Рішення № 105477859, 20.07.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/1793/22

Справа № 712/3688/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі НАГАЄВСЬКІЙ В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: м. Черкаси, вул. М. Залізняка 10) про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Він звернувся із заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та просив виплатити у 2021 році належну допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Проте листом від 21.12.2021 №7777/02-04 відповідач повідомив, що у 2021 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", а порядок виплати та розміри визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту". У 2021 році позивачеві нарахована разова грошова допомога за 2021 рік у сумі 3906 грн. на підставі списків, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, а Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 27.04.2021 року було перераховано кошти на АТ КБ «Приватбанк» для подальшого зарахування коштів на особовий рахунок одержувача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року по справі №580/992/22 визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Протиправною бездіяльністю Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій, а саме зазнав стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривалу невизначеність. Порушення прав ОСОБА_2 з боку відповідача викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого було погане самопочуття, пригнічений настрій, що є підставою для стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, яку він оцінює 50000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін.

20.07.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Адвокат позивача Гончар Л.В. до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити та проводити розгляд справи у його відсутність.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року по справі №580/992/22 визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Відповідно дост. 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі N 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силуст. 1173 ЦК Українишкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС України) (п. 57).

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 гривень позивач пов`язував зі стражданнями та приниженнями, яких він зазнав внаслідок протиправних дій, а саме зазнав стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривалу невизначеність інші негативні переживання. Порушення його прав з боку відповідача викликало у нього негативні емоції.

Оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року визнано протиправною бездіяльність відповідача, отже існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди, як таку що була завдана.

Що стосується факту завдання моральної шкоди, то позивач зазнав негативних емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Суд вважає, що з урахуванням вразливого стану позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни, негативні емоції, викликані протиправними діями відповідача, досягли рівня страждання (у розумінніст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості.

У постанові від 05.12.2018 у справі N 210/5258/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч. 3ст. 23 ЦК Україникритеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач. Велика Палата Верховного Суду не погодилася з судами першої й апеляційної інстанцій, які задовольнили позовну вимогу у розмірі майже вчетверо меншому порівняно з тим, який просив стягнути позивач. Проте, не відкинувши жодні аргументи позивача про обставини, які свідчать про глибину його фізичного болю та страждань, не навели мотивів для такого визначення розміру відшкодування моральної шкоди (п. 68, 70).

Отже, зменшуючи визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди, суди повинні наводити відповідні мотиви.

Суд бере до уваги, що позивач не отримав в повному обсязі грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду і рішенням даного суду було зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми допомоги.

Отже, встановлення судом факту протиправної бездіяльності відповідача та зобов`язання виплатити невиплачену суму коштів, суд вважає достатньою сатисфакцією для відновлення прав позивача.

Суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача, тому ця обставина не може свідчити про завдання моральної шкоди відповідачем.

Суд бере до уваги також і те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 року, хоч із затримкою, але були захищені права позивача.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що з огляду на обставини справи справедливим буде присудження відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень.

Згідно п. 3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, п. 62, ЄСПЛ від 12.07.2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст.41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно правових висновків, викладених у Постанові ВС від 18.04.2018 у справі № К/9901/10765/18, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

В порядкуст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави підлягає до стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн., слід зазначити наступне.

У відповідності дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватисяправничою допомогою.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із зазначеною вище нормою склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

В порушення вказаних норм ЦПК України позивачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу.

Згідно положеньст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.48 постанови №10 ПленумуВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 6,12, 13,18,263,265,268,279 ЦПК України, на підставі ст. 16, 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ППВС України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: м. Черкаси вул. Максима Залізняка, 10, ЄДРПОУ 21367450) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в сумі 2 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., а всього 4000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь держави судовий збір в сумі 39 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: