Ухвала суду № 105468345, 28.07.2022, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/2681/22

Провадження № 1-в/552/341/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2022 року Київський районний суд м.Полтави

у складі:головуючого судді - Клімової С.В.

секретаря - Коби І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

за участю прокурора - Євсіка В.А.,

захисника - адвоката Павлюченка О.О.,

засудженого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивував тим, 31.01.2002 Апеляційним судом Чернігівської області був засуджений за ст.ст.185 ч.3, 93 «а», 142 ч.3, 42,43 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду №6-р(II)/2021 від 16.09.2021, норми частин перших ст.ст.81,82 КК України були визнані не конституційними, у зв`язку з чим відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», просить суд застосувати як до особи, яка відбуває довічне позбавлення волі, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні засуджений та його захисник, адвокат Павлюченко О.О. підтримали вимоги клопотання, які просять суд задовольнити.

В судове засіданн представник державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути клопотання засудженого ОСОБА_1 без участі представника установи.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ураховуючи норми національного законодавства, практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, про відсутність правових підстав для умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі.

Суд, з`ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали особової справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено 31.01.2002 Апеляційним судом Чернігівської області за ст.ст.185 ч.3, 93 «а», 142 ч.3, 42,43 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Початок строку відбування покарання 13.08.2001.

Згідно із п.2 ч.1ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

За Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021, ч.1 ст.81 КК України, яка передбачала, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а також ч.1 ст.82 КК України, відповідно до якої, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням, яке призначається в межах строків, установлених уЗагальній частиніцього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком, визнані такими, що не відповідають Конституції України в тім, що вони унеможливлюють її застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В своєму Рішенні Конституційний Суд зазначив, що із практики Європейського суду з прав людини випливає стандарт щодо застосування країнами Європи кари на довічне ув`язнення з неодмінною вимогою перегляду цього виду покарання та щодо критеріїв і умов перегляду.

П.44 Рішення Конституційного Суду регламентує, що відповідні порівняльні та міжнародні документи чітко передбачають, що перегляд має відбуватися не пізніше ніж через двадцять п`ять років після покарання та з періодичними переглядами потому.

Тому, вище наведеним Рішенням, Конституційний Суд зобов`язав Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установленестаттями 81,82Кримінального кодексу України, у відповідність доКонституції Українита цього Рішення.

На теперішній час норми чинного законодавства України не містять механiзму умовно-дострокового звiльнення стосовно засуджених до довічного позбавлення волі.

Суди зі свого боку, не мають права втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень.

Однак, відповідно до ч.7 ст.151 КВК України засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання.

П.п.1 п.2 Положення про порядок здійснення помилування, який затверджено Указом Президента України від 21.04.2015 № 223/2015, передбачено, що помилування засуджених здійснюється у виді заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Як вбачається з матеріалів особої справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом та звернувся з клопотанням про помилування. Рішення до теперішнього часу не прийняте.

Таким чином, законодавством України про кримінальну відповiдальнiсть передбачено механiзм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі тільки шляхом помилування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 31.01.2002 та вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021, ст.151 КВК України, ст.ст. 537-539КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя С.В.Клімова.