Ухвала суду № 105446639, 21.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3477/22

Провадження № 1-кп/461/509/22

УХВАЛА

21.07.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.,

з участю:

секретаря - Бобика Д.

прокурора Гаранджи Т.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ільківа М.М.

при розгляді у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 461/3477/22 клопотання прокурорапро обрання запобіжногозаходу у видітримання підвартою обвинуваченому увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27-ч.3ст.305КК України ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Галицького районного суду м. Львова надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.305 КК України.

21.07.2022 року в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» без визначення розміру застави. В клопотанні прокурор зазначив, що підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали обгрунтоване обвинувачення останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.305 КК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінального йому кримінального правопорушення. Із урахуваннямм вказаних ризиків, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить налужну процесуальну поведінку, виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання.

Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Пояснив, що зазначені ризики в клопотанні є необгрунтованими, так як обвинувачений вважав що таблетки були від застуди. Обвинуваченому не було відомо, що його він знаходився в розшуку. Останній раніше не судимий, характеризується позитивно. Просив обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Зазначив, що він одружений, дітей немає.

Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.183КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Суду на підготовчому судовому засіданні не надані докази стороною обвинувачення і тому суд не може надати їм правову оцінку. В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити ці докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.305, яке є особливо тяжких злочином у розумінні ст.12 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

В ОСОБА_1 міцні соціальнізв`язки,оскільки останнійодружений.При цьомусуд враховуєтяжкість покаранняу разівизнання ОСОБА_1 виним у вчиненні злочину, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Також суд враховує те, що останній не працює, перебував з 04.08.2020 року до 16.05.2022 року в розшуці. Тобто останній переховувався від органів досудового розслідування.

Ризик переховування обвинуваченого від суду не може бути усунутий у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

Ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 може спілкуватись особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, які станом на розгляд данного клопотання органоми досудового розслідування не встановлені, з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховування та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177КПК України ризикам переховування обвинуваченого від суду та знищення, сховання будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Керуючись ст.315 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурорапро обрання запобіжногозаходу у видітримання підвартою обвинуваченому увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27-ч.3ст.305КК України ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27-ч.3ст.305КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення застави, на строк до 19.09.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Радченко В.Є.