Ухвала суду № 105438401, 26.07.2022, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5878/19

Провадження № 6/946/124/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі подання головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

В поданні про тимчасову заборону виїзду ОСОБА_1 за межі України державний виконавець Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що на виконанні Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №68238331 з виконання виконавчого листа №500/5878/19, виданого 17.01.2022 року про стягнення заборгованості у розмірі 357374,00 грн. За вказаним документом боржником є ОСОБА_1 . Боржник рішення не виконує.

Відповідно Наказу Ізмаїльського міськрайонного суду №37-В від 08.06.2022 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Присакар Олександр Якович в період з 04.07.2022 року по 22.07.2022 року перебував у щорічній відпустці.

Вивчивши матеріали подання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з таких підстав.

Згідно з п. 4 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Законодавством України встановлено випадки, у яких застосовуються такі обмеження, визначено порядок та умови їх застосування, зокрема, ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України передбачає, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За змістом п. 5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за поданням державного виконавця за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.

Окрім того, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Судом встановлено, що на виконанні Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходяться виконавче провадження №68238331 з виконання виконавчого листа №500/5878/19, виданого 17.01.2022 року про стягнення заборгованості у розмірі 357374,00 грн. За вказаним документом боржником є ОСОБА_1 . Боржник рішення не виконує.

Вивченням матеріалів справи, судом встановлено, що державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того факту, що боржник навмисно ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього.

Разом з тим, згідно матеріалів подання державний виконавець вказує, що боржник сплачує кожного місяця по 500,00 грн., починаючи з березня 2022 року, таким чином встановлено, що боржник не ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього.

Державним виконавцем не надано доказів того, що ним відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» було вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або всі вони виявилися безрезультатними.

До матеріалів подання додані:

- декларація про доходи та майно боржника фізичної особи, згідно якої ОСОБА_1 доходів не отримує, рухомого та нерухомого майна немає;

- пояснювальна ОСОБА_1 , якою він повідомляє, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження він отримав, рахунків в банках він немає, рухомого та нерухомого майна немає, доходів та соціальних виплат не отримує.

Факт наявності заборгованості не є безумовною підставою для застосування такого обмеження прав.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парапір А.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 441 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.Я.Присакар