Рішення № 105480051, 25.07.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022 Справа № 5015/118/11 (914/1760/21)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Гусак Х., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування», м. Львів

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач, с. Коростів, Сколівський район, Львівська область,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», с. Коростів, Сколівський район, Львівська область, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Західний експертно-технічний центр Держпраці», м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ФОП Нестор Віра Констятинівна, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «Львівметалпласт», м.Львів

про визнання незаконними дій ліквідатора із інвентаризації нерухомого майна боржника, недійсними односторонніх правочинів ліквідатора із поділу/об`єднання ОНМ боржника та скасування державної реєстрації об`єктів нерухомості

у межах справи за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», с. Коростів Сколівського району Львівської області

Представники сторін:

від позивача: Демідонт Б.О. адвокат, Ганайлюк Б.А.

від відповідача-1: Козій В.Ю. ліквідатор

від відповідача-2: Козій В.Ю. ліквідатор

3-я особа-1: не з`явився

3-я особа-2: не з`явився

3-я особа-3: не з`явився

ФОП Гаврилюк О.Р.: Гаврилюк О.Р.

Голова правління ПАТ «ЛЗА»: Гаврилюк О.Р.

ПрАТ «ВНК Розточчя СТ»: Карпенко А.А., Ганайлюк Б.А.

Судом роз`яснено зміст ст.ст. 35, 46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», с.Коростів Сколівського району Львівської області, у порядку, встановленому ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки сума заборгованості останнього становить 1 060 656,25 грн., яка не була задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

15.09.2010 року ухвалою Господарського суду Львівської області (с.Морозюк А.Я.) провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» припинено у зв`язку із недотриманням кредитором вимог ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року апеляційну скаргу ТзОВ «Укравтозапчастина» задоволено повністю, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.09.2010 року у справі №28/45 скасовано та матеріали справи скеровано на розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2011 року прийнято справу №28/45 до розгляду та присвоєно справі №5015/118/11.

Ухвалою від 08.02.2011р. введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Скочка І.Я..

Постановою господарського суду від 15.07.2011р. ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 06.08.2011 р. в газеті «Голос України» №143 (5143) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа № 5015/118/11 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

18 червня 2021 ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» подало позовну заяву, в якій просить визнати незаконними дії та бездіяльність ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 рр.; визнати недійсною та скасувати заяву ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016р., посвідчену приватним нотаріусом ЛМНО Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнати недійсними та скасувати заяви ліквідатора Козія В.Ю., що подані державному реєстратору 25.01.2018р., і застосувати наслідки недійсності; скасувати рішення про державну реєстрацію набуття/припинення права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, із відкриттям розділу державного реєстру речових прав, що були прийняті державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем 24.11.2016р. та 25.01.2018р. та відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо прав власності ТОВ «УК «ЛА» на об`єкти нерухомості станом на 23.11.2016р., а саме: скасувати усі записи щодо прав власності і їх обтяжень, що містяться у розділах реєстру, що закриваються, та закрити наступні розділи державного реєстру речових прав та їх обтяження, згідно переліку, а саме: (РНОНМ 1094502846101) на нежитлові приміщення корпусу №12 літ. "А-4" загальною площею 48134,5 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32533508 від 24.11.2016р.; (РНОНМ 1099046946101) на нежитлові приміщення корпусу №12 в літ. "А-4" загальною площею 12911 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610081 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1099024346101) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9318,8 кв.м.,; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609747 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1099069346101) на нежитлові приміщення 91,92 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1977 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610396 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1099003446101) на нежитлові приміщення 59,72а заг.площею 2333,6 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609412 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098982846101) на нежитлове приміщення №90 загальною площею 1445,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу] за індексним №32609040 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098960046101) на нежитлові приміщення загальною площею 940,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608654 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098892146101) на нежитлові приміщення 58д,58е за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2673,4 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607582 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098937346101) на нежитлові приміщення 58а,58б,58в за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2505,3 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608311 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098844746000) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9908,7 кв.м., здійснену державним реєстратором ДП "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Демків Володимиром Петровичем на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606748 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098872946101) на нежитлові приміщення 72,72а за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1469 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607223 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1098814846101) на нежитлове приміщення 58г за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2694,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606171 від 29.11.2016р.; (РНОНМ 1471389746101) на нежитлове приміщення, нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 літ.А-4 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 37017,3 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39395887 від 29.01.2018р.; (РНОНМ 1471342746101) на нежитлову будівлю підстанції літ.Т-1" за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 194,3 кв.м.,, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39394916 від 29.01.2018р.

Ухвалою суду від 30.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські заводи автомобілебудування до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Львівський автонавантажувач, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Львівський автонавантажувач в особі ліквідатора арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство Західний експертно-технічний центр Держпраці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ФОП Нестор Віра Констятинівна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство Львівметалпласт про визнання незаконними дій ліквідатора із інвентаризації нерухомого майна боржника, недійсними односторонніх правочинів ліквідатора із поділу/об`єднання ОНМ боржника та скасування державної реєстрації об`єктів нерухомості прийнято до розгляду в межах провадження справи № 5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність Управляюча компанія Львівський автонавантажувач. Справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 25.08.2021.

В судове засідання від 25.08.2021 сторони не з`явилися, причин неявки в судове засідання не повідомили, вимог ухвали суду від 30.06.2021 не виконали.

