Рішення № 105447623, 01.07.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11434/20

Провадження № 2-а/761/33/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Синиця Микола Анатолійович, інспектор Іванківського ВП ГУ НП в Київській області, майора поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАА № 216526 від 06 квітня 2020 року.

Свої вимоги мотивує тим, 06 квітня 2020 року приблизно о 17-45 автомобіль, яким керував позивач було зупинено Інспектором Іванківського ВП ГУ НП в Київській області, майором поліції Синицею М.А. та повідомлено про те, що позивач, керуючи транспортним засобом, не увімкнув ближнє світло фар поза межами населеного пункту, чим порушив п.п. 9.8 ПДР України. На вимогу інспектора позивач надав документи, передбачені пп. 2.4, 2.1 Правил дорожнього руху. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач надав спочатку усне, а потім і письмове клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з бажанням скористатися правовою допомогою адвоката. Вказане клопотання відповідач відхилив без і пояснень та обґрунтувань, не вчинив жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Таким чином, відповідач незаконно розглянувши справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, порушив права позивача та не надав можливості скористатися правами, які передбачені ст. 268 КУпАП, а саме правом на захист, чим порушив порядок розгляду справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху, на підставі ч.13 ст. 171 КАС України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року продовжено розгляд справи, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

16 листопада 2020 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про заміну неналежного відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048 м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15).

03 березня 2021 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить суд залучити Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15) в якості співвідповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року вирішено залучити у якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Синиця Микола Анатолійович, інспектор Іванківського ВП ГУ НП в Київській області, майор поліції (місцезнаходження: 07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Київська, 25), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Встановлено відповідачу, Головному управлінню Національної поліції в Київській області строк для подання відзиву на позов тривалістю 15 днів з дня вручення ухвали.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Від представника відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив, в якому останній не погодився з доводами позовної заяви, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що постанова винесена у межах повноважень відповідача та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Як вбачається з постанови від 06 квітня 2020 року, серії БАА №216526, 26 квітня 2020 року о 18 год. 10 хв. на А/Д Київ-Овруч, 77 км. + 400 м., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», не ввімкнув ближнє світло фар поза межами населеного пункту, чим порушив п.п. 9.8. ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Законність дій відповідача щодо розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу є предметом спору в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Нормою частини 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 7 цього Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складена відповідачем не в автоматичному режимі.

Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне клопотання.

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі №524/9827/16-а порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог до Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. А тому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

У зв`язку з скасуванням постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 125 КУпАП також слід закрити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 251, 258, 268, 271, 276, 283, 284 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАА № 216526 від 06 квітня 2020 року - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП - закрити.

В частині позовних вимог до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) 210 (двісті десять) гривень 20 копійок витрат із сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: