Рішення № 105446254, 20.07.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2828/22

Справа №754/625/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (КМДА) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води станом на 01.05.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.05.2018 року до дати укладення цього договору. Таким чином, Позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 , яка є споживачем послуг з централізованого опалення та /або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . Сума позовних вимог Позивача за Договором цесії за спожиті до 01.05.2018 послуги становить 37977,95 грн. Розрахунок заборгованості на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована. Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов`язана сплатити заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг. Проте, відповідач своєчасно не сплачує кошти за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 41844,69 грн.

У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 79822,64 грн., а також судові витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Письмові матеріали справи містять відзив на позовну заяву у якому сторона відповідача, просить суд, застосувати строк позовної давності до вимог заявлених в позовній заяві, при визначенні періоду, за який підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, враховуючи дату набуття відповідачем права власності на квартиру згідно з договором дарування від 30.01.2019 року, відмовити в задоволені позову в частині стягнення витрат, пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. за безпідставністю, а також, зменшити розмір судового збору пропорційно до задоволених вимог. Оскільки, 30.01.2019 року відповідно до Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т. А., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла безоплатно в дар квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, з 30.01.2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_1 . Зі змісту Договору дарування від 30.01.2019 року не вбачається, що ОСОБА_1 прийняла на себе обов`язок щодо погашення заборгованості за споживчі послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період, що передували оформленню права власності. Отже, на ОСОБА_1 не може бути покладений обов`язок зі сплати заборгованості , надані позивачем попереднім власникам, що нараховані до 30.01.2019 року, тобто до укладення нею Договору дарування. Як вбачається, позовна заява датована позивачем 29.12.2021 року. При цьому, позивач просить суд стягнути заборгованість за період до 01.05.2018 року не зазначаючи начальну дату та за період з 01.05.2018 року не зазначаючи кінцеву дату такого стягнення, відповідно не можливо перевірити правильність нарахування суми заборгованості. З січня 2015 року попереднім власником квартири був встановлений бойлер. Відповідно з моменту придбання квартири відповідач не користувався гарячою водою, що поставляється позивачем.

Від представника позивача, до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Відповідно до якої зазначає, що підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Оскільки, споживач отримує такі послуги та від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та має здійснювати оплату встановлених рахунків.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 про що свідчить договір дарування від 30.01.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т.А. і зареєстрованим в реєстрі за № 50. Вказана квартира під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.

Відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Згідно з розрахунків боргу відповідача, наданими позивачем, заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води з 01.05.2018 року у розмірі 41844,69 грн., заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 року у розмірі 37977,95 грн., що разом складає 79822,64 грн.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пункт 5 частини третьої ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Тобто новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Стаття 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачає, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Відповідно до частини другої цієї статті кожен із них несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Тлумачення наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачених законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Відповідно правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20).

Судом встановлено, що, згідно з Договору дарування від 30.01.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т.А., зареєстрованим в реєстрі за № 50 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 20.01.2019 року №154517189, відповідач ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 30.01.2019 року. Отже беззаперечне право користуватися своїм майном вона отримала з вказаної дати укладення договору дарування. Доказів того, що відповідач користувалася послугами, що надавав позивач у вказаній квартирі раніше, стороною не надано.

Таким чином вимоги позову КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за період часу з 01.11.2018 року по 31.08.2021 року є неправомірними, а стягненню підлягає лише сума боргу з лютого 2019 року по серпень 2021 року: за центральне опалення - 32012,15 грн, за постачання гарячої води - 648,34 грн., що разом складає - 32660,49 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 509, 526, 610, 612, 625, 638, 642, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 32660,49 грн., а також судові витрати в розмірі 941,93 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.О.Сенюта