В судове засідання від 29.09.2021 сторони не з`явилися. Через канцелярію суду ліквідатор подав письмові пояснення, якими просить відмовити у задоволенні позову.

Через канцелярію суду третя особа-ПП «Львівметалопласт» подав відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позову заперечив.

В судове засідання від 20.10.2021 сторони не з`явилися. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

Ухвалою суду від 20.10.2021 Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 5015/118/11 (914/1760/21) на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 11.11.2021.

В судове засідання від 11.11.2021 сторони з`явились.

Адвокат ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» усно клопотав про відкладення даної справи до розгляду клопотання ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» від 05.11.2021 про вирішення процесуальної процедури розгляду заяви-скарги ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» від 16.08.2020 року у справі №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач.

В судове засідання від 24.11.2021 сторони не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

В судове засідання від 30.11.2021 сторони зНявились.

На електронну адресу суду позивачем подано клопотання, в якому просить об`єднати в одне провадження заяву-скаргу ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута; визнання недостовірними результатів технічної інвентаризації 2016 та позов ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання незаконними дій ліквідатора з інвентаризації нерухомого майна боржника, недійсними односторонніх правочинів ліквідатора із поділу/об`єднання об`єкта нерухомого майна боржника та скасування державної реєстрації об`єктів нерухомості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в клопотанні про об`єднання справи № 5015/118/11(914/1760/21) та заяви-скарги ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута визнання недостовірними результатів технічної інвентаризації 2016, яка розглядається в межах справи №5015/118/11 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський завод Автонавантажувач».

Дане клопотання мотивує тим, що заява-скарга містить всі обов`язкові реквізити позовної заяви, передбачені ГПК України в редакції від 03.08.2017 року, а зазначення в позовній заяві назви «позовна заява» не належить до передбачених законодавством вимог. Також, зазначає, що заява-скарга від 16.08.2017 року та позовна заява від 16.06.2021 року є взаємопов`язаними - подані до одного і того ж самого відповідача, предмети позовів стосуються незаконних дій та бездіяльності ліквідатора при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 рр. та наслідків таких незаконних діянь. На думку ТОВ «ЛЗА», роздільний розгляд заяви-скарги від 16.08.2017 року та позовної заяви від 16.06.2021 року призведе до затягування справи про банкрутство.

Крім того, ТОВ «ЛЗА» зазначає, що 19 листопада 2021 року подало до суду пояснення щодо заяви-скарги ПрАТ «ВНК Розточчя СТ», в якому повністю підтримує позицію ПрАТ «ВНК Розточчя СТ», викладену в заяві-скарзі та в усіх уточненнях до такої скарги.

Ліквідатор, представник ТОВ «Укравтозапчастина» та ФОП Гаврилюк О.Р. усно заперечили щодо клопотання позивача стосовно об`єднання справ в одне провадження, оскільки розгляд заяви-скарги здійснюється з 16.08.2017 року, як скарга на дії ліквідатора при проведенні технічної інвентаризації майна банкрута та визнання недійсними результатів технічної інвентаризації 2016; рішення про поділ на окремі об`єкти нерухомості та скасування державної реєстрації прав власності.

Ухвалою суду від 30.11.2021 У задоволенні клопотання ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» від 30.11.2021 за вх.№ 28669/21 про об`єднання заяви-скарги на дії ліквідатора у справі №5015/118/11 та справи №5015/118/11(914/1760/21) відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 21.12.2021.

В судове засідання від 21.12.2021 представники сторін не з`явились. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

В судове засідання від 16.02.2022 представники сторін не з`явились. Розгляд справи відкладено на 30.03.2022.

В судове засідання від 30.03.2022 представники сторін в судове засідання не з`явились.

28 березня 2022 на електронну адресу суду ТОВ Львівські заводи автомобілебудування подано клопотання про відкладення розгляду заяви на інший день після завершення воєнних дій в Україні.

В судове засідання від 18.05.2022 представники сторін в судове засідання не з`явились.

17 травня 2022 на електронну адресу суду ТОВ Львівські заводи автомобілебудування подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання від 22.06.2022 представники сторін в судове засідання не з`явились.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 22.06.2022, підготовче засідання відкладено на 14.07.2022.

У судове засідання 14.07.2022 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.07.2022 підготовче провадження по справі №5015/118/11(914/1760/21) закрито та призначено справу до судового розгляду на 25.07.2022.

20.07.2022 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів.

Позиції сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ліквідатор Козій В.Ю. не дотримався обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута. Позивач вважає, що ліквідатор не виявив все нерухоме майно, не встановив його меж, не провів інвентаризацію майна банкрута особисто, а доручив виконання обов`язків замовника технічної інвентаризації третій особі із конфліктом інтересів (представникові власника суміжних приміщень).

Позивач вважає, що ліквідатор та державний реєстратор 23.11.2016 та 25.01.2018 перевищуючи свої повноваження на підставі недостовірних даних, вчинили односторонні правочини щодо розпорядження об`єктами нерухомого майна боржника та державну реєстрацію, в результаті чого 24.11.2016 за боржником зареєстровано речові права на дванадцять неіснуючих в натурі об`єктів нерухомості, загальною площею 96 269 м2; 25.01.2018 за боржником здійснено державну реєстрацію припинення речових прав на одинадцять зареєстрованих 24.11.2016 неіснуючих в натурі об`єктів нерухомості, загальною площею 83 401,1 м2; площу дванадцятого, зареєстрованого 24.11.2016 неіснуючого в натурі об`єкту збільшено з 12 867,9 м2 до 12 911 м2 та зареєстровано право власності на два нових об`єкти нерухомості: один площею 37017,3 м2 в результаті об`єднання десяти об`єктів, площею 35266,6 м2 та один площею 194,5 м2 в результаті поділу одного об`єкту нерухомості, площею 48134,5 м2. Враховуючи наведене та на підставі статей 203, 227, 229 ЦК України, позивач просить визнати вказані заяви ліквідатора односторонні правочини недійсними.

У позовній заяві позивач просить:

1. Визнати незаконними дії та бездіяльність ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 роки.

2. Визнати недійсною та скасувати заяву ліквідатора ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідчену приватним нотаріусом ЛМНО Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнати недійсними та скасувати заяви ліквідатора Козія В.Ю., що подані державному реєстратору 25.01.2018, і застосувати наслідки недійсності.

3.Скасувати рішення про державну реєстрацію набуття/припинення права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, із відкриттям розділу державного реєстру речових прав, що були прийняті державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем 24.11.2016 та 25.01.2018 та відновити в

Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо прав власності ТОВ «УК «ЛА» на об`єкти нерухомості станом на 23.11.2016, а саме: скасувати усі записи щодо прав власності і їх обтяжень, що містяться у розділах реєстру, що закриваються, та закрити наступні розділи державного реєстру речових прав та їх обтяження, згідно переліку (РНОНМ, назва приміщення адреса; площа, індексний номер рішення, дата):

1) (РНОНМ - 1094502846101) на нежитлові приміщення корпусу №12 літ. "А-4" загальною площею 48134,5 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям

розділу) за індексним №32533508 від 24.11.2016;

2)(РНОНМ - 1099046946101) на нежитлові приміщення корпусу №12 в літ. "А-4" загальною площею 12911 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610081 від 29.11.2016;

3)(РНОНМ - 1099024346101) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9318,8 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609747 від 29.11.2016;

4)(РНОНМ - 1099069346101) на нежитлові приміщення 91,92 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1977 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610396 від 29.11.2016;

5)(РНОНМ - 1099003446101) на нежитлові приміщення 59,72а заг. площею 2333,6 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609412 від 29.11.2016;

6)(РНОНМ - 1098982846101) на нежитлове приміщення №90 загальною площею 1445,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609040 від 29.11.2016;

7)(РНОНМ - 1098960046101) на нежитлові приміщення загальною площею 940,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608654 від 29.11.2016;

8) (РНОНМ - 1098892146101) на нежитлові приміщення 58д,58е за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2673,4 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607582 від 29.11.2016;

9)(РНОНМ - 1098937346101) на нежитлові приміщення 58а,58б,58в за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2505,3 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608311 від 29.11.2016;

10) (РНОНМ - 1098844746000) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9908,7 кв.м., здійснену державним реєстратором ДП "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Демків Володимиром Петровичем на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606748 від 29.11.2016;

11) (РНОНМ - 1098872946101) на нежитлові приміщення 72,72а за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1469 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607223 від 29.11.2016;

12) (РНОНМ - 1098814846101) на нежитлове приміщення 58г за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2694,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606171 від 29.11.2016;

13) (РНОНМ - 1471389746101) на нежитлове приміщення, нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 літ. «А-4» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 37017,3 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39395887 від 29.01.2018;

14) (РНОНМ 1471342746101) на нежитлову будівлю підстанції літ. «Г-1» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 194,3 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39394916 від 29.01.2018.

У судове засідання 25.07.2022 представники позивача з`явились, позовні вимоги просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Ліквідатор ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» у судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

29.09.2021 ліквідатор ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» арбітражний керуючий Козій В.Ю. подав пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову повністю обгрунтовуючи наступним. Ліквідатор вважає, що встановив в натурі наявність майна банкрута, що підтверджується актом приймання-передачі майна №4 від 23.05.2016 року, згідно з яким ліквідатор Козій В.Ю. прийняв від ліквідатора Хомишина І.М. наступні матеріальні цінності (об`єкти нерухомості): Нежитлові приміщення корпусу №12, загальною площею 48 667 кв.м., м. Львів, вул. Шевченка, 321; Будівля трансформаторної, загальної площі 148,5 кв.м., м. Львів, вул. Шевченка, 321. В цьому акті, під час фактичного огляду приміщень встановлено, що нежитлові приміщення корпусу 12 та будівлі трансформаторної, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 опломбовано за участю голови комітету кредиторів.

Ліквідатор зазначає, що передав раніше прийняте майно на зберігання третій особі за договором зберігання майна від 24.05.2016 та актом приймання-передачі майна на зберігання від 24.05.2016, переліком майна, яке передано в іпотеку за іпотечним договором, які долучено до матеріалів справи №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач».

Ліквідатор посилається на те, що разом з вище зазначеними об`єктами нерухомості отримано договір та витяг про реєстрацію права власності, на підставі яких зареєстровано право власності на цю нерухомість. З метою документального підтвердження наявності нерухомості, оскільки технічна документація на нерухомість була відсутня, ліквідатор вжив заходів для виготовлення відповідного технічного паспорту на нежитлові споруди. Внаслідок виконання договорів на проведення технічної інвентаризації на нерухоме майно виготовлено експертами технічні паспорти. Ліквідатор зазначає, що в матеріалах справи наявні звіти про оцінку майна банкрута, дана оцінка майна є чинною, не скасованою.

Враховуючи наведене, на думку ліквідатора, він дотримався процедури щодо встановлення майна в натурі під час його огляду, документального підтвердження майна та провів оцінку такого майна.

Ліквідатор звертає увагу, що позовна вимога про визнання незаконними дій під час технічної інвентаризації є такою, що спростовує позовну вимогу про бездіяльність ліквідатора і позивач не конкретизує в чому полягає бездіяльність ліквідатора при інвентаризації і які саме дії ліквідатора на погляд позивача є незаконними.

Як стверджує ліквідатор, результати інвентаризації та дії ліквідатора щодо проведення інвентаризації майна неодноразово погоджувались та схалювались комітетом кредиторів відповідними рішеннями.

Щодо визнання недійсним заяви ліквідатора від 23.11.2016 та визнання недійсною та скасування заяви, яка подана державному реєстратору 25.01.2018 з підстав ст. 203, 227, 229 ЦК України та застосування положень закону про реституцію ліквідатор посилається на те, що реєстрація права власності не виникає внаслідок подання заяви. Сама по собі заява, не може вважатись правочином, оскільки є своєрідним зверненням до державного органу провести державну реєстрацію на підставі доданих до неї документів. Тому виключно при наявності документів передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор здійснює відповідний запис щодо речового права, з фактом подання заяви не виникають цивільні права та обов`язки ні у заявника ні у державного реєстратора, оскільки останній є представником органу державної влади який від імені держави підтверджує (офіційно визнає) набуте раніше право на нерухоме майно. Ліквідатор зазначає, що можна констатувати, що після подання заяви державному реєстратору, відбулись публічно-правові (адміністративні) відносини між Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та

суб`єктом який наділений та уповноважений державною правами підтверджувати (офіційно визнавати) вже набуте право власності на нерухомість.

Ліквідатор вважає, що позивач не вірно посилається, як на підставу свого позову на норми Цивільного кодексу , оскільки ст. ст. 203, 215, 227, 229 ЦК України стосуються цивільних, а не адміністративних правовідносин.

Також, ліквідатор зазначає, що позивач пропустив строки позовної давності на пред`явлення позову, тому просить суд застосувати строки позовної давності до цих позовних вимог, що є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову в цілому.

У поясненні ліквідатор вказує на те, що він поніс витрати на правову допомогу у цій справі в розмірі 9 000,00 грн, детальний розрахунок і підтверджуючі документи будуть подані ліквідатором в строки, передбачені ГПК України.

29.09.2021 ПП «Львівметалпласт» подало відзив, в якому просить застосувати у справі № 5015/118/11(914/1760/21) позовну давність до позовних вимог ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» та відмовити у задоволенні позову.

У відзиві зазначає, що позовні вимоги про визнання незаконними дій та бездіяльності ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 років; визнання недійсною та скасування заяви ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю від 23.11.2016, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнання недійсною та скасування заяви ліквідатора Козія В.Ю., що подані державному реєстратору 25.01.2018, і застосування наслідків недійсності: скасувати рішення про державну реєстрацію набуття/припинення права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 є фактично скаргами на дії ліквідатора Козія В.Ю. та не мають розглядатись в позовному проваджені, а підлягають розгляду в межах основної справи про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Також, ПП «Львівметалпласт» посилається на пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки у своєму позові ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» заявляє вимогу про визнання недійсними та скасування рішення від 23.11.2016 та 25.01.2018, а датою подання позову є червень 2021 року, тому пройшло вже більше трьох років.

ПП «Львівметалпласт» зазначає, що ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» не має у справі № 5051/118/11 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач» окремого процесуального інтересу, а діє виключно як представник учасників боржника, в тому числі як представник учасника боржника ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ». Відтак, з 12.01.2011 ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», будучи учасником справи про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», додатково мало об`єктивну можливість знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника, тобто мало об`єктивну можливість знати про вчиненні ліквідатором дії, про що свідчать зокрема подані скарги на дії ліквідатора.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дії та бездіяльність ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018, суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо визнання незаконними дій та бездіяльності ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 роки обгрунтовані тим, що неналежне виконання ліквідатором обов`язку із проведення інвентаризації майна банкрута призвело до неправильного формування ліквідаційної маси. Наслідком чого є не встановлення меж об`єктів нерухомості в натурі, значна відмінність в результатах обмірів, що в свою чергу, на думку позивача, є достатньою підставою для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконними дій (бездіяльності) ліквідатора із інвентаризації нерухомого майна боржника та формування ліквідаційної маси.

У межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» судом розглядалась заява-скарга ПрАТ ВНК Розточчя СТ на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута та визнання недостовірними результатів технічної інвентаризації 2016; рішення про поділ на окремі об`єкти нерухомості та скасування державної реєстрації прав власності.

Ухвалою суду від 25.07.2022 заяву-скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута та визнання недостовірними результатів технічної інвентаризації 2016; рішення про поділ на окремі об`єкти нерухомості та скасування державної реєстрації прав власності, з врахуванням заяв про збільшення та уточнення, задоволено частково. Визнано незаконними дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» Козія Володимира Юрійовича із проведення технічної інвентаризації майна банкрута. У решті вимог заяви-скарги Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» відмовлено. У межах розгляду заяви-скарги Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» встановлено, що дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» Козія Володимира Юрійовича із проведення технічної інвентаризації майна банкрута є незаконними.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №5015/118/11 вирішено спір щодо визнання незаконними дій ліквідатора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута, суд відмовляє в задоволені позовної вимоги ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання незаконними дій та бездіяльності ліквідатора Козія В.Ю. при проведенні інвентаризації майна банкрута 2016 та 2018 роки.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними односторонніх правочинів ліквідатора із поділу та об`єднання об`єктів нерухомого майна боржника та скасування державної реєстрації об`єктів нерухомості, суд дійшов висновку задовольнити вказані позовні вимоги ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» в цій частині з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсною та скасування заяви ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А. Я. за реєстраційним номером №2428 та визнання недійсною та скасування заяви ліквідатора Козія В.Ю., що подані державному реєстратору 25.01.2018, позивач посилається на наступне.

23.11.2016 ліквідатор Козій В.Ю. склав заяву, на думку позивача, односторонній правочин, про державну реєстрацію права власності на одинадцять об`єктів нерухомості, що утворились в результаті технічної інвентаризації. Підпис ліквідатора перевірений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. та внесено до реєстру нотаріуса під номером 2428. Позивач вважає, що ця заява базується на помилкових висновках ліквідатора стосовно результатів інвентаризації від 23.11.2016 про утворення одинадцяти окремих об`єктів нерухомого майна, а відтак підлягає визнанню судом недійсною та підлягають застосуванню наслідки недійсності - повернення становища сторін у початковий стан.

На підставі заяви ліквідатора від 23.11.2016 та доданих документів, серед яких довідка про зміну площі виробничого корпусу 12 літ. «А-4» із 48667 м2 на 48134,5 м2 державний реєстратор 24.11.2016 відкрив дванадцять нових розділів Державного реєстру речових прав та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна, до яких внесено відомості про право власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на дванадцять об`єктів нерухомості, загальною площею 96 269 м2.

Позивач стверджує, що реєструючи дванадцять об`єктів нерухомості державний реєстратор діяв на підставі документів та заяв, що були складені всупереч чинному на той час законодавству, та здійснив державну реєстрацію змін до існуючого об`єкту нерухомості, площа якого була змінена в результаті переобмірів, здійснив державну реєстрацію права власності на одинадцять нових об`єктів нерухомості, що утворились в ході технічної інвентаризації.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що діяла станом на 23.11.2016, такої підстави як проведення технічної інвентаризації не передбачено, отже державний реєстратор не міг нею керуватися при реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що утворились в результаті інвентаризації.

Позивач вказує на те, що 25.01.2018 ліквідатор Козій В.Ю. подав державному реєстратору заяви (односторонні значні правочини) про проведення державної реєстрації та внесення змін щодо права власності на належні ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» об`єкти нерухомості, а саме: проведення процедури об`єднання десяти об`єктів нерухомості, вперше зареєстрованих 24.11.2016, загальною площею: 35 266,6 м2, та припинення права власності на десять об`єктів нерухомості, загальною площею 35 266,6 м2, та здійснення державної реєстрації права власності на новий об`єкт нерухомості, площею 37017,3 м2 - збільшення площі на 1 750,7 м2; здійснення державної реєстрації змін опису одинадцятого об`єкту, що вперше зареєстрований 24.11.2016 - змінено площу з 12 867,9 м2 на 12 911 м2 та змінено поверхові плани. Зокрема, площа підвалу із 3,2 тис. м2 зменшилась до 1,6 тис. м2 і відповідно збільшилась площа першого-четвертих поверхів; проведення процедури поділу об`єкту нерухомості, площею 48 134,5 м2, за наслідком чого здійснена державна реєстрація одного об`єкта нерухомості, площею 194,3 м2. Позивач зазначає, що 25.01.2018 державний реєстратор здійснив державну реєстрацію, а 29.01.2018 вніс до Державного реєстру речових прав відповідні істотні зміни щодо права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Позивач вважає, що заява ліквідатора від 25.01.2018 складена на підставі недостовірних результатів інвентаризації, документів про можливість провести об`єднання, виданих особою, що не мала права їх видавати та без обгрунтувань зміни площі на 1750,7 м2 в результаті об`єднання; зміни площі на 47 960,2 м2 в результаті поділу, та із перевищенням повноважень, а відтак підлягають визнанню судом недійсними та застосування наслідків їх недійсності - повернення становища сторін у початковий стан.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно 24.11.2016 державний реєстратор Демків Володимир Петрович ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» відкрив в Держаному реєстрі прав на нерухоме майно розділ на нежитлові приміщення корпусу № 12 літ. «А-4» (як об`єкт, архівні відомості про який перенесено з Реєстру прав власності на нерухоме майно (РПВН) 28844772) загальною площею 48 134,5 кв.м.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на цей об`єкт погашено на підставі рішення Державного реєстратора №39394916, причиною вказано його поділ на інші об`єкти нерухомого майна. В результаті поділу 48134,5 кв.м. виникла власність на об`єкт нерухомого майна: - (РНОНМ 1471342746101) на нежитлову будівлю підстанції літ. «Г-1» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1943 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39394916 від 29.01.2018.

При цьому, у підставі виникнення власності зазначається: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39394916 від 29.01.2018 10:59:08, Демків Володимир Петрович, Державне підприємство «Західний експертно-технічний центр Держпраці», Львівська обл.

В результаті поділу 48134,5 кв.м. виникла власність на приміщення підстанції «Г-1» 148,3 кв.м.

Відповідно до п. 1.1 «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна», що затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна (далі - суб`єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 2.3. Інструкції №55 передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Відповідно до п. 2.4. Інструкції №55 поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Згідно з п. 2.5. Інструкції №55 при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.

Відповідно до п. 2.6. Інструкції №55 після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1), який містить такі дані: а) кому належить об`єкт нерухомого майна; б) на підставі яких правовстановлювальних документів; в) повну технічну характеристику об`єкта нерухомого майна; г) фактичне користування будинками (приміщеннями), будівлями та спорудами між співвласниками; ґ) який документ підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; д) склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси; є) пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об`єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства (варіанти поділу додаються).

Отже, технічна можливість проведення поділу об`єкта нерухомого майна повинна бути підтверджена відповідним Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна з представленням технічного паспорту на об`єкт, що виконаються суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна.

Судом встановлено, що в матеріалах справи №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» відсутній висновок про технічну можливість поділу приміщень виробничого корпусу 12 (літ. «А-4»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1094502846101.

Враховуючи наведене, державна реєстрація права власності відбувалась на об`єкти нерухомого майна, що були поділені з порушенням вимог для здійснення поділу, які передбачені «Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна», що затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року в редакції від 04.11.2014 року (надалі - Інструкція №55).

До матеріалів справи №5015/118/11 (том 40, а.с. 146) долучено копію заяви ліквідатора Козія В.Ю. від 23.11.2016, адресованої ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці», в якій ліквідатор просить провести державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, 321, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», яке станом на день складення цієї заяви знаходиться в процесі ліквідації. Просить здійснити державну реєстрацію утворених в процесі технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна:

1. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 2694,60 м2;

2. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 2333,60 м2;

3. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 1445,60 м2;

4. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 9318, 80 м2;

5. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 12867,90 м2;

6. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 1977,00 м2;

7. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 9909,70 м2;

8. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 1469,00 м2;

9. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 2673,40 м2;

10. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 2505,30 м2;

11. Нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 940,60 м2;

12. Нежитлові приміщення ЦРП літ. «Г-1» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка 321), загальною площею 148,50 м2.

Додатками до заяви вказано наступні документи: копію ухвали Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 у справі №5015/118/11, оригінал Витягу про реєстрацію права власності, оригінали технічних паспортів, копія паспорта на ІПН Козія В.Ю.

Чинним законом не передбачено виникнення власності на підставі технічної інвентаризації. Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, а лише констатує його наявність із зазначенням адреси, плану та технічних характеристик.

Позивач вважає, що ліквідатор Козій В.Ю. заявою 23.11.2016 вчинив односторонній правочин, за результатом якого мав на меті утворення нових об`єктів нерухомого майна і такий правочин суперечить законодавству України, оскільки законом чітко визначено порядок виникнення права власності на нові об`єкти нерухомого майна.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі заяви ліквідатора від 23.11.2016 за №2428 державним реєстратором Демків В.П. здійснено державну реєстрацію права власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

1. (РНОНМ 1099046946101) на нежитлові приміщення корпусу №12 в літ. «А-4» загальною площею 12911 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610081 від 29.11.2016.

2. (РНОНМ 1099024346101) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321, загальною площею 9318,8 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609747 від 29.11.2016.

3. (РНОНМ 1099069346101) на нежитлові приміщення 91,92 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1977 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610396 від 29.11.2016.

4. (РНОНМ 1099003446101) на нежитлові приміщення 59, 72а заг.площею 2333,6 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609412 від 29.11.2016.

5. (РНОНМ 1098982846101) на нежитлове приміщення №90 загальною площею 1445,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609040 від 29.11.2016.

6. (РНОНМ 1098960046101) на нежитлові приміщення загальною площею 940,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608654 від 29.11.2016.

7. (РНОНМ 1098937346101) на нежитлові приміщення 58а, 58б, 58в за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 25053 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608311 від 29.11.2016.

8. (РНОНМ 1098892146101) на нежитлові приміщення 58д, 58е за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2673,4 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607582 від 29.11.2016.

9. (РНОНМ 1098872946101) на нежитлові приміщення 72,72а за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1469 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607223 від 29.11.2016.

10. (РНОНМ 1098844746000) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9908,7 кв.м., здійснену державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606748 від 29.11.2016.

11. (РНОНМ 1098814846101) на нежитлове приміщення 58г за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2694,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606171 від 29.11.2016.

У відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як підставу виникнення права власності зазначено заяву ліквідатора, серія та номер: 2428, видана 23.11.2016, видавник: Паук А.Я., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

У процесі розгляду заяви-скарги Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» у справі №5015/118/11 на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута та визнання недостовірними результатів технічної інвентаризації 2016; рішення про поділ на окремі об`єкти нерухомості та скасування державної реєстрації прав власності встановлено, що ліквідатор Козій В.Ю. замовив лише один технічний паспорт на один об`єкт нерухомого майна, а зареєстровано одинадцять новоутворених об`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи №5015/118/11, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та що не заперечувалось сторонами, ліквідатор Козій В.Ю. 25.01.2018 подав державному реєстратору заяви про проведення державної реєстрації та внесення змін щодо права власності на належні ТОВ «УК «ЛА» об`єкти нерухомості, а саме: - про проведення процедури об`єднання десяти об`єктів нерухомості, вперше зареєстрованих 24.11.2016, загальною площею: 35 266,6 м2, та припинення права власності на десять об`єктів нерухомості, загальною площею 35 266,6 м2, та здійснення державної реєстрації права власності на новий об`єкт нерухомості, площею 37017,3 м2 - збільшення площі на 1 750,7 м2; - здійснення державної реєстрації змін опису одинадцятого об`єкту, що вперше зареєстрований 24.11.2016 - змінено площу з 12 867,9 м2 на 12 911 м2 та змінено поверхові плани. Зокрема, площа підвалу із 3,2 тис. м2 зменшилась до 1,6 тис. м2. і відповідно збільшилась площа першого-четвертих поверхів; - проведення процедури поділу об`єкту нерухомості, площею 48 134,5 м2, за наслідком чого здійснена державна реєстрація одного об`єкта нерухомості, площею 194,3 м2.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Виходячи з наведених норм законодавства, оспорювана заява ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та заяви ліквідатора Козія В.Ю., подані державному реєстратору 25.01.2018 є односторонніми правочинами, оскільки на них вказано як на підставу виникнення права та проведення реєстраційних дій.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач посилається на те, що ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» визнано банкрутом у 2012. На момент призначення арбітражного керуючого Козія В.Ю. ліквідатором банкрута жодних будівельних робіт зі створення нових об`єктів нерухомості не здійснювалось, тому ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» могло набути право власності виключно як наслідок правочинів або за рішенням суду.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, яка діяла станом на час вчинення реєстраційних дій, державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; 3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень. У разі відсутності відкритого на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Частина 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 02.11.2016 року, яка діяла на момент вчинення реєстраційних дій) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8)державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12)рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13)рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, ліквідатор Козій В.Ю. звернувшись до державного реєстратора Демківа В.П. із заявою від 23.11.2016 за №2428 про здійснення державної реєстрації утворених в процесі технічної інвентаризації 12 об`єктів нерухомого майна, як підставою для держаної реєстрації прав на нерухоме майно, порушив вимоги ч. 1. ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивач посилається на те, що відповідні заяви ліквідатора від 25.01.2018 складені на підставі недостовірних результатів інвентаризації, документів про можливість провести об`єднання, виданого особою, що не мала права їх видавати, та без пояснень зміни площі на 1750,7 м2 в результаті об`єднання, зміни площі на 47 960,2 м2 в результаті поділу, та із перевищенням повноважень, а відтак підлягають визнанню судом недійсними з застосуванням наслідків їх недійсності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що діяла станом на 25.01.2018, не передбачає таку підставу для реєстрації права власності як проведення інвентаризації.

Враховуючи встановлені порушення у процесі розгляду заяви-скарги Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ» у справі №5015/118/11 на дії ліквідатора Козія В.Ю. із проведення технічної інвентаризації майна банкрута, вчинені під час технічних інвентаризацій 2016 та 2018 року порушення та порушення при здійсненні державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, суд задовольняє позовні вимоги ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсними односторонніх правочинів ліквідатора із поділу та об`єднання об`єктів боржника, а саме: визнання недійсною заяву ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнання недійсними заяв ліквідатора Козія В.Ю., поданих державному реєстратору 25.01.2018.

Також, позивач просить застосувати наслідки недійсності односторонніх правочинів ліквідатора від 23.11.2016 та 25.01.2018 з розпорядження нерухомим майном боржника поділу (об`єднання) об`єктів нерухомого майна боржника та повернення становища сторін у початковий стан, а саме: скасувати усі записи щодо прав власності і їх обтяжень, що містяться у розділах реєстру, що закриваються, відновити державну реєстрацію станом до 24.11.2016 та закрити відповідні розділи державного реєстру речових прав та їх обтяження.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 13.02.2019 у справі №910/6090/18, від 05.06.2019 у справі № 911/1580/18, відповідно до якої спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Аналогічна правова позиція визначена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6.

Одними з позовних вимог у цій справі є застосування наслідків недійсності заяви ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016 за №2428 та заяви від 25.01.2018, скасування рішення про державну реєстрацію набуття(припинення) права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, із відкриттям розділу державного реєстру речових прав, що були прийняті державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем 24.11.2016 та 25.01.2018 та скасування записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно і їх обтяжень. Щодо вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, законодавцем врегульована правова ситуація у разі невідповідності відомостей, що внесені та містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документами.

Оскільки суд дійшов висновку визнати недійсною заяву ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнати недійсними заяви ліквідатора Козія В.Ю., подані державному реєстратору 25.01.2018, то підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Суд зазначає, що відповідно до викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, висновків, за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 по справі №802/1340/18-а зазначила, що «рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18) і підстав відступати від цього рішення не вбачається».

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності заяви ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016 за №2428 та заяви від 25.01.2018; скасувати рішення про державну реєстрацію набуття(припинення) права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, із відкриттям розділу державного реєстру речових прав, що були прийняті державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем 24.11.2016 та 25.01.2018 та скасувати усі записи щодо прав власності і їх обтяжень, що містяться у розділах реєстру, що закриваються та закрити наступні розділи державного реєстру речових прав та їх обтяження, згідно з переліком.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

У цій справі відповідач ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач арбітражний керуючий Козій В.Ю. до ухвалення судового рішення заявив про сплив позовної давності за позовними вимогами.

