Ухвала суду № 105447246, 26.07.2022, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5774/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва

в складі головуючої судді Казмиренко Л.В.,

за участю секретаря Шарупи В.А.,

прокурора Рамазанової Л.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Лєгостаєва І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва Рамазанової Л.Е. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100070000963 від 29.05.2022 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, працюючого неофіційно, раніше судимого 28.05.2021 року Подільським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України до арешту строком 3 місяці 7 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

22.07.2022 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

22.07.2022 року за ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду із клопотанням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Зазначав, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Лєгостаєв І.В. просив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та обрати менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у виді домашнього арешту. Зазначив, що ризики, про які зазначає прокурор відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Зокрема, ризиком того, що обвинувачений може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий 28.05.2021 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту (зі слів не відбуто).

Із характеризуючих даних на особу судом встановлено, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, зі слів останнього працював неофіційно приймальником товару, не одружений, має постійне місце проживання в м.Київ.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Також суд зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, тому існують ризики ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим кодексом.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, та з метою виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, вважає визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір на думку суду є достатнім та співмірним і таким, що не суперечить положенням КПК України.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 покладаються обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України,суд

постановив:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва Рамазанової Л.Е. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з 26 липня 2022 року до 23 вересня 2022 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 23 вересня 2022 року включно.

Копію ухвали направити у ДУ «Київський слідчий ізолятор» та вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cуддя Подільського районного суду м. Києва Л. В. Казмиренко