Ухвала суду № 105485843, 18.02.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/861/20

Провадження № 6/761/635/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

за участю:

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,

представника заінтересованої особи - Демченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп», ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва від боржника ( ОСОБА_1 ) надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У своїй заяві ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року по справі №761/861/20, згідно якого стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» грошові кошти в розмірі 1 537 788,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 02 лютого 2021року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким вирішено стягнути солідарно з Відповідачів грошові кошти у розмірі 1 537 788

Вказує, що 08 грудня 2021року Заявник встановила, що її рахунки заблоковані. З реєстру автоматизованої системи виконавчого провадження, Заявник дізналася, що вона являється боржником у виконавчому провадженні № 67799142 від 08.12.2021 року.

Таким чином, встановивши, що 02 лютого 2021 року відносно заявниці було винесено Заочне рішення та 08 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження, ознайомившись з матеріалами справи № 761/861/20 та матеріалами виконавчого провадження № 67799142, Заявник вважає, що виконавчий лист у справі № 761/861/20 було видано помилково, а обов`язок з виконання заочного рішення у Заявника відсутній.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 січня 2022 року матеріали цивільної справи було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні просив заяву задовольнити та визнати виконавчий лист № 761/861/20, виданий 16 березня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва, такими, що не підлягають виконанню.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Сіфудс Груп» - Демченко В.М. щодо задоволення заяви заперечувала, просила відмовити.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали цивільної справи та долучені до заяви докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20липня 2004року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічної позиції дотримується Конституційний Суд України, який неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012.

Як убачається з матеріалів цивільної справи, 02 лютого 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі №761/861/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Було вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» грошові кошти в розмірі 1 537 788,00 грн. Тако стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» судовий збір у розмірі 23 066,82 грн.

17 березня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано представнику позивача ТОВ «Сіфудс Груп» - Демченко В.М., виконавчі листи у справі №761/861/20, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року у цивільній справі №761/861/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Справу призначено до розгляду по суті.

Щодо вимог заявника про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За нормою ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Визначені частиною 2 ст. 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після його видачі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на таке пред`явлення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку про те, що наявні процесуально-правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент видачі виконавчих листів позивачу, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року у справі №761/861/20 не набрало законної сили, а відтак суд доходить висновку, що виконавчі листи на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року у справі №761/40679/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» грошові кошти в розмірі 1 537 788,00 грн. було видано передчасно.

За наведених обставин та наданих документів вимоги заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп», ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року по справі №761/861/20, згідно якого стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» грошові кошти в розмірі 1 537 788,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: