Ухвала суду № 105484562, 29.07.2022, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 634/799/21

Провадження № 1-кс/529/11/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

прокурора - Зливки С.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Конюшенко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Диканька Полтавської області клопотання начальника Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області Зливки Світлани Павлівни про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021221090000119 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебувало кримінальне провадження № 12021221090000119 стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)" територіальну підсудність судових справ Сахновщинського районного суду Харківської області змінено та визначено для розгляду Диканському районному суду Полтавської області.

26 липня 2022 року до Диканського районного суду Полтавської області надійшло клопотання начальника Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області Зливки С.П. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказано, що 31 липня 2022 року закінчується строк тримання під вартою ОСОБА_1 , який був продовжений ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 02.06.2022, однак розгляд кримінального провадження ще не завершений, на теперішній час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, зокрема є об`єктивні причини вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, що ускладнить проведення судового розгляду кримінального провадження в розумні строки. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не можливо, оскільки вони передбачають можливість перебування на волі, що не виключає можливість переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків, виходячи із тяжкості вчиненого злочину та покарання за його вчинення, оскілький останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у вигляді закінченого замаху на умисне вбивство, що відноситься до насильницьких злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років. Крім цього, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, оскільки не одружений, не має дітей.

Прокурор Зливка С.П., беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підтримала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та просила його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на вказані у клопотанні підстави.

Обвинувачений ОСОБА_1 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що не буде переховуватися від слідства та суду, не буде вчиняти ніякого впливу на потерпілого та свідків. При цьому, вважав можливим застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту , умов якого він буде дотримуватися.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат КонюшенкоМ.А.в судовомузасіданні вважала можливим застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту, умов якого він буде дотримуватися, оскільки прокурором не доведено будь - яких ризиків, щодо ухилення від слідства та суду, а також щодо впливу на свідків та потерпілого.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, у вигляді закінченого замаху на умисне вбивство, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що обвинувачений міг вчинити інкримінований йому злочин, висунуте обвинувачення є обґрунтованим. При цьому, судом при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини обвинуваченого не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Диканського районного суду Полтавської області від 02 червня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 31 липня 2022 року.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 на час розгляду клопотання перебуває під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", раніше не судимий, до взяття під варту працював охоронником, неодружений, на своєму утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має. Обвинувачений ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІІ групи, однак категоричних протипоказань щодо роботи чи способу життя йому не встановлено.

Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, беручи до уваги, що на час розгляду клопотання кримінальне провадження ще не розглянуте по суті, суд дійшов висновку, що доводи прокурора є обґрунтованими, а заявлені в клопотанні ризики, а саме можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, вчинення ним нових кримінальних правопорушень та незаконного впливу на потерпілого і свідків, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років, не зменшилися та існують на час розгляду клопотання, у зв`язку із чим необхідність застосування до цього обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпала.

Більш м`які запобіжні заходи стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , неможливо застосувати, оскільки вони передбачають можливість перебування на волі, що не виключає можливість переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків, що ускладнить повне та об`єктивне встановлення істини у кримінальному провадженні та його розгляд у розумні строки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011, рішення "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000, рішення "Летельє проти Франції" від 26.06.1991).

Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, які з переконливістю свідчать про обґрунтованість наявності ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, які можуть бути усунені лише при триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину проти життя особи та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєні злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи те, що 31 липня 2022 року закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , а судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, з метою об`єктивного та всебічного розгляду кримінального провадження у розумні строки, суд дійшов висновку, що саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 усуне наявні ризики неналежної процесуальної поведінки цього обвинуваченого та його незаконного впливу на потерпілого та свідків і буде сприяти належному проведенню судового розгляду кримінального провадження.

Виходячи з викладених вище обставин у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 вересня 2022 року.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричив загибель людини.

Враховуючи пістави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, скоєного проти життя та здоров`я особи, а саме у закінченому замахові на умисне вбивство, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 205, 331, 370, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області Зливки Світлани Павлівни про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021221090000119 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за даною ухвалою суду обчислювати з 29 липня 2022 року, тобто з дня постановлення ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дія цієї ухвали закінчується 26 вересня 2022 року включно.

На підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 не визначати.

Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно надіслати для вручення обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору.

Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 , який перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий О.С. Кириченко