Ухвала суду № 105440255, 27.07.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3138/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним повністю та скасувати повністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладеного у листі від 04.09.2020 №1100-0302-8/26309 Про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити їй, ОСОБА_1 , з 07 червня 2020 року трудову пенсію за віком у розмірі 89,17 відсотка повної трудової пенсії за віком, але не нижче прожиткового мінімуму.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року дану позовну заяву, внаслідок недодержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху і надано позивачці строк для усунення її недоліків.

Так, в ухвалі судді від 11.07.2022 вказано, що звертаючись до суду, позивачкою подано заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, де вказує, що час, витрачений на оскарження і судовий розгляд, з врахуванням неякісності судового розгляду, є об`єктивним фактором, не залежним від неї, тобто, є поважною причиною пропуску процесуального строку. Проте, суд не погодився з такою позицією ОСОБА_1 та зазначив, що позивачка оскаржує рішення відповідача від 04.09.2020, а з даним позовом звернулася до суду 30.06.2022 року, про що свідчить відмітка Укрпошти, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася 02.10.2020 (як вказано у позові), отримавши спірне рішення. Крім того, вказано, щодосудовий порядок врегулювання спору, не є обов`язковим. Також зазначено, що позивачка у своїй заяві не навела жодних підстав, які б свідчити про неможливість протягом встановленого законом строку звернутися до суду. Крім того, суддею роз`яснено позивачці, що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, їй необхідно надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надати докази в підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали судді, позивачкою подано до суду заяву про доповнення, яка фактично зводиться до незгоди з ухвалою судді від 11.07.2021 про залишення позовної заяви без руху. При цьому жодних нових обставин, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, у даній заяві не наведено. Позивачка стверджує, що вимоги законодавства України з оскарження рішення органу державної влади є об`єктивно непереборними обставинами, незалежними від її волевиявлення, обставинами, пов`язаними з дійсними процесуально-правовими істотними перешкодами, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Суддя вважає такі доводи позивачки необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання вказаних позивачкою обставин для поновлення строку звернення до суду поважними, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.75).

У справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа Каменівська проти України) Європейський суд з прав людини зазначав: …право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані....

Зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивачки виник саме з моменту отримання спірного рішення 02.10.2020. Однак ОСОБА_1 звернулася до суду із пропуском шестимісячного строку звернення, а саме 30.06.2022 року (відмітка поштового відділення), тобто більш як через 1 рік 8 місяців з моменту настання строку звернення до суду.

При цьому, навіть якщо врахувати, що позивачка оскаржувала у судовому порядку рішення Пенсійного фонду України, прийнятого за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.09.2020, то рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 року набрало законної сили ще 13.09.2021 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду), що також свідчить про пропуск позивачкою строку звернення до суду з позовом.

Так, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Натомість позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізувала свого права понад 1 рік та не надала суду докази на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки.

Таким чином, наведені позивачкою причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивачка мала можливість своєчасно звернутися до суду.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому, враховуючи те, що позивачкою пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.

При цьому, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлена права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, а тому останній підлягає поверненню позивачці.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачці разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачці.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина