Ухвала суду № 105469937, 28.07.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1033/22

ун. № 759/7183/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Кравець В.М.,

секретар судового засідання - Олійник Б.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022100080001284 від 07.06.2022 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06.09.2021 Шевченківським районим судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік, відносно якого 21.09.2021 Шевченківським УП ГУНП у м. Києві направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду у м. Києві,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст. 357 КК України,

за участю:

прокурора Сєрова С.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вращук Х.М.

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва зі Святошинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12022100080001284 від 07.06.2022 року, затверджений прокурором Сєровим С., стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст. 357 КК України, який призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор під час підготовчого судового засідання подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст. 357 України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Вращук Х.М. заперечила щодо задоволення клопотання прокурора у зв`язку з тим, що по тексту поданого прокурором клопотання останній просить обрати запобіжний захід « ОСОБА_2 », який не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив врахувати його стан здоров`я при обранні йому запобіжного заходу, зазначив, що є віч - інфікованим, а також хворіє на туберкульоз, перебування в слідчому ізоляторі негативно впливає на його фізичний стан. Надав суду для огляду медичну довідку, згідно якої у обвинуваченого наявний фіброз правої легені, 18.06.2020р. йому було встановлено ІІІ групу інвалідності строком на один рік. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, повідомив, що зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . Прокурор додатково пояснив, що в тексті клопотання містьтся технічні описки щодо ініціалів обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, обвинувачений офіційно не працює, неодружений, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, зареєстрований в м. Єнакієво Донецької області, раніше судимий, також суд бере до уваги захворювання обвинуваченого.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може ухилятись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд бере до уваги те, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, його вік та майновий стан, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Доводи сторони захисту стосовно незадовільного стану здоров`я обвинуваченого заслуговують на увагу, однак вони не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, оскільки на даний час відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора.

При цьому суд зауважує, що згідно вимог спільного наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012р. № 239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особи, узятим під варту», особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря; якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.

Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_1 за необхідності може бути надана кваліфікована медична допомога.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177,ст.178, ст. 183, ст. ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2022 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на першу вимогу до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Кравець