Щодо застосування приписів частини п`ятої статті 267 ЦК України, то позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, суд вирішує у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів (п.п.23.6-23.8 постанови ВПВС від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про визнання договору недійсним) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України). Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України: за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Зокрема, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначав, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає на стільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним, з аспектів яких є доступ до суду. Рівень забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Як встановлено судом у справі №5015/118/11, на виконання ухвали суду від 14.06.2017 ліквідатор Козій В.Ю. скликав 30 червня 2017 року збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач». З протоколу зборів комітету кредиторів від 30.06.2017 вбачається, що ліквідатор уклав із Державним підприємством «Західний експертно-технічний центр Держпраці» наступні договори: - на виготовлення технічного паспорту № 4695-31 від 29.09.2016 на суму 125 697,96 грн; - на обстеження технічного стану нерухомого майна № 4694-9 від 29.09.2016 на суму 41 180,57 грн; - на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №5934-30 від 23.11.2016 на суму 2 759,86 грн.

Позивач зазначає, що оскільки він не був стороною оспорюваних правочинів від 23.11.2016 та 25.01.2018 йому не було відомо про їх укладення з моменту укладення. Позивач не знав і не міг знати про зазначений факт з об`єктивних, незалежних від нього причин.

Позивач посилається на те, що поданий уповноваженою особою учасників боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» позов включає в себе вимоги, які були заявлені ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ». ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» 16.08.2017 звернулось до суду у справі №5015/118/11 з заявою-скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора Козія В.Ю. з проведення технічної інвентаризації майна банкрута та визнання недійсними результатів технічної інвентаризації 2016; рішення про поділ на окремі об`єкти нерухомості та скасування державної реєстрації прав власності. Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» є засновником банкрута з часткою 25,31%, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» у справі №5015/118/11 є уповноваженою особою учасників боржника. Тобто учасник боржника використав своє право на захист інтересів в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З врахуванням всіх встановлених об`єктивних обставин справи, суд дійшов висновку про поновлення строку позовної давності, як пропущеного з поважних причин і порушене право підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на наведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову частково та про безпідставність доводів відповідача, приведених ним в обґрунтування заперечень проти позову.

Судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6 810,00 грн, який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на користь позивача.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» задовольнити частково.

2. Визнати недійсною заяву ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. за реєстраційним номером №2428 та визнати недійсними заяви ліквідатора Козія В.Ю., подані державному реєстратору 25.01.2018.

3. Застосувати наслідки недійсності заяви ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Козія В.Ю. від 23.11.2016 за №2428 та заяви від 25.01.2018 і скасувати рішення про державну реєстрацію набуття(припинення) права власності ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на об`єкти нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, із відкриттям розділу державного реєстру речових прав, що були прийняті державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем 24.11.2016 та 25.01.2018, а саме: скасувати усі записи щодо прав власності і їх обтяжень, що містяться у розділах реєстру, що закриваються та закрити наступні розділи державного реєстру речових прав та їх обтяження, згідно з переліком (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, назва приміщення адреса; площа, індексний номер рішення, дата):

4.1. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1094502846101) на нежитлові приміщення корпусу №12 літ. «А-4» загальною площею 48134,5 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32533508 від 24.11.2016;

4.2. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1099046946101) на нежитлові приміщення корпусу №12 в літ. «А-4» загальною площею 12911 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610081 від 29.11.2016;

4.3. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1099024346101) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9318,8 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609747 від 29.11.2016;

4.4. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1099069346101) на нежитлові приміщення 91,92 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1977 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32610396 від 29.11.2016;

4.5. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1099003446101) на нежитлові приміщення 59,72а заг.площею 2333,6 кв.м.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609412 від 29.11.2016;

4.6. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098982846101) на нежитлове приміщення №90 загальною площею 1445,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32609040 від 29.11.2016;

4.7. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098960046101) на нежитлові приміщення загальною площею 940,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608654 від 29.11.2016;

4.8. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098892146101) на нежитлові приміщення 58д,58е за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2673,4 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607582 від 29.11.2016;

4.9. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098937346101) на нежитлові приміщення 58а,58б,58в за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 25053 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32608311 від 29.11.2016;

4.10. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098844746000) на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 9908,7 кв.м., здійснену державним реєстратором ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Демків Володимиром Петровичем на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606748 від 29.11.2016;

4.11. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098872946101) на нежитлові приміщення 72,72а за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1469 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32607223 від 29.11.2016;

4.12. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1098814846101) на нежитлове приміщення 58г за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 2694,6 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №32606171 від 29.11.2016;

4.13. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1471389746101) на нежитлове приміщення, нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 літ. «А-4» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 370173 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39395887 від 29.01.2018;

4.14. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1471342746101) на нежитлову будівлю підстанції літ. «Г-1» за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 загальною площею 1943 кв.м., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним №39394916 від 29.01.2018.

4. У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (82630, Львівська область, Сколівський район, с. Коростів, вул. Гірська, буд. 3; код ЄДРПОУ 31148163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (79057, м.Львів, вул. Антоновича, будинок 138 Б; код ЄДРПОУ 38369750) 6 810,00 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 29.07.2022.

Суддя Чорній Л.З.