Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року Справа № 160/6842/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
12.05.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 750-13 від 07.12.2016 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 25 000 грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №99573-17 від 07.09.2018 року, сформовану ОСОБА_1 через наявність податкового боргу (транспортний податок) на суму 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що службовими особами ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення № 750-13 від 07.12.2016 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 25 000 грн. В подальшому відповідачем була сформована податкова вимога від 07.09.2018 року №99573-17 на суму 25 000 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідачем в податковому повідомленні-рішенні не вказано посилання на пункт та статтю законодавчого акту, відповідно до яких був зроблений розрахунок податкових зобов`язань, а тому в податковому повідомленні-рішенні відсутні підстави та посилання на пункт та статтю законодавчого акту, відповідно до яких був зроблений розрахунок податкових зобов`язань. Також позивач зазначила, що згідно підпункту12.3.4. ст. 12 Податкового кодексу Українирішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Однак, такого рішення місцева рада не приймала та не оприлюднювала, як того вимагаєПКУ. Поряд із цим, на думку позивача, якщо навіть уявити, що відповідач правильно розрахував суму податкового зобов`язання та правильно виділив об`єкт та суб`єкт податкового зобов`язання та його часовий відлік, він повинен був надіслати повідомлення-рішення про сплату транспортного податку до 01.07.2016 року за 2016 рік. Однак, позивач отримала копії оскаржуваних рішень пізніше строку, зазначеного у п. 267.6.2 ч. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, а саме 14.09.2021 року. Позивач вказує, що є власником автомобіля AUDI Q7 quat.TDI 3.0 (який, до речі, не зазначений в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні), з об`ємом двигуна 2,967, який відсутній у відповідному переліку. За таких обставин, на думку позивача, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки відповідач помилково визначив автомобіль позивача AUDI Q7 quat.TDI 3.0, 2014 року, державний номер НОМЕР_1 . З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
01.06.2022 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 01.07.2022 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.06.2021 року, витребувано в Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Міністерства економіки України додаткові докази в даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року клопотання представника Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про продовження строку для надання відзиву та письмових пояснень задоволено та продовжено Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позов та письмових пояснень - до 20.07.2022 року.
Від Головного управління ДПС в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов у встановлений судом строк до суду не надходив.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу марки AUDI,модель Q7 з об`ємом циліндра двигуна 2967 куб. см., рік випуску2014, держаний номер НОМЕР_1 .
07.12.2016 року службовими особами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 750-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб, 18011001» в сумі 25 000,00 грн. за податковий період 2016 рік, яке надіслано позивачу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, проте лист було повернуто до податкового органу з позначкою «За закінченням терміну зберігання».
07.09.2018 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №99573-17 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.
Підставою для формування зазначеної вимоги стала інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено несплачені нарахування по коду бюджетної класифікації 18011001 (транспортний податок з фізичних осіб) станом на 06.09.2018 року у сумі 25000,00 грн.
Вказану вимогу про сплату боргу направлено позивачу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, проте лист було повернуто до податкового органу з позначкою «Інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».
В подальшому, копії корінців податкового повідомлення-рішення № 750-13 від 07.12.2016 року та податкової вимоги №99573-17 від 07.09.2018 року надані разом із листом ГУ ДПС у Дніпропетровській областівід 14.09.2021 року №67421/6/04-36-24-04 на адвокатський запиту адвокату Грищенко І.В.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Податковий кодекс України(даліпо тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 року набрав чинностіЗакон України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зістаттею 267 Податкового кодексу Українивведено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту10.2 статті 10 Податкового кодексу Українимісцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
З 01.01.2016 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VІІІ(далі - Закон №909-VІІІ), згідно з яким підпункт267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу Українивикладено у такій редакції: «Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті».
Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VІІІ визначено установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу УкраїнитаЗаконом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №909-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цимЗакономпереглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначенихстаттею 10 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскількиЗаконом України №909-VIIIне встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №3/65 «Про внесення змін до рішення Дніпропетровської міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста» зазначено, що об`єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов`язкові елементи транспортного податку визначено згідно зі ст.ст. 46-49, 267 ПК України. Дане рішення набирає чинності з 01.01.2016 року.
Необхідно відзначити, що відповідно до пункту10.2 статті 10 Податкового кодексу Українимісцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначеністаттею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу Українирішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно іззакономта перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цьогоКодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цьогоКодексуіз застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
Згідно пунктом7.3 статті 7 Податкового кодексу Українибудь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цьогоКодексута/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 123, підпунктом 12.4.3 пункту 12.4 та пунктом12.5 статті 12 Податкового кодексу Українивимоги щодо оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), не поширюються на прийняті органом місцевого самоврядування на виконанняЗаконурішення про встановлення місцевих податків на 2016 рік.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 року (справа №825/1496/17) викладена правова позиція щодо застосування принципу стабільності, співвідношення приватних і публічних інтересів, висновки стосовно порядку оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків чи зборів або внесення змін до них.
Слід враховувати, що цей принцип скерований (орієнтований) на застосування органам законодавчої влади, а у випадку передбаченому пунктом 4.4 статті 4 Кодексу - органам місцевого самоврядування, з метою дотримання певного порядку внесення змін до будь-яких елементів податків.
Згідно з загальноприйнятою у правозастосуванні юридичною кваліфікацією змін до податкового законодавстваЗакон, який вносить зміни всуперечпункту 4.1.9 Податкового кодексу Українивважається чинним, оскільки не суперечитьКонституції, як і іншим нормативно-правовим актам, аналогічно щодо місцевих податків і зборів, право на встановлення яких законодавчо передано органам місцевого самоврядування. Норма підпункту 4.1.9 Кодексу встановлює обмеження, не передбачаючи жодних наслідків (зокрема санкцій) у разі його порушення.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для визначення податкового зобов`язання з транспортного податку у 2016 році з урахуванням змін, внесених до об`єкта оподаткування, та про обов`язок платників податку щодо сплати цього виду податку у порядку, передбаченомуПодатковим кодексом України.
Разом із цим, станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Відтак, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складали 1033500,00 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац 2 підпункту267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженапостановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66, відповідно до положеньпункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403(Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункту 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 09.06.2022 року було витребувано, зокрема, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію (розрахунок) про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_1 , яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу пального, об`єму циліндрів двигуна, а саме: марка - AUDI, модель - Q7, рік випуску - 2014, тип пального - дизель, об`єм циліндрів двигуна - 2967 куб. см., яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Проте, витребувані докази у встановлений судом строк відповідачем до суду не надано.
Разом із тим, на виконання ухвали суду від 09.06.2022 року про витребування додаткових доказів, Міністерством економіки України надано до суду лист від 13.06.2022 року № 3822-06/36813-05, яким повідомлено наступну інформацію. Визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля на конкретну дату Кодексом та Методикою не передбачено. Враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літра, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля АUDI Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 2 років експлуатації і становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року. Через відсутність в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду даних про фактичний пробіг автомобіля надати конкретну інформацію щодо його середньоринкової вартості немає можливості. Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля АUDI Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2015 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403) становила 982 390,00 гривень (з ПДВ). Довідково: пунктом 12 Методики (в редакції 2016 року) визначено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
На підставі матеріалів справи суд констатує що відповідач під час судового розгляду не надав жодних доказів, які б підтверджували, що середньоринкова вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а отже й не доведено, що такий автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік. Відповідачем взагалі не доведено, що зазначений показник враховувався при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не надано будь-яких розрахунків, відомостей Мінекономрозвитку, як того вимагаєстаття 267 Податкового кодексу України.
Відтак, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня податкового (звітного) року.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 року у справі № 826/707/17.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.12.2020 року у справі № 824/736/17-а та постанові від 31.08.2021 року у справі №813/1892/17, відповідно до яких аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.
Суд зазначає, щотаку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.
При цьому, суд звертає увагу, що не є належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку наявна в матеріалах справи копія листа Міністерства економіки України від 13.06.2022 року № 3822-06/36813-05, оскільки у вказаному листі не було вказано саме середньоринкової вартості вказаного автомобіля.
Водночас, суд наголошує, що станом на день судового розгляду справи розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача, щодо якого контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України (https://www.me.gov.ua/) відсутній.
Жодних інших доказів, що вартість автомобіля позивача становить понад750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна 01.01.2016 року, відповідачем в порушення обов`язку доказування до суду надано не було.
Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством України.
З огляду на вищевикладене, оскільки суд дійшов до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим, вказане податкового повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про правомірність податкової вимоги №99573-17 від 07.09.2018 року, суд виходить із наступного.
Податкова вимогаписьмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1ст.14 ПК України).
Відповідно до пп.14.1.156п.14.1ст.14 ПК Україниподаткове зобов`язаннясума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установленийзакономстрок).
Підпунктом14.1.175пункту14.1статті14 ПК Українивизначено, що податковий боргсума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до абз.1 п.59.1ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На підставі наведених норм, оскільки підставою прийняття оскаржуваної податкової вимоги стала несплата позивачем податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення-рішення № 750-13 від 07.12.2016 року, яке за викладеними вище висновками суду є протиправним, то з метою ефективного захисту порушених прав позивача в межах заявлених позовних вимог суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги№99573-17 від 07.09.2018 року.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу положень частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно до частини 3статті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідност. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 750-13 від 07.12.2016 року, винесене ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25 000 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №99573-17 від 07.09.2018 року, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна
Судове рішення № 105460663, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 28.07.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/6842/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: