Рішення № 105485653, 23.05.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1485/22

пр. № 2/759/2581/22

23 травня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києвам Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом приватного підпрєства «А.Т.Н.» (м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, офіс 500) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )) про відщкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 р. представник позивача Трофімов Б.В. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути шкоду в розмірі 127341,43 грн.

В обгрунтування вказаної вимоги, позивач зазначає, що відповідач маючи трудові відносини з позивачем (водій транспортного засобу) під час виконання трудового обов`язку вчинив кримінальне правопорушення шляхом скоєння ДТП. Внаслідок зазначеного ДТП, ряд осіб зазначали шкоду здоров`ю та моральну шкоду, яку рішенням суду було стягнуто з приватного підпрєства «А.Т.Н.», як з працедацедавця ОСОБА_1 . В свою чергу, позивач просить стягнути стягнуті за завдання шкоди здоров`ю та моральної шкоди кошти з відповідача у відповідності до ст. 1172 ЦК України, 1191 ЦК України в порядку регресу.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 28.01.2022 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

25.05.2022 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому він просить частково відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на пропуск строків позовної давності, а також з огляду на закріплене право суду у зменшенні розміру покриття шкоди. Також зазначає, що право регресної вимоги виникає у позивача тільки після здійснення фактичної виплати потерпілій особі. 25.05.2022 р. також було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2020 року (справа з ун. № 363/2192/19) вирішено ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства «А.Т.Н.» на користь ОСОБА_3 6467, 57 грн. та 30000 грн. на відшкодування шкоди завданої здоров`ю та за моральну шкоду відповідно, а всього 36467,57 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з НАК СК «Оранта» на користь ОСОБА_4 6869,20 грн. 343,46 грн. страхове відшкодування за шкоду завдану здоров`ю та за моральну шкоду відповідно, а всього 7 212,66 грн. Стягнути з Приватного підприємства «А.Т.Н.» на користь ОСОБА_4 40000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства «А.Т.Н.» на користь ОСОБА_5 8735,56 грн. та 30000,00 грн. на відшкодування шкоди завданої здоров`ю та за моральну шкоду відповідно, а всього 38 735,56 грн.

У вироку суд зазначив, що підставою стягнення зазначених грошових коштів з

приватного підприємства «А.Т.Н.» на користь потерпілих ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є положення ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, як

володільця транспортного засобу, який має нести відповідальність за шкоду

заподіяну їхнім працівником під час виконання трудових обов`язків.

Окрім того, вироком суду встановлено, що 17.02.2019 р. близько 8 год. 40 хв.

ОСОБА_1 , перевозячи пасажирів маршрутом № 346 сполученням

«Катюжанка - Київ (АС «Полісся») та керуючи автобусом «Мерседес Бенц 312» р.н.

НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку м. Києва на 53 км + 750 м. Автодороги «КиївІванків-Овруч», в порушення вимог п.п. 2.3б, 12.1 ПДР України, проявив злочинну недбалість, не був уважний до дорожньої обстановки, невчасно відреагував на її зміну, не обрав безпечну швидкість руху, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та зіткнення із автомобілем «Ніссан Кашкай» д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія

ОСОБА_6 та з автомобілем «Тойота Камрі» р.н. НОМЕР_3 під керуванням

ОСОБА_7 , які рухалися в напрямку м. Овруч.

Внаслідок ДТП потерпілим спричинено тілесні ушкодження різного ступеню

тяжкості та завдано матеріальну і моральну шкоду. Судом у справі з ун. № 363/2192/19 встановлено, що в день скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП "А.Т.Н.", що і стало підставою для стягення з позивача матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником ОСОБА_1 , на користь потеріплих.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.03.2021 р. вказане рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2021 р. (провадження № 51-2539км21) вказане рішення залишено без змін.

Також, в процесі виконання судового рішення в рамках виконавчих проваджень №64198820, №64307541, №656789 з приватного підприємства «А.Т.Н.» стягнуто виконавчі збори у розмірах 3646,76 грн., 4079,54 грн., 4000,00 грн. відповідно.

Приватне підприємство «А.Т.Н.», сплатило зазначені у вироку суду (справа з ун. № 363/2192/19) кошти, що підтверджується квитанцією №4526 від 08.06.2021 р., квитанцією №ПН2005600 від 29.01.2021 р., платіжним дорученням №3919 від 21.01.2021 р.

В той же час судом встановлено, що до частини позових вимог, які пропонується стягнути за платіжним дорученням №3919 від 21.01.2021 р. слід застосувати строк позовної давності, про що подав заяву відповідач.

Враховуючи встановлений факт завдання відповідачем ОСОБА_1 шкоди, яку було стягнуто з його роботодавця - приватного підпрєства «А.Т.Н.», у останнього у відповідності до ст. 1172, 1191 ЦК України, ст.134 КЗпП України, з`явилося право регресної вимоги до ОСОБА_1 , щодо стягнення коштів сплачених за завдання шкоди здоров`ю та моральної шкоди, яке знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 137 КЗпП України, суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина, окрім того відповідач мобілізований до Збройних Сил України, та позбавлений можливості в отриманні інших джерел доходів ніж зарплата військовослужбовця.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зменшити суму коштів, яка підлягає до стягнення до 50% від заявленої вимоги.

Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням застосування строків позовної давності, без врахування стягнення сплаченого виконавчого збору, з врахуванням зменшення суми стягнення на підставі ч.2 ст. 137 КЗпП України підлягає 39367,78 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Щодо відшкодування суми виконавчого збору, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено право роботодавця вимагати відшкодування вартості витрат виконавчого збору, у зв`язку з тим, що такі витрати не є відшкодуванням шкоди завданої працівником, а спрямовані на примусове виконання рішення суду. А тому суд не убачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача вартості витрат понесених на сплату виконавчого збору в розмірі, а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Позивач у своїй позовній заяві не просить стягнути судові витрати з відповідача.

Керуючись: ст.ст. 1172,1191 ЦК України, ст. 134 КЗпП України, ст.ст.6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов приватного підпрєства «А.Т.Н.» (м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, офіс 500) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )) про відщкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 )на користь приватного підпрєства «А.Т.Н.», ЄДРПОУ:24584810 (м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, офіс 500) відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 39367,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць