Ухвала суду № 105484909, 29.07.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.07.2022 Справа № 554/5355/22

Провадження № 1-кс/554/7933/2022

У Х В А Л А

29 липня 2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Шевська О.І.

при секретарі Шевченко О.В.

прокурора Цедік С.Д.

слідчого Кононенко О.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника - Головіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківський області капітана поліції Кононенко О.В., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001909 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше судимого:

1) 09.02.2006 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 16.11.2007 по відбуттю строку покарання;

2) 13.07.2010 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання строком на 2 роки, 24.01.2012 повернуто до місць позбавлення волі на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова, звільнений відповідно до ст. 81 КК України з невідбутим строком покарання 6 місяців 9 днів;

3) 01.11.2010 Московським районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до 2 місяців позбавлення волі, звільненого 29.08.2011 по відбуттю строку покарання;

4) 08.04.2014 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України, в силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання строком на 3 роки;

5) 13.12.2017 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців, звільнений 07.02.2022 по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

СВ Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022221170001909 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 24.02.2022 до 15.06.2022 в денний час, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Світла, 17, де побачив кафе «Бар», двері якого були відчинені та в цей час у нього виник злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення в умовах воєнного стану, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, проник до кафе «Бар», де, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав телевізор ТМ «LG» модель «42PT250», серійний номер 112RAMM2E227 вартістю згідно висновку експерта від 22.06.2022 № 12/06-2022 за результатами товарознавчої експертизи 4250 грн., який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після цього, ОСОБА_1 , не бажаючи бути поміченим, швидко покинув місце вчинення злочину із викраденим майном, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4250 грн. згідно висновку експерта від від 22.06.2022 № 12/06-2022 за результатами товарознавчої експертизи.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив злочин, передбачений ч.4ст. 185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, українець, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст. 185 КК України обґрунтована наступними доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 17.06.2022;

- протоколом ОМП від 17.06.2022;

- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи від 22.06.2022 №12/06-2022;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 23.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 23.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 24.06.2022;

- протоколом пред`явлення ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2022;

- протоколом огляду речей від 24.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.06.2022;

- протоколом ОМП від 15.06.2022;

- повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 27.06.2022;

27.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.

27.06.2022 ОСОБА_1 були вручені повістки про виклик для проведення допиту, відповідно до яких останньому необхідно було з`явитись 28.06.2022, 29.06.2022, 30.06.2022, однак останній не прибув в зазначені дати на виклик слідчого, тобто не з`явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, вказав, що вважає ризики передбачені ст. 177 КПК України доведеними, клопотання обгрунтованим.

Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав у ньому наведених, наголошував на наявністі ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину визнає, щиро кається але просить відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою з огляду на його стан здоров`я.

Адвокат підозрюваного в судовому засіданні підтримала свого підзахисного, вказала, що вважає клопотання необґрунтованим та просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 12 КК України підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років.

На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив корисливий тяжкий злочин, не має стійких соціальних зв`язків, офіційних джерел доходу, то є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:

- з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, тому що був неодноразово викликаний слідчим в порядку ст. 139 КПК України для проведення допиту, однак не з`явився без поважних причин та заздалегідь не повідомив про причини свого неприбуття. Крім того, про наявність вказаного ризику свідчить і данні про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, немає міцних соціальних зв`язків та утриманців, який 07.02.2022 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю терміну покарання, однак належних висновків для себе не зробив, маючи не погашену судимість, знову вчинив тяжкий корисливий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, у зв`язку з чим, існують достатні підстави вважати, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність, та можливість вчинити інші кримінальні правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).

У зв`язку з викладеним суд, вважає за необхідне визначити заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; невідлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківський області капітана поліції Кононенко О.В., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001909 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 діб, а саме з 14 год. 30 хв. 29 липня 2022 року до 14 год. 10 хв. 27 серпня 2022 року з визначенням застави у розмірі 50 160 грн. в межах строку досудового розслідування.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 27 серпня 2022 року.

Зобов`язатислідчого, який вніс клопотанняпро тримання під вартою, повідомити родичам заарештованогопро його задоволення.

Призначити заставу в розмірі 50 160 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава, справа №554/5355/22.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особіДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; невідлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженаслужбова у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язанароз`яснятийого обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 у разі внесення застави визначитипо27 серпня 2022 року.

Підозрюваного ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя О.І.Шевська