Рішення № 105486318, 29.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/249/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН

29 липня 2022 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву (клопотання) ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у цивільній справі за позовом

позивач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

до

відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця»

(03150, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5),

в особі Регіональної філії «Львівської залізниці»

Виробничий структурний підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»

(79000, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22)

про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Львівської залізниці» Виробничий структурний підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

14.07.2022 року, за результатами розгляду даної справи, судом було ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У позовній заяві позивач заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь витрат понесених на правничу допомогу.

В ході розгляду справи позивач повідомила про те, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення такої, буде подана нею після ухвалення судом рішення, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

18.07.2022 року позивач подала до суду заяву про приєднання доказів понесених судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, суд не знаходить перешкод для розгляду відповідної заяви за їх відсутності зважаючи на те, що така неявка, згідно положень ЦПК України не є перешкодою для її розгляду. Крім того, суд виходить з того, що сторони обізнані про суть питання яке вирішується судом і подали до суду відповідні документи з цього приводу.

Зокрема, суд враховує, що представником відповідача подано до суду письмові заперечення з приводу вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких, представник просить відмовити у задоволенні вимоги позивача в повному обсязі.

Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.07.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ №1858/кд від 17.12.2021 року Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про відсторонення від роботи чергового по залізничній станції Львів Оліярник Оксани». Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток останньої за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року включно. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1984 гривні 80 копійок.

Згідно п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч.1, 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідност.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний

представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно дост.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ч.1 ст.1ЗаконуУкраїни«Про адвокатурутаадвокатськудіяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістомч.1 ст.26, вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Наведене також відповідає правовому висновку зробленому Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведене також відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.

Відповідно до роз`яснення в п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що згідно заявки-приєднання, позивач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання юридичної допомоги та погоджується з ними, які разом із цією заявкою складають Договір надання юридичної допомоги.

Згідно Умов та Правил надання юридичної допомоги відстороненим від роботи через відсутність щеплення на коронавірус від 07.12.2021р., адвокат Пересоляк О.С. пропонує надання послуг юридичного характеру з питання оскарження наказу про відсторонення від роботи та про зобов`язання виплатити середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно п.3.5. вищевказаних Умов та Правил, оплата за людино/годину по наданих послугах визначається виходячи із розрахунку вартості послуг 1000 грн за 1 людино-годину. За наданні в п.2.1. даного Договору послуги з підготовки позовної заяви до суду Замовник сплачує виконавцю 5000 грн, які включають підготовку позовної заяви та консультування. Для того, щоб даний Договір набув чинності Замовник оплачує Виконавцю протягом 2-х днів з моменту направлення Заявки-приєднання 1500 грн. - авансовану договірну суму витрат на виконання даного Договору, яка не включає судові збори та поштові витрати.

Згідно акту № 3 здачі-приймання наданих послуг від 10 січня 2022 року, адвокат ОСОБА_2 здав, а ОСОБА_1 прийняла юридичні послуги, загальною вартістю 5000 грн., станом на 10 січня 2021 року. Зокрема, за консультування з питань оскарження наказу 1500 грн., підготовку позовної заяви 3500 грн.

Згідно квитанції №19 від 04.01.2022, ОСОБА_1 сплатила адвокату Персоляку О.С. суму у розмірі 1500 грн. Призначення платежу: авансова договірна сума витрат на виконання договору від 04.01.22.

Згідно квитанції №105 від 15.07.2022 ОСОБА_1 сплатила адвокату Персоляку О.С. суму у розмірі 3500 грн. Призначення платежу - адвокатські послуги.

Виходячи вищенаведеного, суд відхиляє письмові заперечення представника відповідача на вимогу про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному розмірі.

При цьому, суд враховує, що у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року виробничим структурним підрозділом «Львівська дирекція залізничних перевезень» видано наказ «Про допуск до роботи працівників станції Клепарів, Красне, Ходорів, Соснівка, Львів» №306/од, згідно якого позивача ОСОБА_1 допущено до роботи з 24.02.2022 року, позовні вимоги позивача були задоволенні частково. Зокрема стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток останньої за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року включно, а не по дату ухвалення судового рішення, як того просила позивач. Тобто наведене свідчить про те, що позивач не зменшувала своїх вимог і такі фактично задоволені, а часткове задоволення позову пов`язане виключно з припиненням в процесі судового розгляду порушень чинного законодавства по відношенню до позивача з боку відповідача.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в повному розмірі, адже виходячи з наведеного це не суперечитиме дотриманню принципу пропорційності під час вирішення питання про стягнення судових витрат.

Враховуючи те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу надану позивачу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації відповідних понесених судових витрат у справі, які становлять 5000 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №461/249/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Львівської залізниці» Виробничий структурний підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому додаткове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»

(03150, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5),

в особі Регіональної філії «Львівської залізниці» Виробничий структурний підрозділ

«Львівська дирекція залізничних перевезень»

(79000, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22, ЄДРПОУ 40081195).

Повний текст рішення суду складено 28.07.2022 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.