Рішення № 105460477, 25.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року Справа № 160/7382/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення №046350009384 від 03.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви від 27.01.2022 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем в шахті в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три) періоди проходження військової служби з 19.03.2015 року по 22.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року , в тому числі період безпосередньої участі в АТО:

- 11.07.2015 року по 03.01.2016 року;

- 22.01.2016 року по 20.04.2016 року;

- 22.05.2018 року по 06.08.2018 року;

- 07.08.2018 року по 15.09.2018 року;

- 24.09.2018 року по 17.10.2018 року;

- 19.04.2019 року по 18.06.2019 року.

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу за Списком №1 з повним робочим днем в шахті періоди навчання в учбово-курсовому комбінаті:

- 05.05.1999 - 12.05.1999 роки - учень гірника підземного;

- 13.05.1999 - 24.06.1999 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «гірник підземний»;

- 25.05.2010 - 07.07.2010 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «майстер-підривник»;

- 08.07.2010- 20.08.2010 роки - робота за професією учень майстра - підривника.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувати норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при повторному розгляді заяви про призначення пенсії з 27.01.2022 року та призначенні пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 27.01.2022 року з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику на якого поширюється дія ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» що зайнятий повний робочий день під землею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не застосовано ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», під дію якої позивач підпадає. Також позивач зазначає, що йому не враховано до пільгового стажу у кратному розмірі один місяць за три: періоди проходження військової служби з 19.03.2015 року по 22.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року , в тому числі період безпосередньої участі в АТО: 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; 19.04.2019 року по 18.06.2019 року. Окрім цього, позивач зауважує, що відповідачем протиправно не враховано до спеціального та пільгового стажу за Списком №1 з повним робочим днем в шахті періоди навчання в учбово-курсовому комбінаті: 05.05.1999 - 12.05.1999 роки - учень гірника підземного; 13.05.1999 - 24.06.1999 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «гірник підземний»; 25.05.2010 - 07.07.2010 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «майстер-підривник»; 08.07.2010- 20.08.2010 роки - робота за професією учень майстра - підривника. У зв`язку з вищевикладеним, позивач зазначає, що його пільговий стаж складає 25 років 01 місяць 14 днів, що цілком достатньо для визначення права на призначення пільгової пенсії. Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25.05.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.06.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що необхідний пільговий стаж для призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 25 років, в свою чергу, пільговий стаж позивача складає 22 роки 03 місяців. Крім цього, відповідач-2 зауважив, що періоди військової служби та навчання позивача, а саме: 19.03.2015 року по 22.04.2016 року; 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; 19.04.2019 року по 18.06.2019 року; 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; 19.04.2019 року по 18.06.2019 року; 25.05.2010 - 07.07.2010 роки та 08.07.2010- 20.08.2010 роки враховані до пільгового стажу позивача, що підтверджується доказами, які надані зокрема позивачем. Щодо періоду навчання позивача з 05.05.1999 року по 24.06.1999 року, відповідач-2 зауважив, що вказаний період неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих працевлаштування позивача за набутою професію протягом 3 місяців з моменту завершення навчання. У зв`язку з чим, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12.07.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що періоди участі позивача в антитерористичній операції, а саме: 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; 19.04.2019 року по 18.06.2019 року не підлягають врахуванню до пільгового стажу позивача у кратному розмірі, а саме: один місяць служби за три, оскільки вказаний порядок врахування розповсюджується на осіб, яким пенсія призначається за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В свою чергу, позивач просить призначити пільгову пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також відповідач-1 зауважив, що періоди військової служби позивача: з19.03.2015 року по 22.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року не підпадають під дію наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року в частині зарахування вказаних періодів у кратному розмірі до пільгового стажу позивача, оскільки у вказані періоди позивач не брав участі в антитерористичній операції. Крім цього, відповідач-1 зазначив, що довідок для підтвердження періоду навчання з 05.05.1999 року по 12.05.1999 року та з 13.05.1999 року по 24.06.1999 року позивачем не надано, у зв`язку з чим, вказані періоди не підлягають врахуванню до пільгового стажу позивача. Також відповідач-1 зауважив, що вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 застосувати норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при повторному розгляді заяви про призначення пенсії з 27.01.2022 року та призначенні пенсії є передчасними та не підлягають задоволенню. У зв`язку з чим, відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.07.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

Відповідач-2 доповнив свою позицію, викладену у першому відзиві тим, що призначення пенсії є дискреційними повноваженнями відповідачів, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзиви на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.04.2016 року.

27.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.02.2022 року рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350009384 відмовлено позивачу в призначенні призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 03 місяців, а пільговий - 22 роки 03 місяці, в свою чергу, необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах) становить 25 років. Також в даному рішенні зазначено, що зараховано до пільгового стажу всі періоди згідно доданих документів.

Судом встановлено з матеріалів пенсійної справи позивача, що до страхового та пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачу враховано періоди його військової служби: з 19.03.2015 року по 22.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року, в тому числі періоди протягом яких позивач брав участь в антитерористичній операції: з 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; з 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; з 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; з 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року, без урахування кратності (один місяць служби за три місяці).

В свою чергу, до пільгового стажу позивача не враховано, зокрема, наступні періоди роботи та навчання: з 05.05.1999 року 12.05.1999 року, з 13.05.1999 року по 24.06.1999 року та з 25.05.2010 року по 20.08.2010 року.

Обставини стосовно неврахування до пільгового стажу позивача періодів військової служби, протягом яких він брав участь в антитерористичній операції, та неврахування окремих періодів роботи та навчання до пільгового стажу слугували для звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Вирішуючи правомірність відмови відповідача-2 в частині зарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем в шахті в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три) періоди проходження військової служби з 19.03.2015 року по 22.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 23.11.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року, в тому числі період безпосередньої участі в АТО: 11.07.2015 року по 03.01.2016 року;22.01.2016 року по 20.04.2016 року; 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; 19.04.2019 року по 18.06.2019 року та правомірність зобов`язання відповідача-1 врахувати дані періоди військової служби до пільгового стажу з урахуванням кратності, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З листа Верховного Суду від 13.07.2018 року №60-1543/0/2-18 вбачається, що Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період». Як зазначено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №205/1993/17-ц (касаційне провадження №61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Суд зазначає, що станом на момент проходження позивачем служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, Президентом України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не прийнято, а отже він проходив військову службу в особливий період.

Згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям

Відповідно до п.2.3 Розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року (далі - Положення №530), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці:

- участь у бойових діях у воєнний час;

- час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

- час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

- час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

- час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);

- час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

- інші періоди, зазначені в підпункті "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (зі змінами);

- крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Відповідно до Указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (додається, таємно).

Указом Президента України №116/2018 від 30.04.2018 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (додається, для службового користування).

Як встановлено судом з довідок №1552-1 від 21.11.2016 року, №1/1003 від 20.11.2021 року, №04/5485 від 23.11.2018 року та №04/117 від 14.01.2022 року позивач проходив службу, протягом якого брав участь в антитерористичній операції, в періоди з 11.07.2015 року по 03.01.2016 року, з 22.01.2016 року по 20.04.2016 року, з 22.05.2018 року по 06.08.2018 року, з 07.08.2018 року по 15.09.2018 року, з 24.09.2018 року по 17.10.2018 року та з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року.

Таким чином, позивач проходив військову службу у вищенаведені періоди та брав участь в антитерористичній операції, а отже має право на врахування періодів проходження даної служби до пільгового стажу, з урахуванням кратності один місяць служби за три місяці.

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки позивач має право на врахування даних періодів військової служби позивача у кратному розмірі до пільгового стажу, у зв`язку з чим відповідачем-2 протиправно не враховано позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах (з повним робочим днем в шахті), передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці) періоди проходження військової служби, протягом яких позивач брав участь в антитерористичній операції: з 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; з 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; з 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; з 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року.

Окрім цього, суд звертає увагу, що доводи відповідачів про те, що військова служба, протягом якої пенсіонер брав участь в антитерористичній операції, підлягає врахуванню в кратному розмірі виключно при призначенні пенсії Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є хибними, оскільки право пенсіонера на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, а отже врахування вищенаведених періодів у кратному розмірі при призначенні пенсії не може бути обмеженим виключно пенсією, яка призначається відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 року по справі №348/347/17 та від 16.06.2020 року по справі №185/7049/16-а.

