Вирок № 105454195, 27.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

461/6024/18

1-кп/461/40/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2022 року місто Львів

Колегія суддів Галицького районного суду міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

суддів Волоско І.Р.,

Радченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

прокурора Проця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Яцюк Х.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, українця, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 Кримінального кодексу України,

встановила:

ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, вступив в злочинну змову із невстановленими особами метою якої була сексуальна експлуатація людини у Китайській Народній Республіці (надалі - КНР). Реалізуючи спільний із невстановленими особами злочинний умисел (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження), спрямований на вербування людини з метою її подальшої експлуатації, ОСОБА_2 розпочав пошук жінок молодого віку, привабливої зовнішності та які опинились в скрутних життєвих обставинах, зокрема безробітні, малозабезпечені, без стійких соціальних зв`язків тощо та які б погодились надавати послуги сексуального характеру за грошову винагороду.

Продовжуючи реалізацію спільного із невстановленими особами умислу, спрямованого на вербування особи з метою її подальшої експлуатації. ОСОБА_2 , 29.05.2018 близько 14.00 год. у приміщенні кафе «Пивний дім-1715» на пр. Свободи, 12 у м. Львові, зустрівся із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де в ході спілкування дізнавшись, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 опинились у тяжких особистих та сімейних обставинах (без стійких соціальних зв`язків), викликаних внаслідок залишення постійного місця проживання, втрати постійного джерела доходів, перебування у скрутному матеріальному становищі, наявності на утриманні у ОСОБА_3 малолітньої дитини, боргових зобов`язань ОСОБА_4 , використовуючи уразливий стан останніх, розпочав дії, спрямовані на вербування людей з метою їх сексуальної експлуатації в КНР, а саме переконував останніх, що вони зможуть заробляти у вказаній державі значні суми грошових коштів (5000-7000 доларів США за один місяць надання сексуальних послуг). Також, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що у разі, якщо вони погодяться надавати сексуальні послуги в КНР, то він, організує перевезення їх у вказану державу, забезпечить проживання там та охорону при наданні ними сексуальних послуг. Викликавши у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи їх уразливий стан, останні погодились.

В такий спосіб, ОСОБА_2 , реалізовуючи спільний із невстановленими особами злочинний умисел на вербування осіб з використанням їх уразливого стану, завербував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для подальшої сексуальної експлуатації останніх.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Вказав, що у обвинувальному акті вірно відображено те, що він спілкувався із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також, він вказав, що час, місце та обставини такого спілкування у обвинувальному акті відображено вірно. Зокрема, він обговорював з даними особами обставини їх працевлаштування та характер роботи. Крім того, він повідомляв потерпілих про те, спосіб оплати їх переїзду, умови проживання та спосіб оплати за їх послуги.

У вчиненому розкаюється та просить суд його суворо не карати.

Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони є послідовними, об`єктивно і повно відображають обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, надані обвинуваченим безпосередньо у судовому засіданні, підстав для самообмови або обставин які ставлять під сумнів добровільність позиції обвинуваченого, судом не встановлено.

При цьому, такі покази обвинуваченого надані суду добровільно безпосередньо у судовому засіданні в присутності захисника, за відсутності будь-яких застережень з боку ОСОБА_1 .

Крім особистого визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться наступними дослідженими та перевіреними в ході судового розгляду доказами.

Заявою потерпілої ОСОБА_3 , згідно якої остання просить прийняти міри до особи на ім`я ОСОБА_1 , який використовуючи її скрутне матеріальне становище, вербує її на роботу у «бордель» в Китай, для зайняття проституцією.

Протоколом про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.05.2018, в якому зафіксовано розмову трьох осіб, один з яких зазначений як невідома особа на ім`я ОСОБА_1 , як встановлено в подальшому - обвинувачений ОСОБА_1 . Зокрема, в ході даної розмови ОСОБА_1 обговорює з цими іншими особами порядок виїзду в КНР, з`ясовує їхній вік, розповідає про умови проживання та надання платних сексуальних послуг в КНР.

Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 14.06.2018, з якого встановлено що ОСОБА_1 затримали 14.06.2018 о 13.56 год. в приміщенні аеропорту «Бориспіль» у м. Бориспіль, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Самсунг ДУОС», сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім картки; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_3 ; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 970 гривень; квиток на поїзд серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_1 ; фіскальний чек № 344433 датований 14.06.2018 ТОВ «Кофе бар плюс» «Міжнародний термінал Бориспіль».

Протоколом огляду місця події від 14.06.2018 з відеозаписом до нього, проведеного в присутності понятих та за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Об`єктом якого являвся службовий кабінет, який знаходить на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». В даному протоколі зафіксовано, що ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили, що вони перебувають в міжнародному аеропорту «Бориспіль», оскільки особа на ім`я ОСОБА_1 передав їм три квитки на літак на 14.06.2018, за напрямком «Київ - Алмати», з пересадкою «Алмати - Гонконг», а також передав документи які підтверджують бронювання готелю на їхні прізвища в Гонконгу . В подальшому ОСОБА_4 добровільно надала вищевказані документи. Дані документи було вилучено працівниками поліції.

Авіаквитками на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за напрямком «Київ - Алмати» , з пересадкою «Алмати - Гонконг» та документами про бронювання готелю.

Протоколом огляду предмету від 15 червня 2018, з якого вбачається, що було проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J7 Neo», IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 із сім-картою мобільного оператора «Лайвселл» № НОМЕР_8 . Під час огляду вказаного телефону встановлено найменування та номери абонентів телефонної книги, фотознімки які містилися на ньому, зміст переписки за допомогою месенджера «Whatsup» та записи телефонних розмов.

Протоколом огляду предмету від 22 червня 2018, з якого вбачається, що було проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J5», IMEI1: НОМЕР_9 , IMEI2: НОМЕР_10 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_11 . Під час огляду вказаного телефону встановлено найменування та номери абонентів телефонної книги, зміст переписки за допомогою месенджера «Whatsup» та «Viber» з особами які зазначені як « ОСОБА_11 » та «Андрей Китай 2».

Протоколом огляду предмету від 23 червня 2018, з якого вбачається, що було проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S7 Neo», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_12 . Під час огляду вказаного телефону встановлено найменування та номери абонентів телефонної книги, зміст переписки за допомогою месенджера «Whatsup» з особою яка зазначена як « ОСОБА_12 » та записи телефонних розмов.

Протоколами про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.06.2018, 10.07.2018, в яких зафіксовано обставини вербування обвинуваченим ОСОБА_1 осіб з метою їх подальшої експлуатації, а саме обговорення питань оплати надання сексуальних послуг, вимоги до осіб яких необхідно залучити до сексуальної експлуатації та влаштування таких.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 24 липня 2018 року, яким зафіксовано як обвинувачений ОСОБА_1 в ході особистих зустрічей, здійснює вербування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою подальшого їх вивезення за кордон для експлуатації у сфері надання сексуальних послуг.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив вербування людини, вчиненому з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 149 КК України.

В ході судового розгляду колегією суддів детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, дані про особу обвинуваченого, його спосіб життя, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на усі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Призначаючи покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, згідно зі статтями 50, 65 КК України, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Отже, колегія суддів виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, колегія суддів також бере до уваги характер та тяжкість вчиненого ним злочину, форму вини, спосіб вчинення злочину, стадію злочину, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного.

Крім того, колегія суддів враховує тяжкість заподіяних злочином наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра.

Також, колегія суддів бере до уваги , що згідно висновку КТ №2807 КП «Міського лікувально - діагностичного центру», в обвинуваченого зафіксовано ознаки помірних атрофічних змін головного мозку, змішаної енцефалотапії, радикулярної кісти в передньому відділі тіла верхньої щелепи - діагноз Транзитна глобальна амнезія з ГХ, що свідчить про незадовільний стан його здоров`я.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що обвинувачений на даний час перебуває у складі добровольчого формування №1, яке входить до військової частини НОМЕР_14, та здійснює заходи на виконання завдань оборони України в умовах російської збройної агресії.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_1 обставинами колегія суддів визнає сприяння розкриттю злочину під час судового розгляду та каяття обвинуваченого. Так, зокрема в ході судового розгляду обвинувачений надав в судовому засіданні визнавальні покази, засудив свою протиправну поведінку та публічно за неї вибачився у присутності учасників процесу.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин колегією суддів не встановлено.

Як наведено вище, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Згідно ч.1 ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Визначаючи вид та розмір покарання, колегія суддів також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги вказані доводи, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Крім того, вирішуючи питання доцільності призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд приходить до висновку про відсутність необхідності призначення такого, з огляду на наведені у даному вироку позитивні дані про особу обвинуваченого та відсутність даних про отримання незаконного прибутку обвинуваченим за вчинений ним злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому, колегія суддів застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На переконання колегії суддів, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші вищенаведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, відповідно до положень ст.75 КК України.

Таким чином, колегія суддів знаходить можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід у виді застави обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, слід залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року до обвинуваченого, був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та була визначена застава у сумі 528600,00. Сума застави була внесена заставодавцем ОСОБА_13 .

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду міста Львова від 25.11.2020 запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , у вигляді застави у розмірі 528 600 гривень, внесеної ОСОБА_13 16 червня 2018 року змінено в частині суми застави, а саме зменшено розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 гривень. Суму застави в розмірі 318 400 гривень повернуто заставодавцю - ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу у виді застави, суму внесеної застави у розмірі 210 200 гривень необхідно повернути заставодавцеві ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2018 року необхідно скасувати.

Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням та призначити йому іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 , у виді застави - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 210 200 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 15.06.2018 на майно, яке було вилучене 14.06.2018 року в ході проведення затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Самсунг ДУОС», сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім картки; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_3 ; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 970 гривень; квиток на поїзд серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_1 ; фіскальний чек № 344433 датований 14.06.2018 ТОВ «Кофе бар плюс» Міжнародний термінал Бориспіль, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг ДУОС», сірого кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім картки; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_3 ; пластикову картку «Банк Південний» з № НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 970 гривень; квиток на поїзд серії НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_1 ; фіскальний чек № 344433 датований 14.06.2018 ТОВ «Кофе бар плюс» Міжнародний термінал Бориспіль - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький

Судді І.Р. Волоско

В.Є. Радченко