Рішення № 105447127, 28.06.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1825/22

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 червня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Савіцької Д. А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що 24.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» укладено договір позики № 2379798. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію, ч. 1 ст. 205 ЦК України). Пунктом 2.3 договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 12000 грн.; строк позики: до 23.06.2021 (30 днів). Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердженням, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому ТОВ «МАНІФОЮ» було перераховано кошти у розмірі, встановленому договором. ТОВ «МАНІФОЮ» належним чином виконало свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, у порядку передбаченому умовами договору позики. Строк надання грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, позику не повертає та не сплачує проценти за користування коштами. 13.10.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13/10-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги від боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 2379798 від 24.05.2021, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на 19.01.2022 складає 72821,71 грн., з яких: 12000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25104 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 35280 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 437,71 грн. - інфляційні втрати. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача. У зв`язку з викладеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором позики у розмірі 72821,71 грн., судовий збір у розмірі 2481 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2022 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

14 лютого 2022 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом генерального директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Бурдюг Т.В. в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та за адресою, вказаною у позовній заяві.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаною в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідачка своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши повно та всебічно наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» було укладено договір позики № 2379798, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 12000 грн., на строк до 23 червня 2021 року (30 днів).

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію, ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Правилами, розміщеними на сайті товариства, передбачено, зокрема:

п. 4.3.1 - договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно - телекомунікаційній системі товариства дистанційно, в електронній формі, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»;

п. 4.3.2 - оферта, що містить повний текст договору позики, розміщується товариством в особистому кабінеті та надається для вивчення й погодження фізичній особі, яка бажає укласти договір позики;

п. 4.3.5 - прийняття оферти (акцепту) фізичною особою, яка бажає укласти договір позики, відбувається шляхом надсилання електронного повідомлення, яке містить істотні умови договору позики;

п. 4.3.6 - договірна документація підписується позичальником одноразовим ідентифікатором, що генерується та надсилається йому товариством за вказаними у особистому кабінеті контактними даними; товариством підписуються відповідна електронна договірна документація електронним підписом одноразовим ідентифікатором;

п. 4.3.7 - на підтвердження укладання договору позики позикодавець направляє позичальнику електронне повідомлення про укладання договору позики;

п. 4.3.8 - електронний договір, укладений відповідно до процедури, описаної вище, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до договору позики:

п. 2.1 - позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору;

п. 2.2 - позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні;

п. 2.4.2 - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,89550 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики;

п. 2.4.3 - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики;

п. 2.4.4 - базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою;

п. 2.5 - розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01 % від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою;

п. 2.6 - позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 робочих днів з дати підписання договору;

п. 3.7 - зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Позикодавець належним чином свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документу є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується у порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних засобів особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

13 жовтня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13/10-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги від боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 2379798 від 24.05.2021, що укладено між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на день звернення позивача до суду, тобто 19 січня 2022 року, зобов`язання за договором позики відповідачкою не виконано, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 72821,71 грн., яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000 грн.;

- заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 25104 грн.;

- заборгованості за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) у розмірі 35280 грн.;

- інфляційних втрат у розмірі 437,71 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2379798 від 24 травня 2021 року в сумі 72821,71 грн.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 2481 гривню сплаченого позивачем судового збору. При цьому, суд бере до уваги платіжне доручення № 0323830005 від 28 січня 2022 року про сплату судового збору.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З матеріалів справи вбачається, 05 березня 2021 між ТОВ «Вердикт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 05-03/2021, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Додане платіжне доручення №0307390000 від 02 грудня 2021 року на суму 90000 грн.; заявка на надання юридичної допомоги № 42 від 24 листопада 2021 року; витяг з акту № 4 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2021 року.

З копії Витягу з акту № 4 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2021 року вбачається, що сторони за Договором № 05-03/2021 про надання правової допомоги від 05 березня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти - 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до Подільського районного суду міста Києва, підготовка та друк необхідних документів - 6000 грн.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн., становить 12,36 % від ціни позову, представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено без участі сторін у спрощеному провадженні, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з надання консультацій та складення позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 206, 259, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за договором позики № 2379798 від 24 травня 2021 року, яка утворилась станом на 19 січня 2022 року, у сумі 72821 (сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 71 коп., з яких: 12000 (дванадцять тисяч) грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 25104 (двадцять п`ять тисяч сто чотири) грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 35280 (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят) грн. - заборгованість за процентами ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості), 437 (чотириста тридцять сім) грн. 71 коп. - інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Сторони по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо позивачу не було вручено заочне рішення у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. М. Головчак