Рішення № 105469558, 29.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26162/21

провадження № 2-а/753/37/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К., Сахна Андрія Олександровича до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №5163322 від 18 грудня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

11 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій також просив долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору, також просив замінити первісного відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки при складенні постанови інспектор Управління патрульної поліції не пред`явила своє службове посвідчення, не роз`яснила позивачу його права, не надала для ознайомлення докази на підтвердження рішення про накладення штрафу, не відібрала та не долучила о матеріалів справи пояснення ОСОБА_2 , який був очевидцем події, не залучила на усну вимогу позивача фахівця у галузі права за рахунок держави та не надала часу, щоб позивач мав змогу залучити його самостійно.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 753/26162/21 за вказаним позовом, замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції у місті Києві на належного - Департамент патрульної поліції, призначено у справі судове засідання на 15 червня 2022 року.

15 червня 2022 року відкладено розгляд справи на 29 червня 2022 року.

20 червня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого винесена оскаржувана постанова. Вважає безпідставними посилання позивача на порушення його права на правовому допомогу, оскільки розгляд справи відбувався у спрощеному порядку, що виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 18 грудня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Занфираки А.П. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5163322, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, за те, що 18 грудня 2021 року о 23 год. 43 хв. водій, керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Миколи Бажана (м. Осокорки), 1/9к не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, чим порушив п. 9.2 б) ПДР.

У зв`язку з зазначеним, на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Графа 7 вказаної постанови «До постанови додаються» відомостей не містить.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Відповідно до підпунктів а, ґ) пункту 9.1 ПДР України увімкнення сигналів, що подаються світловими покажчиками повороту, та аварійної сигналізації відноситься до попереджувальних сигналів. При цьому пунктом 9.2 цих Правил встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, під час зміни напрямку руху не увімкнув світловий показчик повороту.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З викладеного вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Тобто, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.

При цьому, стаття 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Не додано Департаментом будь-яких доказів вчинення позивачем порушення, вказаного в оскаржувані постанові, також і в порядку надання відзиву на позов.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Враховуючи, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем дійсно було вчинене адміністративне правопорушення внаслідок недотримання ПДР.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції .

Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО № 5163322 від 18 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646), витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Якусик