 2004-VIII. Відповідно, з огляду на положення пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" позивачці має бути призначена одноразова грошова допомога у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідач зазначає, що на підставі ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України, а тому розмір одноразової грошової допомоги має визначатися за нормами, чинними на день загибелі її сина, з яким пов`язане виникнення права на отримання такої допомоги, як це передбачено постановою КМУ від 25 грудня 2013 р. N 975.

З цього приводу суд зазначає, що, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця слід застосовувати не постанову КМУ від 25.12.2013 N 975, а Закон, який має вищу юридичну силу.

Отже, з урахуванням наведених обставин і правових норм позивач як мати загиблого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця має право на соціальний захист шляхом призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачці в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України - у розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, допустив порушення вимог чинного законодавства, таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.09.2021 № 139, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України - молодшого сержанта ОСОБА_2 при виконанні обов`язків військової служби.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи та призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на підставі нового висновку Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 3212 від 15 листопада 2019 року про пов`язаність смерті ОСОБА_2 з виконанням обов`язків військової служби з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (2021 р.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах