Ухвала суду № 105488699, 29.07.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3037/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо припинення виплати пенсії та зобов`язання поновити виплату пенсії, здійснити виплату існуючої заборгованості невиплаченої пенсії з січня 2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, яке набрало законної сили 13.02.2020, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про припинення виплати пенсії до з`ясування 9 від 04 січня 2019 року № 1; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, поновити виплату, призначеної ОСОБА_1 пенсії та виплатити заборговану суму пенсії, з 04 січня 2019 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено та стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 768,40 грн.

25.07.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання/заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019; накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення суду, штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що з метою примусового виконання рішення суду позивач реалізував своє право на звернення до органів виконавчої служби, однак станом на дату звернення з даною заявою ОСОБА_1 не поновлено виплату, призначеної пенсії та не виплачено заборговану суму пенсії з 04.01.2019, з невідомих причин. Вказане свідчить про те, що ГУ ПФУ у Волинській області ухиляється від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду від 06.12.2019 (а.с.190-193).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 12:30 29.07.2022 (а.с.198).

У поданих до суду поясненнях ГУ ПФУ у Волинській області просить відмовити у задоволенні заяви у зв`язку із відсутністю підстав для встановлення судового контролю. Повідомляє, що на виконання рішення суду від 06.12.2019 було видано виконавчий лист, який звернуто позивачем до примусового виконання.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання тішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.02.2021 відкрито виконавче провадження №64315820 з виконання вказаного виконавчого листа №946/2026.В ході виконавчого провадження боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області проінформовано державного виконавця про прийняте рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , однак фактична виплата не здійснювалась через відсутність можливості встановити міс це проживання стягувана.

Крім того, державного виконавця проінформовано, шо статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, зокрема, що пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2005 за №1566/11846, до документів, необхідних для призначення, перерахунку, поновлення виплати раніше призначеної пенсії додаються документи про місце реєстрації особи.

Управлінням неодноразово надсилалися листи на адресу позивача, яка зазначена в судовому рішенні, про необхідність особистого звернення та подання вищезазначених документів.

Також з метою з`ясування факту проживання пенсіонера за адресою, вказаною у рішенні суду, проведено відповідний запит до Рогожанської сільської ради та згідно довідки, виданої Устилузькою міською радого Володимир-Волинського району від 03.03.2020 №127/05-04, дана особа на території Рогожанського старостинського округу Володимир-Волинського району не зареєстрована та не проживає. Із заявою про взяття на облік до органів соціального захисту населення в області заявник не звертався.

Також зазначає, що у червні 2021 року електронна пенсійна справа на відповідний запит відправлена до уповноваженого органу Пенсійного фонду Російської Федерації у Бєлгородській області (місто Губкіне) по місцю проживання пенсіонера та за його заявою.

Таким чином, з червня 2021 року правовідносини між Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та ОСОБА_1 щодо пенсійного забезпечення припинено.

В ході виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №140/3037/19 щодо поновлення виплати пенсії було встановлено, що за даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, щодо ОСОБА_1 останньою є інформація про виїзд за межі України до російської федерації в листопаді 2017 року.

На численні запити до уповноважених органів в Україні щодо місця реєстрації, фактичного проживання чи отримання соціальних виплат встановлено, що за неодноразове вказаною ОСОБА_1 у різних зверненнях адресою с. Рогожани Володимирського району Волинської області останній не зареєстрований та не проживає, соціальних виплат не отримує, на обліку з органах соцзахисту не перебуває.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні заяви відмовити.

Представник заявника у судове засідання не прибув, при цьому подав заяву про розгляд заяви без його участі.

Представник ГУ ПФУ у Волинській області в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначена заява не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 06.12.2019, яке набрало законної сили 13.02.2020, у даній справі суд не зобов`язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

ПоложенняКАС Українине містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.

У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз`ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства". Вищий адміністративний суд України вважав, що суд першої чи апеляційної інстанції може застосовувати судовий контроль за виконанням рішення суб`єкта владних повноважень відповідачем у справі під час прийняття рішення у справі. Натомість, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.

Отже, на думку суду, вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення, у зв`язку із чим суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.

Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, яке набрало законної сили 13.02.2020, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про припинення виплати пенсії до з`ясування 9 від 04 січня 2019 року № 1; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, поновити виплату, призначеної ОСОБА_1 пенсії та виплатити заборговану суму пенсії, з 04 січня 2019 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено та стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 768,40 грн.

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що на виконання рішенням суду від 06.12.2019 у справі №140/3037/19 Волинський окружний адміністративний суд 03.06.2020 видав, зокрема, виконавчий лист № 946/2020 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, поновити виплату, призначеної ОСОБА_1 пенсії та виплатити заборговану суму пенсії, з 04 січня 2019 року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.02.2021 ВП №64315820 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа №946/2020, виданого 03.06.2020 Волинським окружним адміністративним судом.

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання, є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 382 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 382 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Тобто, виконавче провадження з виконання рішення суду у даній справі триває по теперішній час.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, оскільки змістстатті 382 КАС Українипередбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

На час звернення представника позивача із даною заявою, не завершена процедура примусового виконання судового рішення органами державної виконавчої служби, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні об`єктивно підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що представником позивача не надано суду доказів, що державним виконавцемвикористано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, але такі заходи не дали очікуваного результату, а відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядкуЗакону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, тому суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 229, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.С. Денисюк