Стосовно періодів військової служби позивача протягом яких позивач не брав участь в антитерористичній операції, а саме: з 19.03.2015 року по 10.07.2015 року, з 04.01.2016 року по 21.01.2016 року, з 21.04.2016 року по 22.04.2016 року, з 16.09.2018 року по 23.09.2018 року, з 18.10.2018 року по 23.11.2018 року, але які просить зарахувати у кратному розмірі, суд зазначає, що доказів які підтверджують віднесення вказаних періодів військової служби позивача, до періодів, визначених пунктом 2.3 Розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року, які підлягають врахуванню у кратному розмірі один місяць служби за три місяці, позивачем до суду та до пенсійного органу при поданні заяви про призначення пенсії на пільгових умовах не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем-2 було правомірно враховано дані періоди служби позивача до пільгового стажу без урахування кратності один місяць служби за три місяці, а отже, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-1 зарахувати до спеціального та пільгового стажу за Списком №1 з повним робочим днем в шахті періоди навчання в учбово-курсовому комбінаті: 05.05.1999 - 12.05.1999 роки - учень гірника підземного; 13.05.1999 - 24.06.1999 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «гірник підземний»; 25.05.2010 - 07.07.2010 роки - навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» за професією «майстер-підривник»; 08.07.2010- 20.08.2010 роки - робота за професією учень майстра - підривника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом з довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній №848 від 31.12.2021 року позивач в період з 05.05.1999 року по 12.05.1999 року працював на посаді учня гірника підземного та отримував 100% тарифної ставки гірника підземного. Також даною довідкою підтверджено, що період вказаної роботи позивача підлягає врахуванню до пільгового стажу позивача, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Окрім цього, з даної довідки судом встановлено, що позивач в період з 08.07.2010 року по 20.08.2010 року працював на посаді учня майстра-підривника, отримував 100% тарифної ставки гірника підземного та виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею).

В свою чергу, з матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що вказані періоди роботи позивача не зараховано до його пільгового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в період роботи позивача з 05.05.1999 року по 12.05.1999 року підлягає врахуванню до його пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а період роботи позивача з 08.07.2010 року по 20.08.2010 року підлягає врахуванню до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також суд зазначає, що з вищенаведеної довідки вбачається, що позивач в період з 13.05.1999 року по 24.06.1999 року проходив курси з відривом від виробництва з професій «гірник підземний» та під час навчання отримував 100% тарифної ставки машиніста підземних установок та в період з 25.05.2010 року по 07.07.2010 року проходив курси з відривом від виробництва з професії «майстер-підривник» та під час навчання отримував 100% тарифної ставки гірника підземного.

Окрім цього, з вказаної довідки вбачається, що позивач після навчання в термін менше ніж три місяці: працював гірником підземним, отримував 100% тарифної ставки гірника підземного та виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею) та працював на посаді учня майстра-підривника, отримував 100% тарифної ставки гірника підземного та виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), відповідно.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що періоди навчання позивача з 13.05.1999 року по 24.06.1999 року та з 25.05.2010 року по 07.07.2010 року підлягають врахуванню позивачу до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, відповідачем-2 протиправно не враховано вищенаведені періоди позивача до його пільгового стажу, у зв`язку з чим, вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 27.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головні управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, означена позовна вимога задоволенню не підлягає, так як призначення та виплата пенсіє є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.

В свою чергу, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 27.01.2022 року, з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-1 при призначенні пенсії позивачу застосувати норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що пенсія позивачу наразі не призначена та відповідачем-1 не відмовлялось позивачу при розгляді його заяви від 27.01.2022 року в застосуванні норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Також матеріали справи не містять будь-якого рішення або іншого волевиявлення суб`єкта владних повноважень, що свідчили б про намір не застосовувати вищенаведені норми права при призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Убезпечення в майбутньому обмеження виплати пенсії не узгоджуються із завданнями адміністративного судочинства.

У зв`язку з чим, дані вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350009384 від 03.02.2022 року

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах (з повним робочим днем в шахті), передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці) періоди проходження військової служби, протягом яких ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції: з 11.07.2015 року по 03.01.2016 року; з 22.01.2016 року по 20.04.2016 року; з 22.05.2018 року по 06.08.2018 року; з 07.08.2018 року по 15.09.2018 року; з 24.09.2018 року по 17.10.2018 року; з 19.04.2019 року по 18.06.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 05.05.1999 року по 12.05.1999 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 08.07.2010 року по 20.08.2010 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання з 13.05.1999 року по 24.06.1999 року та з 25.05.2010 року по 07.07.2010 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 27.01.2022 року, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський