Ухвала суду № 105448224, 26.07.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2636/18

Провадження № 1-кп/591/61/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2022 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Мальованої-Когер В.В., за участю секретаря судового засідання Скакун Ю.С., прокурора Мухи О.С., захисника Щербак С.В., представника потерпілого Терещенко В.В., потерпілої ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обвинувачення у кримінальному провадженні № 12019200440000889 від 27.03.2019 р.:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, українця, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми кримінальне провадження , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12017200440003933 від 16.10.2017 року та клопотання про застосування заходів медичного характеру,-

встановив:

Згідно обвинувального акту мешканець м. Суми ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я особи, а саме замах на вбивство та умисне вбивство іншої особи за наступних обставин.

Протягом останніх років ОСОБА_2 проживав у квартирі своїх померлих батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де також періодично після розлучення проживала його колишня дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за вказаною адресою. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 часто виникали конфлікти на ґрунті того, що остання підтримувала стосунки з іншими чоловіками, які приходили до їх квартири. Зокрема, останній час ОСОБА_3 підтримувала близькі стосунки з ОСОБА_4 ,

Так, зранку 16.10.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у квартирі, де мешкав ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де вживали спиртні напої. Також, цього ж дня вдома знаходився і ОСОБА_2 , який також вживав спиртні напої у своїй кімнаті. Цього ж дня довготривалі неприязні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 загострились, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бажали, щоб ОСОБА_2 залишив квартиру. В той час, коли ОСОБА_2 перебував у своїй кімнаті у квартирі за вище вказаною адресою, будучи невдоволеним діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у нього виник умисел на умисне вбивство останніх.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 16.10.2017, близько 15 год., дочекавшись, поки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заснуть, взяв у своїй кімнаті ніж, зайшов до кімнати, де останні спали поруч на одному ліжку, та діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, з метою позбавлення життя ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 , тримаючи у лівій руці принесений із собою ніж, наніс лезом цього ножа один удар в область шиї ОСОБА_4 , тобто у місця розташування життєво-важливих органів, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, хоча вважав, що виконав всі дії, які є достатніми для настання смерті ОСОБА_4 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1172 від 11.12.2017, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Сумської міської клінічної лікарні №1 з 16.10 по 26.10.2017 з діагнозом: «непроникаюче колото-різане поранення сонного трикутника шиї зліва». Дане ушкодження утворилось від дії предмета з колото-ріжучими властивостями. Вказане ушкодження не було небезпечним для життя і кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Отже, наносячи ОСОБА_4 з мотивів особистої неприязні на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин удар ножем в область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій посягання на життя іншої людини, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого і бажав їх настання, тобто діяв з прямими умислом, направленим на умисне вбивство, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, хоча вважав, що виконав всі дії, які є достатніми для настання смерті ОСОБА_4 .

Крім цього, не зупинившись на вчиненому, бажаючи помститись за нанесені образи на ґрунті довготривалих неприязних відносин,

ОСОБА_2 відразу після завдання удару ножем ОСОБА_4 , цим же ножем, діючи умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_3 , тобто бажаючи настання смерті двох осіб, наніс останній удар лезом ножа а область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів. Після нанесення удару ножем ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відразу пішов до своєї кімнати.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 через короткий проміжок часу померла у квартирі за вказаною адресою.

Відповідно висновку експерта № 932/621 від 13.12.2017 смерть ОСОБА_3 настала в результаті колюче-ріжучого пошкодження шиї, сонної артерії, що супроводжувалося гострим недокрів`ям внутрішніх органів.

Наносячи ОСОБА_3 удар ножем зі значною силою в область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів, ОСОБА_2 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій посягання на життя іншої людини, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої і бажав їх настання, тобто діяв з прямими умислом, направленим на умисне вбивство.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство двох осіб.

В ході судового слідства судом призначено додаткову стаціонарну судово-психіатричну експертизу з метою з`ясування питання щодо осудності ОСОБА_2 , а саме чи страждає обвинувачений ОСОБА_2 будь-якими психічними чи душевними хворобами та чи не потребує примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 175 від 17.12.2021 встановлено, що ОСОБА_2 в даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у формі органічного маячного (шизофреноподібного) розладу. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляє іспитового можливості в даний час усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Нормою статті 93 КК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянину України, уродженцю м. Суми, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, 12.03.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України; 26.04.2018 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я особи, а саме замах на вбивство та умисне вбивство іншої особи за наступних обставин.

Протягом останніх років ОСОБА_2 проживав у квартирі своїх померлих батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де також періодично після розлучення проживала його колишня дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за вказаною адресою. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 часто виникали конфлікти на ґрунті того, що остання підтримувала стосунки з іншими чоловіками, які приходили до їх квартири. Зокрема, останній час

ОСОБА_3 підтримувала близькі стосунки з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зранку 16.10.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у квартирі, де мешкав ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де вживали спиртні напої. Також, цього ж дня вдома знаходився і ОСОБА_2 , який також вживав спиртні напої у своїй кімнаті. Цього ж дня довготривалі неприязні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 загострились, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бажали, щоб ОСОБА_2 залишив квартиру. В той час коли ОСОБА_2 перебував у своїй кімнаті у квартирі за вище вказаною адресою, будучи невдоволеним діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у нього виник умисел на умисне вбивство останніх.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 16.10.2017, близько 15 год., дочекавшись, поки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заснуть, взяв у своїй кімнаті ніж, зайшов до кімнати, де останні спали поруч на одному ліжку, та діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, з метою позбавлення життя ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 , тримаючи у лівій руці принесений із собою ніж, наніс лезом цього ножа один удар в область шиї ОСОБА_4 , тобто у місця розташування життєво-важливих органів, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, хоча вважав, що виконав всі дії, які є достатніми для настання смерті ОСОБА_4 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1172 від 11.12.2017, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Сумської міської клінічної лікарні № 1 з 16.10 по 26.10.2017 з діагнозом: «непроникаюче колото-різане поранення сонного трикутника шиї зліва». Дане ушкодження утворилось від дії предмета з колото-ріжучими властивостями. Вказане ушкодження не було небезпечним для життя і кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Наносячи ОСОБА_4 , з мотивів особистої неприязні, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин удар ножем в область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій посягання на життя іншої людини, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого і бажав їх настання, тобто діяв з прямими умислом, направленим на умисне вбивство, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, хоча вважав, що виконав всі дії, які є достатніми для настання смерті ОСОБА_4 .

Не зупинившись на вчиненому, бажаючи помститись за нанесені образи на ґрунті довготривалих неприязних відносин, ОСОБА_2 відразу після завдання удару ножем ОСОБА_4 , цим же ножем, діючи умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_3 , тобто бажаючи настання смерті двох осіб, наніс останній удар лезом ножа в область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів. Після нанесення удару ножем ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відразу пішов до своєї кімнати.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 через короткий проміжок часу померла у квартирі за вказаною адресою.

Відповідно висновку експерта № 932/621 від 13.12.2017 смерть ОСОБА_3 настала в результаті колюче-ріжучого пошкодження шиї, сонної артерії, що супроводжувалося гострим недокрів`ям внутрішніх органів.

Отже, наносячи ОСОБА_3 з мотивів особистої неприязні на ґрунті довготривалих неприязних відносин удар ножем зі значною силою в область шиї, тобто у місця розташування життєво-важливих органів, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій посягання на життя іншої людини, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої і бажав їх настання, тобто діяв з прямими умислом, направленим на умисне вбивство.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство.

Обвинувачений не запечував скоєння кримінальних правопорушень, проси вибачення у потерпілої та представника неповнолітнього повнолітньго, щиро каявся.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство двох осіб.

Обставин, які відповідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання підозрюваного ОСОБА_2 в ході досудового слідства не встановлено.

Обставинами, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підозрюваного ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає за необхідне, у відповідності зі ст. 100 КПК України вирішити питання долі речових доказів.

Загальна вартість судових витрат складає 1855, 50 гривень, яку необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 захворів на психічну хворобу до ухвалення вироку, керуючись ч. 2 ст. 292, ст.ст. 362, 512 КПК України, -

Ухвалив:

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Суми, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 не змінювати до вступу ухвали в законну силу.

Речові докази знищити, медичні карти № 900,25871/стаціонарного хворого ОСОБА_2 повернути медичним закладам.

Судові витрати у розмірі 1855, 50 гривень стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м. Суми протягом 30 днів з моменту її проголошення.

Суддя В.В.Мальована-Когер